Справа № 1502/134/2012
У К Р А Ї Н А
АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
Іменем України
02 березня 2012 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Танасогло Т.М.,
при секретарі Златєвій М.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Арцизі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до СВК «Перемога»Саратського району Одеської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до СВК «Перемога»Саратського району Одеської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 12 травня 2008 року приблизно біля 18:00 години на 93 км автошляху Сарата-Арциз-Червоноармійське, коли він рухався на належному йому на праві приватної власності автомобілі «Міцубісі-Ланцер» на автошлях раптово вибігло стадо корів. Він знизив скорість та зупинив свій автомобіль, але стадо корів було некерованим, виїхати із стада не було можливості, тому як корови були з усіх сторін та штовхали одна одну. Одну корову заштовхали на капот, вона видавила лобове стекло та нанесла ушкодження передній частині автомобіля. Після того як стадо корів зникло, він побачив погонича худоби ОСОБА_2, але той побачив ситуацію та зник з місця ДТП. Працівники органів ДАІ, яки прибули на місце події, склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 127 п. 4 КУпАП відносно ОСОБА_2. Таким чином внаслідок вказаної ДТП, його автомобіль отримав механічні пошкодження, він сам отримав тілесні ушкодження, а крім того йому заподіяно моральну шкоду, яка виражалась у душевних стражданнях, необхідністю витрачення значного часу для поновлення порушених життєвих зв’язків.
Позивач вважав, що саме СВК «Перемога»повинно йому сплатити збитки, у зв’язку з тим, що винний погонич худоби ОСОБА_2, вину якого було встановлено постановою про адміністративне правопорушення за ст. 127 п. 4 КУпАП у зв’язку з викладеними подіями, перебуває у трудових відносинах з СВК «Перемога».
Позивач в судовому засіданні уточнив свої позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача на його користь 62716 грн. матеріальної шкоди внаслідок пошкоджень його автомобіля, 21950 грн. інфляційних витрат, 3050 грн. витрат на лікування, 50000 грн. моральної шкоди, а також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.
Залучена ухвалою суду третя особа з самостійними вимогами на предмет спору приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах», посилаючись на те, що внаслідок страхового випадку, який стався з ОСОБА_1, майнові інтереси якого, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «Мітцубісі-Ланцер», д/н НОМЕР_3, були застраховані у цій страхової компанії, йому було виплачено страхове відшкодування в сумі 57025,32 грн., просила стягнути з відповідача на її користь вказану суму у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити їх.
Представник третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору в письмовій заяві свої вимоги підтримав і просив розглянути справу за його відсутністю.
Представник відповідача з позовом не погодився, вважаючи його безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню. При цьому представник відповідача зазначав, що у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася з ОСОБА_1 винен він сам, а не погонич худоби ОСОБА_2. Про це свідчать розбіжності в показах ОСОБА_1. На підтвердження своєї думки представник відповідача просить також взяти до уваги висновок судової авто-технічної експертизи Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз, в якому йдеться про те, що з технічної точки зору дії водія ОСОБА_1 не відповідають вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху.
Крім того, представник відповідача вважав безпідставними вимоги позивача стосовно стягнення інфляційних витрат, вказуючи на те, що ОСОБА_1 отримав страхове відшкодування за вказаний страховий випадок ще в 2008 році.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Судом встановлені слідуючи обставини і відповідні ним правовідносини.
З постанови по справі про адміністративне правопорушення №1558 до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН №506436, винесеної начальником ВДАІ Саратського району при УДАЇ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_4 27 травня 2008 року вбачається, що 12 травня 2008 року, о 18 годині 30 хвилин, на 93 км автошляху «Сарата-Арциз-Червоноармійське», ОСОБА_2 в зоні, де не має дорожнього знаку 1.35 «Перегін худоби», здійснював перегін худоби через дорогу з удосконаленим покриттям поза спеціально відведеного місця перегону, внаслідок чого транспортний засіб марки «Мітцубісі-Ланцер», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1, під керуванням останнього, допустив наїзд на худобу, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. За вказане правопорушення ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 127 КУпАП та накладено штраф в розмірі 85 грн. (а.с.6-14)
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З постанови Саратського районного суду Одеської області від 28 листопада 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, ВДАІ Саратського району, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: СВК «Перемога», ОСОБА_1, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: інспекторів ДПС Козлова Є.О., Тукусера Ф.Д., Келембет А.В. про визнання постанови про адміністративне правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН №506436 від 27 травня 2008 року незаконною, вбачається, що в судовому засіданні при розгляді цієї справи знайшов підтвердження факт порушення ОСОБА_2, як погоничем худоби, 12 травня 2008 року, на 93 км ділянки автодороги Т-16-08 «Болград-Червоноармійське-Арциз-Сарата»п.7.7 п.п. «д»Правил дорожнього руху України, внаслідок чого автомобіль ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження. ОСОБА_2 - є суб’єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 127 КУпАП. Дії інспекторів ДПС ВДАІ по обслуговуванню Арцизького та Саратського районів при УДАІ ГУМВС України в Одеській області відповідають вимогам діючого законодавства, що регламентує діяльність працівників ДАІ. Згідно вищевказаної постанови ОСОБА_2 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. (а.с.78-81)
У зв'язку з викладеним, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на висновок експертизи, вважаючи обставини, пов’язані з ДТП, доведеними судовим рішенням яке є на час розгляду цієї справи чинним.
З трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що він перебував в трудових відносинах з СВК «Перемога», працював на різних роботах, в 2008 році скотарем, випас скота здійснював за усним розпорядженням керівництва. (а.с. 139-144)
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
З матеріалів, доданих до позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору –ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»вбачається, що згідно копії договору страхування ОДХОАК00016245 (а.с. 189), копії заяви про сплату страхового відшкодування від 27.05.2008 року (а.с 190-191), копії Звіту про оцінку вартості майнової шкоди №5367 від 01.08.2008р. (а.с. 200-219), копії платіжного доручення №17984 від 03.09.2008 року (а.с. 220), меморіального ордеру №11 від 09.09.2008 року про перерахування страхового відшкодування (а.с. 221) та інших доданих до позовної заяви матеріалів, вбачається що позивач ОСОБА_1 отримав від ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»57025,32 грн. страхового відшкодування за страховий випадок який стався з ним 12 травня 2008р.
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. ст. 1172, 993 ЦК України, ст. 27 ЗУ «Про страхування», суд вважає, що з відповідача - СВК «Перемога»необхідно стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»у рахунок відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою страхового відшкодування, 57025 (п’ятдесят сім тисяч двадцять п’ять гривень) 32 (тридцять дві копійки).
Розглядаючи вимоги позивача стосовно стягнення на його користь матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням його автомобіля внаслідок ДТП 12.05.2008р., суд приймає до уваги Звіт про оцінку вартості майнової шкоди за № 5367 від 01.08.2008 року, складений ФОП ОСОБА_8, згідно якого вказана матеріальна шкода складає 58182,36 грн. (а.с. 204)
У зв'язку з цим, враховуючи вже отриману позивачем частину матеріальної шкоди у вигляді страхового відшкодування на суму 57025,32 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача СВК «Перемога»на користь ОСОБА_1 в рахунок матеріальної шкоди заподіяної йому внаслідок ДТП 12 травня 2008р. залишкову суму - 1157,04 копійок.
Крім того, з відповідача СВК «Перемога»необхідно стягнути на користь позивача 3050 грн., витрачених ним на лікування, пов’язане з наслідками вказаної ДТП, які підтверджуються документально, та понесені ним судові витрати в сумі 82 грн.
Суд приходить до висновку, що вимоги позивача стосовно стягнення на його користь інфляційних витрат в сумі 21950 грн., є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв’язку з отриманням ним страхового відшкодування за заподіяну йому матеріальну шкоду внаслідок пошкодження автомобіля у вересні 2008 року.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 2 цієї статті встановлено, що моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд вважає, що позивач довів в судовому засіданні факт завдання йому моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, який він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок ДТП; у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з пошкодженням належного йому автомобілю внаслідок цієї ДТП.
Отже, враховуючи обставини справи, глибину фізичних та душевних страждань, пов’язаних з противоправною поведінкою та страждань у зв’язку із пошкодженням майна, ступеня вини відповідача, який завдав шкоду, керуючись принципом розумності і справедливості, суд вважає за необхідне частково задовольнити ці вимоги та стягнути з відповідача в якості компенсації моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП, грошові кошти в сумі 5000 (п’ять тисяч) гривень.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у зв’язку з чим з відповідача підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені доказами судові витрати, які складаються з: витрат по сплаті держмита у розмірі 51 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.
Керуючись ст. ст. 23, 993, 1172 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до СВК «Перемога» Саратського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з СВК «Перемога» на користь ОСОБА_1 1157,04 (одну тисячу сто п’ятдесят сім гривень) 04 (чотири копійки) в рахунок заподіяної йому внаслідок ДТП матеріальної шкоди, 3050 (три тисячі п’ятдесят гривень) витрат на лікування та 5000 (п’ять тисяч гривень) у відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.
В інший частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Стягнути з СВК «Перемога» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» 57025 (п’ятдесят сім тисяч двадцять п’ять гривень) 32 (тридцять дві копійки) у рахунок відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою страхового відшкодування.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області, шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя
Арцизького районного суду Т.М. Танасогло