ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2012 року Справа № 5023/9426/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Ю.О. Могилєвкін, суддя Л.М. Бабакова, суддя О.В. Плужник,
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_1 –прот. № 2 від 12.10.92р., ОСОБА_2 –дов. б/н від 12.12.2011р., ОСОБА_3 –дов. б/н від 17.10.2011р.
відповідача –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №479Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 03.01.2012 р. у справі № 5023/9426/11(н.р. 38/352-09)
за позовом Підприємства "БІОН" ЛТД в формі ТОВ, м. Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків
про відшкодування збитків та зобов’язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд заборонити відповідачу будь-яке використання у господарчому звороті творів позивача у будь-якій формі копіювання чи будь-якій формі відтворення та оригінальних назв творів художнього характеру „Лаванда Таблетована” та „Кедр Таблетований”, а також стягнути з відповідача на свою користь збитки, завдані порушенням авторського права в сумі 39110,00,00 грн. і компенсацію у розмірі 50000 мінімальних заробітних плат.
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.02.2011р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2011р. в задоволенні позову Підприємства "Біон" ЛТД у формі ТОВ відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2011р. рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2011 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року були скасовані, а справу направлено на розгляд до господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.01.2012 р. (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено частково. Заборонено ФОП ОСОБА_4 будь-яке використання у господарчому звороті творів позивача у будь-якій формі копіювання чи будь-якій формі відтворення. Заборонено ФОП ОСОБА_4 будь-яке використання у господарчому звороті оригінальних назв творів художнього характеру "Лаванда Таблетована" та "Кедр Таблетований" та назв, схожих з ними. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Підприємства "БІОН" ЛТД у формі ТОВ 39110,00 грн. завданих збитків, 4300,00 грн. витрат пов'язаних з проведенням експертизи. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України 561,10 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позову - відмовлено.
Відповідач, ФОП ОСОБА_4, з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 03.01.2012 р. по справі № 5023/9426/11 скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що „Лаванда Таблетована” та „Кедр Таблетований” є оригінальними назвами творів виключно на висновках судового експерта та повністю суперечить матеріалам справи. Апелянт зазначив, що ані судовий експерт, ані суд першої інстанції не врахували того, що в авторському договорі не вказані назви творів, а словосполучення „Лаванда Таблетована” та „Кедр Таблетований” використовуються лише як назви виробів.
Апелянт в судове засідання не з’явився, про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 07.02.2012р., яке мається в матеріалах справи.
Позивач, Підприємства "БІОН" ЛТД в формі ТОВ, у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.
Позивач зазначив, що в авторському договорі від 19.09.2001р. чітко вказано, що його предметом є твір –фактичне зображення упаковки виробу „Лаванда Таблетована”, „Кедр Таблетований”, „Евкаліпт Таблетований”, яке виконане у різних реальних або фантазійних обставинах і може використовуватись для пакування та рекламування конкретного товару (фактичне зображення твору в Додатках). Тобто, на думку позивача, фактично передається твір, зображений в додатках.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 вересня 2001 року між ОСОБА_1 - автором твору та Підприємством "Біон" ЛТД у формі ТОВ був укладений авторський договір на передачу виключних майнових прав на використання товару, який уявляє собою: фактичне зображення упаковки виробу „Лаванда Таблетована”, „Кедр Таблетований”, „Евкаліпт Таблетований”, яке виконане у різних реальних або фантазійних обставинах і може використовуватися для пакування та рекламування конкретного товару. Власник передає правонаступнику (позивачу) виключне право на використання вказаного твору, перешкоджати неправомірному використанню вказаного твору, в тому числі й забороняти таке використання.
Твори, фактичне зображення упаковки виробу „Лаванда Таблетована”, „Кедр Таблетований”, „Евкаліпт Таблетований”, яке виконане у різних реальних або фантазійних обставинах і може використовуватися для пакування та рекламування конкретного товару створені ОСОБА_1 у 1992 році, про що свідчить підпис автора на малюнках творів.
30.08.2007 року згідно з закупівельним актом на торговому місці №10-4062 у торговому центрі біля станції метро “Академіка Барабашова”, було придбано “Засіб для ароматизації речей, одягу, приміщень “Таблетована лаванда” та “Засіб для ароматизації речей, одягу, приміщень “Таблетований кедр”, виготовлені фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, тобто відповідачем.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" відтворенням є виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер. Похідним твором є твір, який є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову; а примірником твору –копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі.
Згідно із ст. 9 цього ж Закону частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.
У відповідності до ст. 11 Закону України “Про авторське право і суміжні права” первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
Стаття 50 Закону України “Про авторське право та суміжні права” визначає, що порушенням авторського права є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав;
Пункт 3 статті 15 Закону України “Про авторське право та суміжні права” визначає, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти відтворення творів.
Відповідно до наданого позивачем висновку Харківської державної академії дизайну і мистецтв № 6/09 від 15.12.2009 р., визначено схожість до можливості сплутання пакування засобів від молі “Лаванда таблетована”, “Кедр таблетований” (виробник підприємство “БІОН” ЛТД в формі ТОВ) та пакування засобів від молі “Лаванда таблетована”, “Кедр таблетований” (виробник ФОП ОСОБА_4).
Відповідно до висновку експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса: мало місце відтворення частин творів “фактичне зображення упаковки виробу “Лаванда таблетована”, “Кедр таблетований”, а саме їхніх оригінальних назв, при створенні упаковки для продукції “Лаванда таблетована” та “Кедр таблетований”, виробником яких є ОСОБА_4
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що “Лаванда таблетована” та “Кедр таблетований” не є оригінальними назвами творів, а насправді, на його думку, є назвами продукції, спростовуються матеріалами справи.
Так, в авторському договорі від 19.09.2001р. вказано, що предметом його є твір –фактичне зображення упаковки виробу „Лаванда Таблетована”, „Кедр Таблетований”, „Евкаліпт Таблетований”, яке виконане у різних реальних або фантазійних обставинах і може використовуватись для пакування та рекламування конкретного товару (фактичне зображення твору в Додатках).
Як визначила судова експертиза, твір - фактичне зображення упаковки виробу „Лаванда Таблетована”, „Кедр Таблетований”, „Евкаліпт Таблетований”, яке виконане у різних реальних або фантазійних обставинах і може використовуватись для пакування та рекламування конкретного товару (фактичне зображення твору в Додатках) є комбінованим, що складається з зображувальних та словесних (фонетичних) елементів. Словесними (фонетичними) елементами (назва твору) є „Лаванда Таблетована”, „Кедр Таблетований”.
Ці словесні (фонетичні) частини творів є складовою частиною цілісного комплексу інтелектуальної власності –твору „фактичне зображення упаковки виробу „Лаванда Таблетована”, „Кедр Таблетований”, „Евкаліпт Таблетований”, яке виконане у різних реальних або фантазійних обставинах і може використовуватись для пакування та рекламування конкретного товару”.
Враховуючи викладене та те, що висновок судової експертизи відповідачем не оскаржувався, інших висновків в матеріалах справи не має, твердження відповідача відносно того, що словосполучення „Лаванда Таблетована” та „Кедр Таблетований” є назвою продукції, - безпідставні.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода може відшкодовуватися у вигляді відшкодування збитків, відшкодування в натурі.
Застосування деліктної відповідальності можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, і вини. Звільнення боржника від відповідальності у вигляді збитків за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов’язань безпосередньо пов’язано з наявністю чи відсутністю вище вказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Суд першої інстанції правомірно зробив висновок про те, що матеріалами справи підтверджено завдання збитків позивачу відповідачем, і тому, позовні вимоги в частині заборони відповідачу будь-яке використання у господарську звороті творів позивача у будь-якій формі копіювання чи будь-якій формі відтворення та оригінальних назв творів художнього характеру „Лаванда Таблетована” та „Кедр Таблетований” та стягнення з відповідача на свою користь збитків, завданих порушенням авторського права в сумі 39110,00,00 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації у розмірі 50000 мінімальних заробітних плат, суд першої інстанції правомірно зробив висновок про те, що при винесенні рішення судом може бути винесено рішення про стягнення або збитків, або компенсації. Оскільки судом задоволена позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 39110,00 грн., тому, відсутні правові підстави для задоволення вимоги про стягнення компенсації.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 03.01.2012 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення
Рішення господарського суду Харківської області від 03.01.2012 р. у справі № 5023/9426/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Ю.О. Могилєвкін
Суддя Л.М. Бабакова
Суддя О.В. Плужник
Повний текст постанови підписаний 06.03.2012р.