Галицький районний суд   Івано–Франківської області

77100, Івано–Франківська  область, м. Галич, вул. Караїмська, 10, тел. 2-30 –07, 2–13–71, e-mail: inbox@gl.if.court.gov.u

Справа №  2-14/12  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року                                                                               м. Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області    Юсип І.М.

                          секретаря                         Цимбалістої О.В.

        з участю   позивача                           ОСОБА_1

                          відповідача                      ОСОБА_2

представника відповідача Залукв'янської

сільської ради                                             Залецького М.В.

                           адвоката                           ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,Залукв'янської сільської ради про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та  скасування рішення,-

                                        в с т а н о в и в :

          15.03.2011 р. позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Залукв'янської сільської ради про визнання Державного акту на право власності на землю від 26.11.2009 р. виданий ОСОБА_6  недійсним.                

          Свої позовні вимоги мотивує  тим,що вона успадкувала житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1 і рішенням сільської ради с. Залуква  від 17.05.2007 р. їй передано у приватну власність 0,18 гектара земельну  ділянку. На підставі цього рішення ПП «Ленд»виготовило технічну документацію,однак сільська рада не погодила технічний звіт так як було відсутнє погодження з ОСОБА_2 Вона не може виготовити технічну документацію бо сільська рада не погоджує її. ЇЇ земельна ділянка межує  із земельною ділянкою  відповідача ОСОБА_2 24.11.2010 р. їй стало відомо,що ОСОБА_2 отримав Державний акт на земельну ділянку і те,що в його акт включена частина її земельної ділянки. Перед виготовленням технічної документації ПП «Ленд»чітко було виміряно як її так і ОСОБА_2 земельні ділянки. Одночасно зазначає,що під час обмірів  земельної ділянки          з нею не було погоджено земельних меж і відсутні її підписи.

          24.11.2011 р. збільшено позовні вимоги якими позивач просить скасувати рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної

          В судовому засіданні позивач. позовні вимоги підтримала повністю  з підстав викладених в позовних заявах. Просить   задовольнити їх вимоги.

         Відповідач ОСОБА_2 позовних вимог позивача не визнав і суду пояснив,щ доводи ОСОБА_1 ґрунтуються на відсутності погодження меж належної йому сусідньої земельної ділянки під час виготовлення ним правовстановлюючого документу на землю,тобто державного акту. Зазначив,що  спір щодо меж між земельними ділянками був вирішений Залукв'янською сільською радою 22.05.2008 р. Саме рішення «Про затвердження Акту встановлення і узгодження меж його земельної ділянки в натурі був предметом розгляду  Галицьким районним судом 15.05.2008 р. Окрім того щодо  збільшеної позивачем  позовної вимоги зазначає,що позивачем не надано  жодних доказів існуючого у неї права на земельну ділянку,яка є спірною. Дана земля яка на думку позивача перейшла їй у спадок від баби та діда нею не успадкована. Вважає,що державний акт на право власності на йому земельну ділянку виданий з дотриманням всіх норм чинного законодавства. Просить в позові відмовити так  як вони є безпідставними.

        Представник Залукв'янської сільської ради позовних вимог ОСОБА_1 не визнав і дав суду аналогічні покази. Одночасно зазначив,що посилання позивачки на правдивість технічної документації ПП «Ленд» не заслуговують на увагу так як така документація виготовлена на  підставі сфальсифікованого рішення сільської ради від 17.05.2008 р. Саме про те йде мова у рішенні Галицького районного суду( за позовом ОСОБА_1 до Залукв'янської сільської ради,ОСОБА_2, т.о. ПП «Ленд»та управління земельних ресурсів в Галицькому районі про зобов'язання вчинити  певні дії). Просить в позові відмовити.

         Суд, вислухавши доводи позивача,заперечення відповідачів,пояснення свідків, вивчивши матеріали справи вважає, що позов  в позові слід відмовити.

             Відповідно до  ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право

   звернутися до суду за   

   захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи  

  інтересів.

           Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи,які беруть участь у справі,мають рівні права щодо подання доказів,їх дослідження та доведення перед судом  їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень.

           Статтею 60 ЦПК України передбачено,що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами,які  беруть участь у справі

           За змістом ст.125 ч.1 Земельного кодексу України,право власності на земельну ділянку та право постійного користування нею виникає після одержання її власником або користувачем документа,що посвідчує право  власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

         Відповідно до ч.1ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

         Встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПИ № 902477 відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки розміром 0,1121 га.

        Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку та господарських споруд по вул. С.Стрільців,2 що в с. Залуква Галицького району і користується земельною ділянкою для обслуговування цих споруд. Суміжна земельна ділянка по вул. Галицьцій перебувала у користуванні гр..ОСОБА_8,яка звернулася до сільської ради у 2006 році із заявою про відмову від  неї  у користь свого племінника ОСОБА_2 якою він постійно користується. Щодо меж земельних ділянок між сторонами тривалий час існує спір де комісією сільської ради було відновлено межі і прийнято рішення. Прийняті рішення позивачем не оскаржувалися.

