АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Міцнея В. Ф.
суддів: Марчука В.Т., Половінкіної Н.Ю.
секретаря: Скрипник С.В.
за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника –ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” (далі - ПАТ КБ „ПриватБанк”), треті особи –Шевченківський відділ державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі – Шевченківський відділ ДВС Чернівецького МУЮ), ОСОБА_3, про визнання права власності, усунення перешкод в користуванні власністю, відшкодування збитків, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 листопада 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ КБ „ПриватБанк”, треті особи –Шевченківський відділ ДВС Чернівецького МУЮ, ОСОБА_3, про визнання права власності, усунення перешкод в користуванні власністю, відшкодування збитків. Вказував на те, що 28 квітня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу він придбав у ОСОБА_4 за 16900 доларів США пасажирський автобус „Мерседес Бенц”, реєстраційний номер НОМЕР_1.
4 липня 2011 року вказаний автобус було вилучено у нього державним виконавцем та працівниками ПАТ КБ „ПриватБанк” на підставі ухвали Зарічного районного суду м. Суми, чим позбавлено його права володіння, користування та розпорядження належним йому автобусом. 5 липня 2011 року він був вимушений укласти з приватним підприємцем ОСОБА_5 договір оренди автобуса для перевезення пасажирів, відповідно до умов якого він сплатив орендодавцю орендну плату в розмірі 35600 грн.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
справа 22ц - 1915/11 Головуючий у 1-й інстанції
категорія 2/5 Гончарова І.М.
Суддя-доповідач Міцней В.Ф.
Посилаючись на ці обставини, просив визнати за ним право власності на пасажирський автобус „Мерседес Бенц”, реєстраційний номер НОМЕР_1, зобов’язати відповідача повернути йому цей автобус та стягнути з нього вимушені витрати на оренду автобуса в розмірі 35600 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 листопада 2011 року позов задоволено частково: визнано за ОСОБА_1 право власності на пасажирський автобус „Мерседес Бенц”, реєстраційний номер НОМЕР_1, зобов’язано ПАТ КБ „ПриватБанк” усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні цим автобусом. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків в розмірі 35600 грн і ухвалити нове рішення про задоволення цієї позовної вимоги, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Вважає, що внаслідок позбавлення його відповідачем права власності на спірний автобус він поніс вимушені матеріальні витрати на оренду іншого транспортного засобу, тому відповідач у відповідності до ст.ст.22, 1166 ЦК України повинен відшкодувати завдану йому шкоду в повному обсязі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду –залишенню без змін з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача збитків, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач не надав суду доказів на підтвердження факту здійснення ним пасажирських перевезень на автобусі, який був вилучений у нього, та необхідності оренди іншого транспортного засобу.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що сплачені ним кошти за оренду іншого автобуса є збитками, які на підставі ст.1166 ЦК України підлягають стягненню з відповідача.
Згідно з п.1 ч.2 ст.22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 вказує на те, що діями відповідача порушено його право власності на автобус, який був вилучений у нього.
З огляду на викладене понесені позивачем витрати у зв’язку з орендою транспортного засобу, не можна вважати як витрати, зроблені для відновлення його порушеного права.
Окрім того, на підтвердження вимоги про стягнення з відповідача збитків позивач посилається на договір оренди транспортного засобу від 5 липня 2011 року, укладений між ним та приватним підприємцем ОСОБА_5
Однак як вбачається з матеріалів справи, цей договір нотаріально не посвідчений (а.с. 28-29).
У відповідності до ч.2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Частиною 1 статті 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Таким чином, цей договір не може бути взятий до уваги як доказ на підтвердження вимоги про стягнення збитків.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України , колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: