АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Міцнея В. Ф.
суддів: Височанської Н.К., Половінкіної Н.Ю.
секретаря: Скрипник С.В.
за участю: позивача ОСОБА_1, представника КЖРЕП № 6 - Матусовської
Т.О., представника Чернівецької міської ради –Баланецького О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №6 м. Чернівці (далі –КЖРЕП №6) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою КЖРЕП № 6 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 вересня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до суду із позовом до Чернівецької міської ради, КЖРЕП № 6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Вказували на те, що 19 лютого 2010 року належний ОСОБА_3 на праві приватної власності автомобіль Сітроен СЗ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував її син ОСОБА_1, зазнав пошкодження внаслідок падіння шматка льоду з даху АДРЕСА_1, чим завдано їй матеріальну шкоду в розмірі 13845грн 06 коп.
Окрім того, їй завдано моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв’язку з пошкодженням її автомобіля.
Моральних страждань зазнав також її син ОСОБА_1, який під час падіння шматка льоду знаходився в автомобілі і пережив шок від цього, внаслідок чого погіршився стан його здоров’я.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------
справа 22ц - 1484/11 Головуючий у 1-й інстанції
категорія 30/34 Богдан С.І.
Суддя-доповідач Міцней В.Ф.
Посилаючись на ці обставини, просили стягнути з Чернівецької міської ради, КЖРЕП № 6 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 13845 грн 06 коп та моральну шкоду у розмірі 20000 грн і на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 вересня 2010 року позов задоволено частково: стягнуто з КЖРЕП № 6 на користь ОСОБА_3 13845 грн 06 коп матеріальної шкоди, 3000 грн моральної шкоди та і на користь ОСОБА_1 1500 грн моральної шкоди. Стягнуто з КЖРЕП № 6 на користь ОСОБА_3 1258 грн 46 коп судових витрат і на користь ОСОБА_1 250 грн судового збору. В задоволенні позову до Чернівецької міської ради відмовлено.
В апеляційній скарзі КЖРЕП № 6 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вказує на те, що автомобіль придбано позивачкою в кредит, тому відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження цього автомобіля, у зв’язку з його обов’язковим страхуванням повинна здійснити страхова компанія.
Вважає, що подія, у зв’язку з якою було пошкоджено автомобіль позивачки, відбулася з вини позивача через грубе порушення ним Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні представник КЖРЕП № 6 підтримав вимоги апеляційної скарги.
ОСОБА_1, діючи в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, апеляційну скаргу не визнав, вважає, що рішення суду є законним, обґрунтованим і підстав для його скасування немає.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду в частині стягнення з КЖРЕП № 6 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цієї позовної вимоги, в частині стягнення з КЖРЕП № 6 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди та судових витрат підлягає зміні, а в решті –залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 лютого 2010 року внаслідок невжиття відповідачем заходів щодо очищення від льоду та снігу даху АДРЕСА_2 який знаходиться на його балансі, з даху цього будинку впав шматок льоду на належний ОСОБА_3 автомобіль Сітроен СЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті чого автомобіль було пошкоджено.
Як вбачається з матеріалів справи, вартість відновлювального ремонту цього автомобіля становить 13845 грн 06 коп (а.с.7-8).
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з п. 1.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року, та п. 1.1.8.6. Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10 серпня 2004 року, балансоутримувач зобов’язаний регулярно виконувати роботи по скиданню з дахів і покрівель снігу та льоду.
Таким чином, суд першої інстанції з урахуванням наведених обставин дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 13845 грн 06 коп.
Доводи апелянта про відсутність його вини в заподіяні позивачці матеріальної шкоди є необґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи (фотознімки, відеозапис) та встановлено судом, відповідачем з 12 по 19 лютого 2010 року не було виконано роботи по скиданню з покрівлі АДРЕСА_2 снігу та льоду і не була огороджена червоною стрічкою чи іншими попереджувальними знаками небезпечна територія біля цього будинку, що призвело до падіння шматка льоду на автомобіль позивачки.
Апелянт не довів відсутності його вини у завданні позивачці матеріальної шкоди.
Безпідставними є посилання апелянта на порушення позивачем правил дорожнього руху, оскільки таке порушення не має правового значення для правильного вирішення даного спору.
У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що неправомірною бездіяльністю відповідача позивачці ОСОБА_3 завдана моральна шкода.
Разом з тим, покладаючи на відповідача обов’язок по відшкодуванню завданої позивачці моральної шкоди у розмірі 3000 грн, судом не враховано, що відповідно до вимог ст.23 ЦК України та положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача, часу та зусиль необхідних для відновлення попереднього стану та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих зв’язках.
Виходячи з наведеного, ураховуючи конкретні обставини спраи, а також виходячи із засад розумності та справедливості, розмір стягнутої на користь позивачки ОСОБА_3 моральної шкоди підлягає зменшенню до 2000 грн.
Окрім того, при розподілі судових витрат судом першої інстанції неправильно визначено розмір судового збору.
Так, задовольняючи позовну вимогу ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 13845 грн 06 коп, суд стягнув з відповідача на її користь 1138 грн 46 коп в рахунок відшкодування понесених нею витрат по сплаті судового збору.
Проте згідно з п. 1 „д” ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” розмір судового збору із позовних заяв майнового характеру становить 1% від ціни позову, але не менше 3-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, з КЖРЕП № 6 підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 138 грн 45 коп (13845,06 х 1% : 100 = 138,45) в рахунок відшкодування понесених нею витрат по сплаті судового збору.
Внесення позивачкою судового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом (квитанція № 022400441 від 25.05.2010 р. - а.с.2), у відповідності до ст.83 ЦПК України є підставою для повернення їй за ухвалою суду зайво внесеної суми, а не для стягнення цієї суми з відповідача на її користь у зв’язку із задоволенням позову.
Задовольняючи частково позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок падіння шматка льоду на автомобіль позивач зазнав душевних страждань, оскільки могла бути реальна загроза його життю та у зв’язку з пошкодженням автомобіля тривалий час не користувався ним, порушився здоровий спосіб його життя.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Статтею 23 ЦК України передбачено підстави виникнення моральної шкоди, якими є: заподіяння каліцтва чи іншого ушкодження здоров’ю; протиправна поведінка щодо самої фізичної особи, членів її сім’ї чи близьких родичів; знищення чи пошкодження майна фізичної особи; приниження честі, гідності фізичної особи.
Пленум Верховного Суду України у п.4 постанови „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року № 4 роз’яснив, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмірі шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Як встановлено судом першої інстанції, власником автомобіля Сітроен СЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, є позивачка ОСОБА_3, а не ОСОБА_1 і в момент падіння шматка льоду на цей автомобіль позивач ОСОБА_1 не знаходився в ньому.
Не надано суду і доказів того, що внаслідок бездіяльності відповідача настало ушкодження здоров’я позивача.
Спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди розглядаються у випадках, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, або у передбачених законодавством випадках.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди є безпідставною і не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу комунального житлового ремонтно-експлуатаційногно підприємства №6 м. Чернівці задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 вересня 2010 року в частині стягнення з комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №6 м.Чернівці на користь ОСОБА_1 моральної шкоди скасувати.
У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №6 м. Чернівці про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 вересня 2010 року в частині стягнення з комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №6 м.Чернівці на користь ОСОБА_3 моральної шкоди та судових витрат змінити.
Стягнути з комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 6 м. Чернівці на користь ОСОБА_3 2000 грн моральної шкоди та 138 грн 45 коп в рахунок відшкодування понесених нею витрат по сплаті судового збору.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/