АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 липня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого Балана В.Д.,
суддів: Грідіної Н.В., Джулая О.Б.
при секретарі Льовочкіній М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси „про визнання відмови безпідставною та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги”,-
встановила:
У грудні 2009 року позивач звернувся із вказаним позовом, на обґрунтування якого зазначив, що є дитиною війни, згідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, проте, відповідач відмовив у нарахуванні та здійснені вказаної виплати.
Враховуючи викладене, просив зобов’язати відповідача здійснити нарахування і виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в період з 2006 року по вересень 2009 року (а.с. 5-7).
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2009 року, адміністративний позов задоволено, зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги позивачу, як дитині війни за період з 10 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 23 травня по 31 грудня 2008 року у розмірі 2462, 47 грн., в іншій частині вимог – відмовлено (а.с. 13-16).
В апеляційній скарзі, відповідач посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права просив постанову районного суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову (а.с. 18).
Справу розглянуто на підставі положень Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року № 2748-VІ у порядку адміністративного судочинства.
До суду апеляційної інстанції не надходило клопотань про розгляд справи за участю сторін, тому, зважаючи на вимоги п.1 ч. 1 ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Одеси, підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії осіб із статусом дитина війни і на неї розповсюджуються пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2007-2008 рр. позивачу не підвищувалась пенсія на 30% мінімальної пенсії за віком через те, що на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинялась дія ст.6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст.71, з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни: 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені положення п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України.
За змістом ст. 152 ч.2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з проведенням відповідних виплат за період з 10.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 23.05.2008р. по 31.12.2008р., оскільки відповідач не наполягав на застосування строку позовної давності, як це передбачено ст. 100 КАС України, до винесення постанови судом першої інстанції. Суд також правильно зазначив, що при нарахуванні розміру соціальної допомоги для її виплати позивачу, розрахунок певної суми невиплаченої соціальної допомоги має бути виконаний компетентним органом, а саме: відповідним управлінням Пенсійного Фонду України.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду щодо визначення певного розміру соціальної допомоги, оскільки адміністративний суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості, як це він зробив, зобов’язавши відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 соціальну допомогу, як дитині війни за період з 10 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 23 травня по 31 грудня 2008 року у розмірі 2462, 47 грн.
Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції на це уваги не звернув, унаслідок чого постановив по справі судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому його постанова в частині визначення певного розміру соціальної допомоги дитині війни на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст. 197, ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст. 207 КАС України, судова колегія, –
постановила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси — задовольнити частково.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2009 року — змінити, виклавши резолютивну частину постанови у новій редакції:
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2009 року в частині визначення певного розміру соціальної допомоги, як дитині війни ОСОБА_1 – скасувати та постановити нову постанову в цій частині, якою відмовити ОСОБА_1 у визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за період часу з 10 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 23 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області Балан В.Д.
Грідіна Н.В.
Джулай О.Б.