УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді                       Єлфімова О.В.

суддів      Сахна Р.І., Шибко Л.В.,

за участю прокурора                       Таргонія О.В.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 лютого 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Миколаївської області на постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 6 червня 2011 року, якою

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 172 КК України у зв’язку із з передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ «Бетонбудсервіс», а справу провадженням закрито.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він, будучи директором товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Арбат», з використанням найманої праці працівників, що здійснює виробництво товарного бетону і будівельного розчину та яке розташоване за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Костянтинівка, вул. Миколаївська, 3, у порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу Законів про працю України, тобто без укладання письмового договору, використовував працю ОСОБА_6 у період з 22 квітня 2010 року по 14 лютого 2011 року включно.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», ОСОБА_5, використовуючи найману працю ОСОБА_6 у вказаний період року, не забезпечив достовірного обліку виконуваної працівником роботи та витрат на оплату праці у встановленому порядку, а саме, не запровадив ведення табеля обліку використання робочого часу і відомостей нарахування та виплати заробітної плати найманого працівника.

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_5 порушено встановлений зазначеною нормою закону порядок управління, в результаті чого позбавило працівника права на отримання заробітної плати за роботу в надурочний час, роботу у вихідні та святкові дні, оскільки відсутність первинних облікових бухгалтерських документів позбавило можливості дослідити порядок та розміри виплати заробітної плати, наявності чи відсутності заборгованості з її  виплати.

Одночасно, в порушення статей 253, 254 КЗпП відсутність бухгалтерського обліку витрат на оплату праці та ведення обліку виконуваної роботи працівником без належного оформлення трудових відносин, призвело до недорахування обов’язкових відрахувань до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування України.

У касаційній скарзі прокурор просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд  у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, яке на думку прокурора виразилося у тому, що ОСОБА_5, діючи як директор, з використанням свого службового становища, вчинив злочин, за який його всупереч вимог закону передано на поруки підпорядкованому йому ж трудовому колективу, в зв'язку з чим постанова суду не може бути виконана відповідно до вимог ст. 47 КК України, оскільки та обставина, що ОСОБА_5 є директором ТОВ «Бетонбудсервіс» виключає можливість його передачі на поруки трудовому колективу вказаного товариства, бо трудовий колектив цього підприємства не зможе належним чином контролювати його поведінку та застосувати до нього заходи виховного характеру.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.  

Відповідно до ст. 47 КК України особу, яка вперше  вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки трудовому колективу підприємства за його клопотанням за умови, якщо вона протягом одного року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.  

Підставою такого звільнення є щире каяття особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом та виправити свою поведінку.  

Також, звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи.  

За наявності зазначених вище обставин, суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки трудовому колективу.  

Отже, виходячи з наведених положень закону, питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є правом, а не обов’язком суду  і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.  

Як  вбачається  із матеріалів справи, ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинив злочин середньої тяжкості, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд передати його на поруки трудовому колективу. Трудовий колектив ТОВ «Бетонбудсервіс» просив звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності з передачею на поруки, що підтверджується рішенням, яке оформлено належним чином.  

Таким чином, суд першої інстанції при розгляді справи повною мірою врахував обставини, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності  у зв’язку із передачею на поруки трудовому колективу.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_5 є директором ТОВ «Бетонбудсервіс», що виключає можливість його передачі на поруки трудовому колективу вказаного товариства, є непереконливим, оскільки виходячи зі змісту ст. 47 КК України, вона не містить заборони щодо передачі особи  на поруки колективу, керівником якого вона є.  

Крім того, в судовому засіданні місцевого суду, прокурор, який брав участь при розгляді справи в суді, не заперечував проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності з цих підстав.  

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що  постанова суду про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки ОСОБА_5 є законною та обгрутованою, а тому підстав для її скасування та задоволення касаційної скарги прокурора не вбачає.    

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :  

Постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 6 червня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити  без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.  

                                               С у д д і :  

  Єлфімов О.В.               Сахно Р.І.             Шибко Л.В.