СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
06 травня 2008 року | Справа № 2-7/2080-2008А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Щепанської О.А.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: Чукаткіна Тетяна Вікторівна, довіреність №12 від 21.09.07;
відповідача: Шишмарьов Андрій Дмитрович, довіреність №01-01/2972 від 16.10.06;
розглянувши апеляційну скаргу Ради Міністрів Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 14.03.2008 року у справі № 2-7/2080-2008А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маріон" (вул. Гречеська, 16,Сімферополь,95049)
до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13,Сімферополь,95000)
про спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Маріон” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про зобов’язання Ради Міністрів Автономної Республіки Крим погодити позивачу місце розташування ресторану та мотелю на земельній ділянці орієнтовною площею 0,33 га за межами населеного пункту Маломаяцької сільської ради с. Кипарисне на території Маломаяцької сільської ради вздовж автомобільної дороги М-18 Сімферополь-Ялта-Севастополь, км 58+000 м –58+100 м (ліворуч) для вилучення її для будівництва та обслуговування ресторану та мотелю, а у випадку непогодження протягом 10 (десяти) робочих днів після набрання постановою суду законної сили вважати місце розташування ресторану та мотелю погодженим Радою Міністрів Автономної Республіки Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення частини 11 статті 151 Земельного кодексу України та пункту 6.2.2. Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади не розглядає протягом більш ніж місячного строку матеріали погодження товариства з обмеженою відповідальністю „Маріон” місця розташування вищевказаної земельної ділянки при відсутності будь-яких перешкод для цього та за наявністю всіх необхідних дозволів та позитивних висновків державних служб та органів.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 14.03.2008 року у справі №2-7/2080-2008А позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що не погодив у встановлений законом строк місце розташування об’єкта нерухомості товариства з обмеженою відповідальністю „Маріон”.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема статті 151 Земельного кодексу України щодо відсутності в позивача погодження верховної Ради Автономної Республіки Крим, яке повинно передувати погодженню місця розташування об’єкту Радою міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до частини 9 статті 151 Земельного кодексу України та п. 2 постанови Верховної ради Автономної Республіки Крим від 17 липня 2002 року №174-3/02 „Про Положення про тимчасовий порядок вирішення в Верховній Раді Автономної Республіки Крим питань, пов’язаних із вилученням та наданням земельних ділянок” в редакції постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2007 року №1475-4/05, а також щодо не з’ясування судом першої інстанції дотримання позивачем встановленого порядку погодження щодо отримання висновків органів земельних ресурсів та територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства. Також апелянт посилається на недотримання позивачем вимог частини 15 статті 151 Земельного кодексу України, чому судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки й неповно з’ясовано обставини справи, які підлягали з’ясуванню щодо категорії та складу земельної ділянки за угіддями. З приводу порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства апелянт вважає, що спір підлягав розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки це спір про право, а не спір публічно-правового характеру.
У судовому засіданні 06.05.2008 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням 42 сесії 4 скликання № 42-52 від 20 січня 2006 року „Про внесення змін до рішення сільради № 26-70 від 03 вересня 2004 року і дозвіл підготовки матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки ТОВ „Маріон” Маломаяцька сільська рада, розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Маріон" із проханням внести зміни до рішення сільради №26-70 від 03 вересня 2004 року у зв’язку із зміною цільового використання земельної ділянки, що запитується, і дозвіл збору матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва та обслуговування ресторану та мотелю в с. Кипарисне, керуючись статтями 12 та 118 Земельного кодексу України, вирішила:
1. Внести зміни до п. 1 рішення сільської ради № 26-70 від 03 вересня 2004 року та прийняти його в наступній редакції: „Дозволити товариству з обмеженою відповідальністю „Маріон” збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва та обслуговування ресторану та мотелю орієнтовною площею 0,50 га в с. Кипарисне, в межах населеного пункту Маломаяцької сільської ради с. Кипарисне за рахунок земель ДЕУ-595 для передачі в довгострокову оренду”.
2. Раніше прийняті рішення сільради № 26-70 від 03 вересня 2004 року та №41-83 від 23.12.2005 року вважати такими, що втратили чинність.
3. Це рішення чинне протягом півтори років з дня його прийняття.
