АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«30» червня 2011р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Троїцької Л.Л.,
суддів – Каранфілової В.М., Михайлова В.О.,
при секретарях – Йовенко К.Є., Шевляковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 16 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Одеський міськмолзавод №1», Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси, Головного Управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації про визнання дії директора Відкритого акціонерного товариства «Одеський міськмолзавод №1» незаконними, скасування наказу про невизнання права на пільгову пенсію, зобов’язання призначити пенсію на пільгових умовах, -
В С Т А Н О В И Л А:
31.05.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ВАТ «Одеський міськмолзавод №1», що є правонаступником ВАТ «Одесамолоко» Міськмолзавод №1, УПФ України в Київському районі м.Одеси (далі – УПФ), в якому просив визнати дії директора заводу про невизнання права на пільгову пенсію незаконними, скасувати наказ №114, зобов’язати УПФ призначити пенсію на пільгових умовах (а.с.3-7).
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він працював на ВАТ «Одеський міськмолзавод №1» з 14.01.1987 року по 18.04.2005 року. За періоди з 14.01.1987 року по 20.11.1995 року та з 07.04.1996 року по 01.01.2002 року був на посаді «акумуляторника» з ремонту та зарядці кислотних акумуляторів. Ця посада підпадає до списку №2, відповідно до якого працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Звернувшись до УПФ, він дізнався, що частина робочого стажу після 21.08.1992 року не зараховується для призначення пільгової пенсії, так як згідно результатів атестації робочого місця та наказу директора ВАТ «Одеський міськмолзавод №1» від 31.10.1996 року №114 професія «акумуляторника» не ввійшла до переліку професій, на які розповсюджується право на пільгове пенсійне забезпечення. Однак з цим наказом він не був ознайомлений і вважає його не законним (а.с.27).
Ухвалою від 06.07.2010 року до участі у справі у якості співвідповідача залучено Головне Управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації (а.с.81).
Представник ВАТ «Одеський міськмолзавод №1» позов не визнав, зазначивши, що позивач був ознайомлений з наказом, про що свідчить його підпис. Крім того, відповідно до Постанови КМУ №442 від 01.08.1992 року «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» керівництво заводу зобов’язано було провести атестацію робочих місць.
Представники УПФ та Головного Управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації заперечували проти позову, посилаючись на те, що за висновком Державної експертизи умов праці від 28.10.1996 року та наказом заводу №114 від 31.10.1996 року робоче місце акумуляторника не відповідає показникам, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 16 листопада 2010р. у позові про визнання дій директора ВАТ «Одеський міськмолзавод №1» незаконними щодо невизнання права на пільгове пенсійне забезпечення, скасування наказу №114 від 31.10.1996 року ОСОБА_1 відмовлено.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до УПФ щодо вимог про зобов’язання призначити пенсію на пільгових умовах – закрито.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в її межах, заперечень на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 працював на ВАТ «Одесамолоко» Міськмолзавод №1, в подальшому – ВАТ «Одеський міськмолзавод №1», з 14.01.1987 року по 18.04.2005 року (а.с.19-22, 23, 24).
За цей період з 14.01.1987 року по 20.11.1995 року та з 07.04.1996 року по 01.01.2002 року працював на посаді «акумуляторника» з ремонту та зарядці кислотних акумуляторів (а.с.25).
Ця посада підпадала до списку №2 працівників, зайнятих повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами парці, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.13).
02.04.1996 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» керівництво ВАТ «Одесамолоко» Міськмолзавод №1 видало наказ №47 про створення атестаційної комісії з проведення атестації робочих місць (а.с.26).
З метою дослідження умов праці та виробничих факторів були залучені фахівці Південного регіонального медико-екологічного центру, що підтверджується протоколом №415 від 10 жовтня 1996 року про дослідження повітря в закритих приміщеннях і протоколом дослідження важкості та напруженості праці (а.с.31, 38).
Атестаційною комісією складені «фотографії робочого часу», технологічна характеристика умов праці та інші документи, які потрібні для проведення державної експертизи умов праці (а.с.31-37).
На підставі вищевказаних матеріалів Державною експертизою умов праці Управління праці та зайнятості населення Одеської обласної державної адміністрації 28 жовтня 1996 року зроблений висновок, відповідно до якого атестація робочих місць ВАТ «Одесамолоко» Міськмолзавод №1 проведена відповідно до діючого законодавства, а робоче місце «акумуляторника» за результатами досліджень не відповідає показникам, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення (а.с.28-30).
На підставі вказаного висновку 31.10.1996 року директором ВАТ «Одесамолоко» Міськмолзавод №1 був виданий наказ №114, згідно до якого робоче місце «акумуляторника» не увійшло до робочих місць, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення (а.с.27).
Відмовляючи в позові ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для визнання дій директора ВАТ «Одеський міськмолзавод №1» незаконними та скасування наказу №114 від 31 жовтня 1996 року – відсутні.
При цьому, керувався вимогами п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постановою КМУ №442 від 01.08.1992 року «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», списком №2 виробництв, робіт, професій, посад показників, затверджених Радою Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, та відповідними нормами процесуального права.
Колегія погоджується з висновками суду, оскільки вони відповідають вищевказаним нормам матеріального права та матеріалам справи, якім дана належна правова оцінка.
Колегія також погоджується з висновками суду в частині закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до УПФ щодо вимог про зобов’язання призначити пенсію на пільгових умовах, оскільки висновки в цій частині відповідають вимогам ст.16 та п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.
Доводи скарги про те, що атестація робочих місць була проведена керівництвом ВАТ «Одесамолоко» Міськмолзавод №1 з грубим порушенням чинного на той час законодавства, нічим не підтверджено. Ніяких допустимих доказів ні позивачем, ні його представником до суду першої та апеляційної інстанцій не надано.
Твердження в скарзі про те, що матеріали атестації сфальсифіковані і не відповідають умовам праці «акумуляторника», що спеціалісти Південного регіонального медико-екологічного центру в 1996 році атестацію робочого місця «акумуляторника» і других робочих місць ВАТ «Одесамолоко» Міськмолзавод №1 не проводили, та протокол №415 від 10.10.1996 року директором центру Коваленко І.І. не підписувався, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з таких підстав позов не заявлявся (а.с.3-7).
Крім того, фахівці центру залучалися тільки для дослідження повітря в закритих приміщеннях та дослідження важкості і напруженості праці, та протокол №415 з цього приводу підписували відповідні особи, в тому числі, і фахівці центру.
Висновки про те, що показники виробничих факторів на робочих місцях відповідають вимогам нормативних актів діючого законодавства, і те, що робоче місце «акумуляторника» за результатами атестації не відповідає показникам, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення, зроблені головним державним експертом області по умовам праці (а.с.28-30).
Вказані обставини підтверджуються оригіналами атестаційної документації, оглянутими в суді апеляційної інстанції.
Інших правових доводів скарга не містить.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Одеси від 16 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
В.М.Каранфілова
В.О.Михайлов
Копія вірна: Суддя апеляційного суду Одеської області: Л.Л.Троїцька