АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

     12 липня 2011 року.                                              м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

              головуючого – Левенця Б.Б.,

              суддів: Гірняк Л.А., Плавич Н.Д.,  

              при секретарі – Сутула Я.Б.,

    за участі ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_5 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_5, Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» про визнання недійсними договорів купівлі–продажу, зобов’язання скасувати державну реєстрацію права власності, визнання права власності, зобов’язання зареєструвати право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення без надання іншого житла, та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_9 про визнання недійсними договорів купівлі – продажу, усунення перешкод в реалізації права власності,-  

                          в с т а н о в и л а:

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2009 року був  накладений арешт на об’єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 ( т. 2 а.с. 145)

В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_5 просили скасувати ухвалу суду про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, не співмірність вжитих заходів забезпечення із заявленими вимогами, вважали, що апелянти не є відповідачами по справі за якою суд першої інстанції постановив ухвалу про забезпечення позову, просили постановити окрему ухвалу на адресу суду першої інстанції та голови районного суду. (т. 3 а.с. 161-179, т. 4 а.с. 1-21).

В судовому засіданні ОСОБА_1, представник ОСОБА_2, ОСОБА_3, представник ОСОБА_4 підтримали скаргу і просили її задовольнити.  

Інші особи до суду не прибули, були повідомлені встановленим порядком про час та місце розгляду справи, про що в справі є докази. Повідомлення на адресу ОСОБА_10 повернулось із відміткою, що за зазначеною адресою особа не проживає.(т. 4 а.с. 30-38). Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ст. 77, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, пояснення прибувших учасників судового розгляду, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за наступних підстав.

    Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

    При цьому, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

За роз’ясненнями, що містяться в п.п. 4, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. № 9 ”Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Забезпечення позову допускається в тому числі й на стадії апеляційного провадження.

Судом встановлено, що 13 травня 2003 року від ОСОБА_6 надійшла позовна заява про визнання права власності на кв. № 2 і № 3 в АДРЕСА_1.(т. 2 а.с. 3)

18 вересня 2009 року до суду надійшла заява ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний об’єкт нерухомості.(т. 2 а.с. 139)

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2009 року був  накладений арешт на об’єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 ( т. 2 а.с. 145)

Предметом уточнених 22 лютого 2010 року позовних вимог ОСОБА_6, за заявою якого був забезпечений позов, є визнання недійсними договорів купівлі–продажу, зобов’язання скасувати державну реєстрацію права власності, визнання права власності, зобов’язання зареєструвати право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення без надання іншого житла, у т.ч. щодо квартири кв. № 2 і № 3 в АДРЕСА_1.

За витягом, за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на праві власності в рівних частках зареєстрована АДРЕСА_2, набута останніми за оспорюваним ОСОБА_6 договором купівлі-продажу.(т. 3 а.с. 169-170)

ОСОБА_8 зазначений власником АДРЕСА_1. ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ОСОБА_8 у позовній заяві ОСОБА_6 зазначені як відповідачі.(т. 2 а.с. 139, 166-168,155-159).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2010 року, в порядку роз’яснення ухвали цього ж суду від 18 вересня 2009 року визначено, що арешт накладено на кв. № 2 і № 3 в АДРЕСА_1 в м. Одесі. Вказану ухвалу суду апелянти ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не оскаржували.(т. 2 а.с. 250)

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2011 року провадження у справі зупинено до розгляду іншої справи, тобто судове рішення у справі ще не ухвалене.(т. 3 а.с. 152-153)

Цих обставин сторони не заперечували і в суді апеляційної інстанції.

Постановляючи ухвалу від 18 вересня 2009 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об’єкт нерухомості в АДРЕСА_1, районний суд не з’ясував осіб, якім належить спірне майно та не притягнув їх до участі у справі, не визначив спірний об’єкт нерухомості на який мав бути накладений арешт, а відтак, не дотримав співмірності із заявленими позовними вимогами. Накладення арешту районним судом загалом на вищевказаний об’єкт нерухомості в АДРЕСА_1 є помилковим, оскільки таке забезпечення позову виходить за межі позовних вимог заявлених по цій справі.

Невжиття таких заходів забезпечення позову або їх скасування, про що просили апелянти ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та їх представник, може утруднити можливе виконання рішення суду у випадку відчуження спірних квартир до ухвалення у справі судового рішення.  

Тому, на думку колегії суддів, вжиття заходів забезпечення позову має відбуватись в межах і співмірно заявленим позовним вимогам.

З цих підстав, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із постановленням нової про забезпечення позову.

Інші доводи апелянтів цих висновків суду не спростовують, не дають підстав для висновку про необхідність постановлення окремої ухвали по справі за якою судове рішення ще не ухвалене, а тому мають бути відхилені.

Ухвала колегії суддів апеляційного суду не перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК у касаційному порядку оскаржена бути не може.

    Керуючись ст.ст. 303, п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія ,-

                                                      у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2009 року скасувати.

Заяву ОСОБА_6 задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_5.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_8.

 Копію ухвали направити до першої Одеської державного нотаріальної контори та Одеської філії державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України для виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, підлягає негайному виконанню і оскарженню не підлягає.  

Судді Апеляційного суду Одеської області:             Б.Б.Левенець

                Л.А.Гірняк

                        Н.Д.Плавич