Рішенням 7 сесії 5 скликання № 7-375 від 30 березня 2007 року Про розгляд клопотання ТОВ „Маріон” про внесення змін до рішення сільської ради № 42-52 від 20 січня 2006 року Маломаяцька сільська рада, розглянувши клопотання ТОВ „Маріон” від 27 березня 2007 року із проханням внести зміни до рішення сільради № 42-52 від 20 січня 2006 року у зв’язку із уточненням місця розташування земельної ділянки загальною площею 0,50 га, враховуючи, що дозволена до відведення земельна ділянка для будівництва та обслуговування ресторану та мотелю в с. Кипарисне фактично складається з двох земельних ділянок, один з яких площею 0,33 га розташований за межами населеного пункту, а другий площею 0,17 га в межах с. Кипарисне, керуючись статтями 143, 144 Конституції України, статтею 12 Земельного кодексу України, пунктом 34 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, вирішила:
1. Внести зміни до рішення сільради № 42-52 від 20 січня 2006 року та викласти п. 1 вищезазначеного рішення в такій редакції: «1. Дозволити Товариству з обмеженою відповідальністю «Маріон»підготовку акту вибору змеленої ділянки орієнтовною площею 0,33 га для будівництва та обслуговування ресторану та мотелю та попереднє погодження місця розташування об’єкта, за межами населеного пункту Маломаяцької сільської ради с. Кипарисне за рахунок земель ДЕУ-595, для передачі в довгострокову оренду».
2. Підготовлені матеріали по акту вибору земельної ділянки та попередньому погодження місця розташування об’єкта подати сільській раді для погодження та направлення клопотання про їх затвердження у встановленому законом порядку.
3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань комунальної власності, розвитку місцевого виробництва, будівництву та земельним питанням (Дроздик О.К.).
Керуючись Порядком вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 427, комісія у складі голови комісії –голови Маломаяцької сільської ради Малика Л.І, та членів: начальника Управління земельних ресурсів Кузьменко Є.П., начальника міського управління з архітектури та містобудування Юрченка І.Б., начальника Алуштинської екологічної інспекції Андрєєва О.С., першого заступника голови Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Мордаова В.К., головного лікаря Алуштинської міськСЕС Дорофієва Ю.О., начальника АТ КРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України»Канишевої Є.О., голови Республіканського комітету з лісового та мисливського господарства Кацай І.А., начальника Служби автомобільних доріг в АР Крим Голубєва Н.П., директора ТОВ «Маріон»Чикулай А.В. було складено акт вибору та обстеження земельної ділянки, яка передбачається до відведення ТОВ «Маріон»для будівництва та обслуговування ресторану та мотелю за межами населеного пункту с. Кипарисне на території Маломаяцької сільської ради, згідно якому комісія, розглянувши клопотання ТОВ «Маріон», згоду землекористувача –Служби автомобільних доріг в АР Крим, керуючись положеннями чинних нормативних документів та законодавчих актів, вважає за можливе та доцільне виділення ТОВ «Маріон»в довгострокову оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 0,33 га, для будівництва та обслуговування ресторану та мотелю, за рахунок земель ДЕУ-595.
Також було отримано окремі письмові погодження:
- Управління архітектури та містобудування Алуштинського виконкому –висновок № 350 від 30 липня 2007 року про погодження закріплення земельної ділянки площею 0,33 га (орієнтовно) ТОВ»Маріон»для будівництва та обслуговування ресторану та мотелю за межами с. Кипарисне на землях ДЕУ-595 за умови оформлення акту вибору земельної ділянки у встановленому законом порядку та отримання позитивних висновків погоджуючих служб;
- Комітету з охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим – висновок № 4929 від 06 серпня 2007 року про можливість відведення земельної ділянки не площею 0,33 га на території Маломаяцької сільської ради м Алушта для будівництва та обслуговування ресторану та мотелю;
- Кримської республіканської санепідемстанції –висновок № 02-3702 від 14 серпня 2007 року про попереднє погодження місця розташування земельної ділянки площею 0,33 га для будівництва та обслуговування ресторану та мотелю на автодорозі «Сімферополь-Алушта-Ялта»ТОВ «Маріон», розташованої за межами населеного пункту Маломаяцької сільської ради, с. Кипарисне, за рахунок земель ДЕУ-595 для передачі в довгострокову оренду;
- Сектору екологічного контролю по м. Алушта Управління екологічної інспекції Південнокримського регіону –висновок № 97 від 23 квітня 2007 року до акту вибору та обстеження земельної ділянки;
- ДП «Кримське протизсувне управління»–висновок № 565 від 16 березня 2006 року;
- Державного підприємства «Український Дорожній Сервіс»- висновок № 119/07-06 щодо погодження ТОВ «Маріон»місця розташування комплексу дорожнього сервісу з рестораном і мотелем в межах смуги відведення автомобільної дороги М-18 Сімферополь-Ялта-Севастополь, км 85+000 м –58+100 м (ліворуч);
- Служби автомобільних доріг в АР Крим, яка в своєму листі-погодженні № 09/4034 від 16 серпня 2006 року дала згоду на вилучення земельної ділянки площею 0,33 га, яка перебуває в постійному користуванні Служби автомобільних доріг АР Крим.
ТОВ «Маріон»також отримано Дозвіл № 00311/119/07-06 від 27 липня 2006 року на розміщення об’єкта сервісу на землях дорожнього господарства вздовж автомобільної дороги М-18 Сімферополь-Ялта-Севастополь.
Рішенням 13 сесії 5 скликання Маломаяцької сільської ради № 13-93 від 30 листопада 2007 року «Про погодження матеріалів місця розташування земельної ділянки ТОВ «Маріон»Маломаяцька сільська рада, вирішила:
1. Погодити матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва ресторану та мотелю, розташованого за межами с. Кипарис не в адміністративних межах Маломаяцької сільської ради орієнтовною площею 0,33 га, в тому числі за рахунок земель ДЕУ-595 – 0,33 га.
2. Направити матеріали до Ради міністрів АР Крим для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.
26 грудня 2007 року із супровідним листом вих. № 02-14/1486 Маломаяцька сільська рада направила матеріали погодження до відповідача.
Надаючи правову оцінку дотриманню позивачем процедури погодження місця розташування земельної ділянки судова колегія виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка находиться в користуванні Служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, про що, зокрема, йдеться в п. 2 Акту вибору та обстеження земельної ділянки.
Згідно статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Чинне земельне законодавство передбачає два види користування землею: право постійного користування та оренда.
Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України «Про оренду землі»).
Частини 1, 2 статті 16 Закону України «Про оренду землі»передбачають, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.
При цьому, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом, а отже обґрунтовано вирішив спір на підставі правил Земельного кодексу України про вилучення (викупу) земельних ділянок визначено Земельним кодексом України, зокрема, 151 Земельного кодексу України.
Згідно останній юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов’язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об’єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об’єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Погодження місць розташування об’єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться відповідними сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення цих ділянок, а також Верховною Радою України.
Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об’єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо об’єктів, вилучення яких провадиться Кабінетом Міністрів України, подаються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Севастопольської міської державної адміністрації.
До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки. Матеріали погодження місця розташування об’єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об’єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.
Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п’ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п’ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об’єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим є виконавчим органом Автономної Республіки Крим і здійснює виконавчі функції та повноваження в межах своєї компетенції. (частина 3 статті 1 Конституції Автономної Республіки Крим)
ЇЇ повноваження щодо погодження місця розташування спірної земельної ділянки встановлено п. 12 розділу Х Земельного кодексу України, відповідно до якого до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів —відповідні органи виконавчої влади.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що відповідач – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, який в даному випадку виконував покладені на нього законодавством функції щодо розпорядження земельними ділянками, тобто повноваження в сфері регулювання земельних відносин є суб’єктом владних повноважень як його розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
При цьому справа адміністративної юрисдикції —переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи, що відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі зазначені у цій нормі справи, крім, зокрема, інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів, з урахуванням суб’єктний складу та характеру спірних правовідносин, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість тверджень апелянта про належність спору до компетенції господарських судів й вважає, що суд першої інстанції з дотриманням приписів процесуальних норм розглянув справу за правилам адміністративного судочинства.
Судова колегія також виходила з того, що погодження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, на необхідності отримання якого наполягав апелянт, отримується у випадках встановлених чинним законодавством, зокрема, отримання такого погодження (висновку) передбачено пунктом «ґ»частини 1 статті 7 Земельного кодексу України, згідно якому до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин на території республіки належить підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади. Частина 14 статті 151 Земельного кодексу України встановила, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим подає до Верховної Ради України пропозиції щодо вилучення особливо цінних земель із земель комунальної власності.
Як вбачається зі змісту статті 7 Земельного кодексу України такий висновок Верховної Ради Автономної Республіки Крим вимагається у випадках вилучення земельних ділянок саме державної власності, отже вона не може бути застосована до спірних правовідносин, адже розмежування земель державної та комунальної власності на території Маломаяцької сільської ради ще не відбулося.
Щодо п. 2 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17 липня 2002 року № 174-3/02 «Про Положення про тимчасовий порядок вирішення в Верховній Раді Автономної республіки Крим питань, пов’язаних із вилученням та наданням земельних ділянок»в редакції постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2005 року № 1475-4/05, то він також відсилає нас до вищезазначених норм Земельного кодексу України, на яку посилається апелянт, то в ньому йдеться про те, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим приписано розглядати питання, пов’язані з вилученням (викупом) та наданням земельних ділянок, а також з передачею земельних ділянок в оренду, в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України, лише за наявності відповідних висновків та погоджень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, передбачених пунктом «г»статті 7 і пунктом 9 статті 151 Земельного кодексу України, підготовка яких здійснюється відповідно до Положення, затвердженого п. 1 цієї постанови. Отже, ця норма права відсилає нас до вищезазначених положень Земельного кодексу України, які, як вже зазначалися вище, не передбачають отримання висновку Верховної Ради Автономної Республіки Крим в інших випадках ніж вилучення земель державної власності та особливо цінних земель комунальної власності.