         Відповідно до ст.158 ЗК України   органами виконавчої влади  з питань земельних ресурсів вирішуються земельні спори щодо меж земельних ділянок.     

        З акту відновлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 від 15.05.2008 р. вбачається,що інженером-геодезистом,директором ПП «Ленд»Андрієвським В.П. в присутності членів комісії та спеціаліста райземуправління а також з участю позивача складено даний акт про проведення відновлення в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_2 для виготовлення правовстановлюючого документа на землю. Актом складеним даною комісією від 16.05.2008 р. встановлено,що позивачці пред'явлено для підпису акт відновлення і узгодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2 однак позивач безпідставно відмовилася від його підпису.

        Рішенням Залукв'янської сільської  ради від 22 травня 2008 р. акт відновлення і узгодження  зовнішніх меж було затверджено.  

        Даний факт підтвердив в судовому засіданні,бувший голова сільської ради ОСОБА_10 який суду пояснив,що після смерті бабусі позивач проживала з чоловіком в будинку і самовільно без відома  сільської ради та сусідів захопила земельну ділянку,поставила свою огорожу. ОСОБА_2 звертався із заявою про захоплення земельної ділянки і комісією було виявлено порушення з сторони  позивача. Часто виникають спори  щодо меж земельних ділянок внаслідок чого неодноразово  комісіями проводились перевірки де в кінцевому результаті виявлялося факт захоплення ОСОБА_1 частини земельної ділянки яка належить ОСОБА_2 Позивач відмовлялася безпричинно від підпису в акті відновлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 Вважає,що технічна документація позивачем зроблена на підставі рішення якого не існувало, жодним чином ОСОБА_2 не захоплювалось  земельної ділянки позивача. Безпідставними є посилання позивача на те,що у наявності у ОСОБА_6 є один розмір земельної ділянки а у акті на право власності зазначена інша площа. При обмірі земельних ділянок неможливо встановити точність геодезичними приладами і земельна ділянка ОСОБА_2 увійшла у границі меж відповідно до документації. На даний час є документ у ОСОБА_2- свідоцтво право власності на земельну ділянку,який є підставою що він має право на цю ділянку. В позові слід відмовити.

        Як ствердив в судовому засідання свідок ОСОБА_11 що декілька разів комісія виходила на місце де розташовані земельні ділянки сторін. При складанні акту відновлення і узгодження меж зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2 брались до уваги земельні книги де зазначені розміри земельних ділянок сторін. На час обмірів У ОСОБА_2 земельна ділянка була меншою ніж у ОСОБА_1 однак остання безпідставно відмовлялась від підпису.

        Свідок ОСОБА_12 суду пояснив,що обміри  меж суміжних земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проводились без відповідних приладів, днак не заперечив той факт,що позивач відмовлялася від підпису в акті про узгодження меж земельної ділянки.

        Як видно з рішення   Залукв'янської сільської ради від 17.05.2007 р.,що ОСОБА_1 передано у приватну власність безоплатну земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,18 гектара. Окрім того як ствердив представник сільської ради, чого і не заперечила позивач, їй було  винесено рішення про виділення земельних ділянок із земель запасу 0,04  гектара,якою вона фактично користується але не була закріплена за нею. Даний факт зазначено у Акті встановлення розбіжностей від  29.11.2006 р.

          З оглянутих в судовому засіданні погосподарських книг станом на 1993 рік видно,що  бабусі позивача передано у власність 14 сотих земельної ділянки, а решта землі в полі. Додатковими поясненнями свідка ОСОБА_10 встановлено,що зміна площ земельних ділянок,які зазначені в по господарських книгах відбувалось за рахунок звернень людей із заявами про надання їм землі. Однак враховуючи те,що правонаступники які не працювали в колгоспі рішенням загальних зборів у них вилучалися земельні ділянки. Ніколи, ні  позивач, ні її бабця  - ОСОБА_7 не могла успадковувати землі. ОСОБА_7 на той час працювала службовцем. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів у 1993 р. вона не скористалася бо не оформила право власності на земельну ділянку. Станом на 1993 рік бабусі позивача передано у власність 14 сотих земельної ділянки, а решта земля була  в полі. Позивачу довиділено 4 сотих землі і в результаті всього є 18 сотих земельної ділянки.

          Згідно по господарських книг станом на 1991-1994 роки Калин користувалася земельною ділянкою 11,26  яку приватизував відповідач ОСОБА_2  

          Жодних доказів про те,що відповідачем ОСОБА_2 захоплена земельна ділянка позивачем  суду не представлено, а тому в позові слід відмовити.я                  

          На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 118,125,126,158 ЗК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212-214_215,218 ЦПК України, суд,-

                                                                                                                                                                                           в и р і ш и в :

          В позові відмовити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду  Івано-Франківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з часу його проголошення.

Головуючий