ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
21.02.08р. | Справа № А38/4-08 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехсервис", м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Суддя Н.А.Бишевська
Секретар судового засідання А.О.Бикова
Представники сторін:
Від позивача: Волнянський В.Ю. паспорт серії АЕ 683393, виданий Бабушкінським РВДМУУМВС України в Дніпропетровській області директор; Волнянська О.А., дов. № б/н від 24.12.2007р.
Від відповідача: Богуславська Т.О., дов. № 54838/10/10-048 від 12.12.2007р.; Коцюба О.І., дов. № 1670/10/10-048 від 16.01.2008р.; Тубольцева О.В. дов. № 59073/10/10-048 від 26.12.2007р.
СУТЬ СПОРУ:
Подано позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехсервис»(надалі –позивач, ТОВ «Промтехсервис») про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська (надалі –відповідач, ДПІ у Жовтневому районі) від 20.11.2007 року № 0011602301/0, № 0011592301/0, № 0002461700/0.
Позовні вимоги з посиланням на норми законодавства обґрунтовані твердженням про невірність здійсненого податковим органом висновку про порушення позивачем вимог законодавства.
Позивачем до судового засідання 11.02.08р. надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивачем уточнено розмір та склад податкових зобов’язань, зазначених в оскаржуваних повідомленнях-рішеннях.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на факти виявлені в процесі проведення перевірки
За результатами розгляду на підставі ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Співробітниками податкового органу проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2007р.
За результатами перевірки складено акт № 142/2432/231/25536115 (0006412) від 07.11.2007.
Відповідно до акту встановлено:
- здійснення в господарській діяльності позивача орендних відносин на підставі договору оренди автомобіля, додаткові угоди до якого не були нотаріально засвідчені, а таким чином, за висновком позивача - є нікчемними, у результаті чого, недоплачені податки на прибуток, ПДВ, доходи фізичних осіб. Таким чином зазначено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994р. та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
- не виконання позивачем ролі податкового агента по оподатковуванню доходу приватного підприємця при закупівлі в нього продукції, у результаті чого, на думку відповідача, недоплачений податок на доходи фізичних осіб. Окрім того, відповідачем на підставі висновку про нікчемність угод оренди здійснено висновок про те, що позивач є податковим агентом по відношенню до особи, в якої орендувався транспортний засіб що теж призвело до порушення відповідачем законодавства. Таким чином зазначено порушено п.п.8.1.1, 8.1.2, п.8.1 ст.8, п.7.1 ст.7 Закону України №889-ІV від 22.05.03р. «Про податок з доходів фізичних осіб».
Акт перевірки оскаржений позивачем в адміністративному порядку, однак листом від 15.11.2007 № 50118/10/23-1-20 відповідачем надіслано відмову в задоволенні скарг.
На підставі Акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.11.2007р. №0011602301/0, №0011592301/0, №0002461700/0 про застосування штрафних санкцій за наступні порушення податкового законодавства:
На підставі порушення відповідачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994р. прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2007р. №0011602301/0.
На підставі порушення відповідачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №168/97-ВР прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2007р. №0011592301/0.
На підставі порушення відповідачем п.п.8.1.1, 8.1.2, п.8.1 ст.8, п.7.1 ст.7 Закону України №889-ІV від 22.05.03р. «Про податок з доходів фізичних осіб»прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2007р. №0002461700/0.
Суд задовольняє адміністративний позов з огляду на наступне.
Висновок відповідача ( Пункт 3.1.2. Акту № 142/2432/231/25536115 (0006412) від 07.11.2007 і п.1.1.листа відповідача від 15.11.2007 № 50118/10/23-1-20, яким він змінює редакцію акту) про те, що договір про оренду автомобіля є нікчемним і тому всі видатки по експлуатації орендованого автомобіля за перевірений період повинні бути віднесені на орендодавця з донарахуванням на ці видатки податків на прибуток, ПДВ і доходу фізичних осіб і зняттям цих видатків з валового видатку ТОВ «Промтехсервис», є незаконним і необґрунтованим, виходячи з нижченаведеного.
Договір оренди автомобіля у фізичної особи № 1/5 від 30.04.2003 укладений в 2003 році за правилами Цивільного Кодексу УРСР 1963р., яким не передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення таких договорів. Договір укладений строком на 1 рік, а далі продовжувався щорічно на підставі додаткових угод.
Введений в дію з 01.01.2004 Цивільний Кодекс України (ст. 799 і п.п. 4, 9 Заключних і перехідних положень) вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення договорів оренди транспортних засобів, укладених після 01.01.2004р., а щодо діючих укладених до 01.01.2004 договорів, то до них застосовуються правила діючого кодексу тільки відносно «підстав, порядку й наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їхнього укладення».
Крім того, правила ст.799 ЦКУ вимагають нотаріального посвідчення «договору оренди транспортного засобу за участю фізичної особи», що укладається після 01.01.2004р.
У даному випадку договір оренди автомобіля у фізичної особи № 1/5 від 30.04.2003 укладений в 2003 році, а в 2004-2007 роках укладалися не договори, а додаткові угоди до договору № 1/5 від 30.04.2003 про продовження строку договору.
Дані додаткові угоди за юридичною суттю не змінювали умов договору й не розривали його, а лише пролонгували умову строку, тому що ці додаткові угоди не встановлювали ніякі додаткові права й обов'язку, тобто не були самостійним договірним документом, що породжує права та обов'язки сторін, то вони не можуть бути договорами в змісті ст.ст. 626 і 799 ЦКУ, тому юридичних підстав для нотаріального оформлення додаткових угод до договору оренди немає.