З урахуванням наведеного судова колегія дійшла висновку про безпідставність тверджень апелянту про необхідність отримання висновку Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Судова колегія дослідила доводи апеляційної скарги щодо неповноти з’ясування судом першої інстанції обставин справи, зокрема нез’ясування характеристик земельної ділянки та нез’ясування, чи були отриманні позивачем усі необхідні за правилами частини 7 статті 151 Земельного кодексу України погоджень.
Дійсно, відповідно до частини 15 статті 151 Земельного кодексу України матеріали погодження місця розташування об’єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об’єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.
Але, як вбачається з матеріалів справи, всі ці обставини, а також графічні матеріали містяться в Акті вибору та обстеження земельної ділянки.
Щодо погоджень, то відповідно до частини 7 статті 151 Земельного кодексу України відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п’ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п’ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.
Відповідно до статті 151 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України своєю постановою від 31 березня 2004 року № 427 затвердив Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, яким визначив механізм вибору юридичними особами земельних ділянок для розміщення об’єктів.
Згідно цьому порядку сільська, селищна, міська рада, районна, Київська чи Севастопольська міська держадміністрація розглядає клопотання і надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, утвореній відповідною радою або держадміністрацією, до складу якої включаються заступник голови сільської, селищної, міської ради або заступник голови місцевої держадміністрації (голова комісії), а також представники районного (міського) органу земельних ресурсів, природоохоронного органу, санітарно-епідеміологічної служби, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. До роботи в комісії також залучаються власники та користувачі земельних ділянок, які пропонуються до вибору, представник заявника.
Відповідно до приписів порядку комісією, до складу якої входили в тому числі начальник міського управління земельних ресурсів та голова республіканського комітету з лісового та мисливського господарства, було складено Акт вибору та обстеження земельної ділянки, яка пропонується до відведення ТОВ «Маріон»для будівництва та обслуговування ресторану та мотелю за межами населеного пункту с. Кипарисне на території Маломаяцької сільської ради, таким чином позивачем було отримано позитивні висновки органів земельних ресурсів та територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства.
Відповідно до частини 11 статті 151 Земельного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація розглядають подані матеріали і погоджують місце розташування об’єкта, під який мають право вилучати земельну ділянку.
Щодо строку розгляду матеріалів, то судова колегій вважає, що суд першої ін станції обґрунтовано в цьому випадку звернувся до п. 6.2.2 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1153 від 17.10.1997 року, яка встановила загально правило, що документи без зазначення строку виконання повинні бути виконані не пізніш як за 30 календарних днів.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку бездіяльності відповідача, яке полягало в нерозгляді матеріалів погодження після спливу місячного строку відповідно до приписів чинного законодавства, й зробив законний висновок про необхідність судового захисту прав позивача, адже нерозгляд відповідачем матеріалів погодження перешкоджає подальшій процедурі вилучення земельної ділянки та виникненню в позивача права користування відповідною земельною ділянкою на умовах оренди.
З приводу посилання апелянту на необхідність застосування до спірних правовідносин правил статті 124 Земельного кодексу України та статті 16 Закону України «Про оренду землі»в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких нормативно-правових актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI, судова колегій вважає за необхідне зауважити, що встановлений статтями 149, 151 Земельного кодексу України порядок набуття права користування земельними ділянками, які на час звернення з відповідним клопотанням вже перебувають в користування інших осіб є спеціальним порядком, а отже ці норми мають перевагу при застосування до спірних правовідносин й суд першої інстанції обґрунтовано застосував саме них під час вирішення спору.
Згідно частині 17 статті 151 Земельного кодексу України у разі відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування, об’єкта ці питання вирішуються у судовому порядку. У разі задоволення позову щодо оскарження відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об’єкта рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.
Дослідивши наявні у справі докази і їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість тверджень апелянта про недотримання позивачем встановленого порядку погодження місця розташування земельної ділянки, яка пропонується до вилучення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самовряду вання зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень і способів, які передбачені Конститу цією і законами України.
Частиною 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов’язання відповідача –суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. Позовна заява може містити інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
За таких обставин, є правомірним висновок господарського суду першої інстанції про необхідність судового захисту прав позивача шляхом зобов’язання відповідача погодити ТОВ «Маріон»місце розташування ресторану та мотелю на земельній ділянці орієнтовною площею 0,33 га за межами населеного пункту Маломаяцької сільської ради с. Кипарисне на територій Маломаяцької сільської ради вздовж автомобільної дороги М-18 Сімферополь-Ялта-Севастополь, км 58+000 м –58+100 м (ліворуч) для вилучення її для будівництва та обслуговування ресторану та мотелю.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Ради Міністрів Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2008 року у справі № 2-7/2080-2008А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді О.А. Щепанська
І.В. Черткова