УХВАЛА

іменем   україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого    Єлфімова О.В.,

суддів:

за участю прокурора    Сахна Р.І., Пузиревського Є.Б.,

   Сенюк В.О.,

розглянула в судовому засіданні 21 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5, на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 25 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 16 серпня 2011 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

ОСОБА_6 визнано винним в тому, що він 23 листопада 2010 року приблизно о 21 години 15 хвилин, керуючи автомобілем «Фольцваген Джетта», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по вул. Харківський у м. Суми в напрямку центра міста. Перебуваючи в районі Сумського державного університету, ОСОБА_6 в порушення п. 18.3 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожню обстановку та проїжджаючи повз пішохода ОСОБА_7, яка не встигла закінчити перехід проїзної частини, не вибрав безпечного інтервалу та скоїв наїзд на останню, яка в порушення вимог пунктів 4.7, 4.9 Правил дорожнього руху України перетинала проїзну частину вулиці Харківської поза пішохідним переходом.  Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди.

Ухвалою апеляційного суду від 16 серпня 2011 року  вирок місцевого суду змінено та виключено посилання на порушення ОСОБА_6 правил експлуатації транспорту.

У касаційній скарзі захисник просив вирок місцевого суду змінити та призначити ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді виправних робіт. Стверджує про неправильне тлумачення апеляційним судом закону, що призвело до безпідставної відмови у застосуванні амністій щодо ОСОБА_6

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підставах.

Апеляційний суд, залишаючи без задоволення клопотання  засудженого, захисника ОСОБА_5 та прокурора про застосування до ОСОБА_6 .  акту амністії вказав на те, що згідно ст. 7 Закону України «Про амністію у 2011 році» до останнього не може бути застосований цей закон у зв’язку з залишення ним місця дорожньо-транспортної пригоди, хоча він бачив, що своїми діями заподіяв смерть потерпілій.

Відповідно до вимог ст.ст. 257, 358, 362 КПК України, виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів, апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо їх не було досліджено під час апеляційного розгляду справи.

Як видно з матеріалів справи, суд першої інстанції, безпосередньо дослідивши докази в справі та давши їм оцінку у вироку, дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 при керуванні транспортним засобом було порушено п. 18.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_7 загинула.

При цьому, суд не встановив і не вказав у вироку, що  ОСОБА_6 залишив місце пригоди.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи органами досудового слідства щодо  ОСОБА_6 було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 135 КК України та в частині порушення пункту 2.10 ПДР України (т. 1, а.с. 149, 150).

У той же час, апеляційний суд, не проводячи судового слідства, дав доказам у справі зовсім іншу оцінку, ніж та, яку їм дав суд першої інстанції.   

Так, в своїй ухвалі суд констатував, що ОСОБА_6 залишив місце ДТП, тому в силу вимог ст. 7 Закону України «Про амністію у 2011 році» до нього не може бути застосовано цей Закон.   

Отже, допущені апеляційним судом при розгляді справи щодо ОСОБА_6 істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону призвели до ухвалення незаконного судового рішення.   

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути зазначені порушення та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 16 серпня 2011 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

С у д д і:

____________                            ______________                 _________________

О.В. Єлфімов Р.І. Сахно Є.Б. Пузиревський