Договір оренди автомобіля у фізичної особи № 1/5 від 30.04.2003 дійсний з дати укладання і є діючим навіть без спірних додаткових угод (ст.217 ЦКУ) на підставі того, що, згідно ст. 764 ЦКУ «Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору наймання, то, при відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір уважається відновленим на строк, раніше встановлений договором».
Таким чином, з огляду на ту обставину, що орендований автомобіль ГАЗ-24-01 держ.номер В 4884 ДН прийнятий орендарем по акту приймання в 2003 році й дотепер він жодного разу не повертався орендодавцеві, а орендодавець не заявляв вимогу про розірвання договору й повернення йому автомобіля, то дія договору оренди автомобіля у фізичної особи № 1/5 від 30.04.2003 не переривалася й автоматично триває й у цей час і тому до його оформлення застосовуються правила ЦК УРСР і правила п.4 Заключних і перехідних положень ЦКУ.
В даному випадку додаткові угоди про пролонгацію терміну дії договору виступали в якості заходу забезпечення дійсності договору та підтвердження волі сторін на виконання угоди за звичаями ділового обороту.
Крім того, посилання відповідача на нікчемність угоди оренди, є неправомірним, оскільки нікчемними угодами є угоди, нікчемність яких прямо встановлена законом (ст.215 ЦКУ):
Ч.1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Ч.2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно статті 203 ЦКУ, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Ст.ст. 209, 799 ЦКУ не встановлюють нікчемність угоди, не завіреної нотаріально, тому використання відповідачем термінології «нікчемна угода»не заснована на законі й до самовільного застосування відповідачем юридичних наслідків недійсних угод без визнання їх недійсними рішеннями суду, що вступили в чинність, у відповідача не було законних підстав.
Отже, неправомірні висновки ДПІ про нікчемність додаткових угод не можуть бути поширені на діючий по інших законодавчих підставах (ст.764 ЦКУ) договір № 1/5 від 30.04.2003, а тому й незаконні юридичні наслідки, застосовані ДПІ для нікчемних і недійсних угод у вигляді нарахування податкових зобов'язань і штрафних санкцій, додатково з огляду на й ту обставину, що даний договір не визнаний недійсним або нікчемним у судовому порядку з урахуванням ст.203, п.2 ст.220, ст.ст. 215, 217, 799, 764, п.п.4, 9 Заключних і перехідних положень ЦКУ.
Стосовно визначення позивача як податкового агента відносно приватного підприємця:
Висновок відповідача ( Пункт3.3.1. Акту № 142/2432/231/25536115 (0006412) від 07.11.2007 і п.2 листа відповідача від 15.11.2007 № 50118/10/23-1-20, яким він змінює редакцію акту) про те, що ТОВ «Промтехсервис»є податковим агентом стосовно приватного підприємця Савич А.П. (ИНН 2705200547) є незаконним і необґрунтованим з наступних підстав.
ПП Савич у відповідності зі ст.206 (п.2) ГКУ надано товарний чек, а також Свідоцтво про державну реєстрацію та Свідоцтво про сплату єдиного податку, виданого органами податкової інспекції, у якому зазначений вид діяльності «посередницька діяльність».
Згідно наданих до справи матеріалів, із приватним підприємцем (далі ПП) Савич А.П. здійснено угоду по закупівлі бетону по товарному чеку №202 від 8.12.2004р. Ця угода заключена контрагентами в усній формі відповідно до п.п.1, 2 ст.206 ЦКУ, Згідно норм законодавства, усна форма угоди не зобов'язує покупця перевіряти види діяльності, задекларовані продавцем у його реєстраційних документах, а також юридичний статус продавця (власник, комісіонер, повірник, на підставі доручення та ін.) у здійснюваній угоді.
Товарний чек виданий ПП Савич А.П., всі приватні підприємці є самостійними платниками податків, а чинне законодавство про оподатковування не передбачає матеріальну відповідальність покупця за правильне обчислення й сплату податків його контрагентами по угодах.
Контроль за дозволеними для підприємців видами діяльності й правильністю й повнотою сплати податків ПП здійснюють податкові органи, а не покупці продукції, які за законом не можуть бути для ПП податковими агентами.
Згідно ЗУ № 889- ІV від 22.05.2003 «Про податок з доходів фізичних осіб»(ст.1 п.1.15) позивач не може бути податковим агентом стосовно приватного підприємця, який є самостійним податковим агентом. Крім того, в обов'язку податкового агента за законом не входить контроль за видами діяльності і їхніх юридичних різновидів, які здійснюють контрагенти по господарських угодах.
Згідно Закону №889-ІV - 1.15. Податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична чи особа представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, а також враховуючи ті обставини, що розрахунки із ПП Савич велися як з фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, що є самостійним податковим агентом, а не як з фізичною особою - найманим робітником, вимога ДПІ про сплату прибуткового податку ТОВ «Протехсервис»за ПП Савич на підставі ст.9 п.9.12.2 ЗУ №889-IV є безпідставною.
Окрім іншого, відповідачем на виконання вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано жодного документу та не наведено нормативного обґрунтування, на підтвердження факту відсутності у ПП Савич права на збут бетону, оскільки згідно наданого свідоцтва про сплату єдиного податку вид діяльності підприємця - посередницькі послуги. Відсутні докази на підтвердження факту, що підприємець здійснював збут власного майна, а не здійснював посередництво при реалізації покупцю даного виду продукції.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, що дає підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 71, 160-161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 20.11.2007 року № 0011602301/0, № 0011592301/0, № 0002461700/0 в частині уточнених позовних вимог.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А.Бишевська
Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 12.05.08р.