АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2011 року м. Одеса
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Плавич Н.Д.
суддів – Гірняк Л.А., Кварталової А.М.
при секретарі – Котовій Д.Г.
у відкритому судовому засіданні у присутності представника прокуратури Київського району м. Одеси, представників ОСОБА_1, які діють по довіреності, представника КП «ОМБТІ і РОН», діє по довіреності, представника Одеської міської ради, діє по довіреності, представника ОСОБА_2, діє по ордеру і за узгодженням,
розглянула апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району м. Одеси на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.11.2010р. по зустрічним позовним вимогам ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості», виконкому Одеської міської ради, треті особи: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада,
про визнання права власності на дачний будинок, усунення перешкод в здійснені права власності, зобов’язання зареєструвати право власності на об’єкт нерухомості, визнання протиправною незгоду,
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2007 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до ОСОБА_2, Одеської міської ради, Державного підприємства « Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Одеської регіональної філії, третя особа - Управління Держкомзему в м. Одесі Головного Управління Держкомзему в Одеській області Державного комітету із земельних ресурсів і просили, уточнивши позовні вимоги: зобов’язати ОСОБА_2 відновити межові знаки, зняти збудований нею паркан із металевої сітки, якій відмежував прохід від її ділянки і земельної ділянки ОСОБА_3 довжиною 32,25 м. і раніш існуючою шириною з фасаду і по всій його довжині вздовж межі ділянки ОСОБА_3 довжиною 4,5 м. і шириною 1,5 м; зобов’язати ОСОБА_2 не чинити їм перешкод у здійсненні їх прав власників земельних ділянок і користувачів проходу між їх земельними ділянками і ділянкою ОСОБА_2; зобов’язати ОСОБА_2 знести самочинно збудований двохповерховий будинок з цокольним поверхом та мансардою, з кам’яним парканом за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ 111874 від 25 травня 2007 р. площею 0,0962 га за адресою АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 5 квітня 2007 р. № 1206 - V про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0962 га. за адресою АДРЕСА_1 ; зобов’язати Одеське міське управління земельних ресурсів скасувати запис в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, в грудні 2007 р. звернулась до відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_1, інспекції Державного архітектурного – будівельного контролю в Одеській області, КП «ОМБТІ і РОН», виконкому Одеської міської ради із позовом, в якому просила: визнати за нею право власності на дачний будинок, розташований на АДРЕСА_1; зобов’язати КП «ОМБТІ і РОН» зареєструвати за нею право власності на вказаний будинок; визнати неправомірною незгоду ОСОБА_3 на приватизацію земельної ділянки, що належить їй за вказаною адресою площею 962,35 кв.м.; зобов’язати відповідачів не перешкоди їй у здійснені права власності на земельну ділянку і дачний будинок, шляхом заборони відповідачам здійснювати дії, спрямовані на вилучення із її власності належної їй частини земельної ділянки; заборонити знесення двоповерхового будинку з цокальним поверхом та мансарди з кам’яним парканом, відновлення паркану з металевої сітки між її земельною ділянкою та земельними ділянками ОСОБА_3 і ОСОБА_1
Представники позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_1 позовні вимоги своїх довірителів підтримали, зустрічні вимоги ОСОБА_2 не визнали.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29.11. 2010 р. в позові ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на двоповерхову дачну будівлю з підвальним приміщенням літ. «А», загальною площею 468,5 кв.м., жилою площею 159,2 кв.м. з надвірними спорудами: баня літ. «Б», огородження літ. «1,2», розташовані на земельній ділянці площею 950 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, КП «ОМБТІ і РОН» зобов’язано зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на даний об’єкт нерухомості. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Вжиті заходи забезпечення позову скасовані (а.с. 218-221 т. 4)
Ухвалою суду 1 інстанції від 03.12. 2010 р. виправлена описка в рішення суду.(а.с 222 т.4)
З апеляційними скаргами на рішення суду 1 інстанції від 29.11. 2010 р. звернулися ОСОБА_3, ОСОБА_1, а також КП «ОМБТІ і РОН»
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24.02. 2011р. апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3 і КП «ОМБТІ і РОН» відхиленні, рішення суду 1 інстанції від 29.11.2009 р. залишено без змін (а.с 288-292 том 4)
З апеляційною скаргою на рішення суду 1 інстанції від 29.11. 2010 р. в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Інспекції Державного архітектурного - будівельного контролю в Одеській області, КП «ОМБТІ і РОН», виконкому Одеської міської ради про визнання права власності на дачний будинок, усунення перешкод в здійснені права власності, зобов’язання зареєструвати право власності на об’єкт нерухомості, визнання протиправною незгоду, звернувся заступник прокурора Київського району м. Одеси.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати рішення в частині вказаних позовних вимог ОСОБА_2, ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 в в позові, посилаючись на порушення судом 1 інстанції і судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
В апеляційному суді представник прокуратури доводи апеляційної скарги підтримав.
Представники ОСОБА_1, ОСОБА_3 які діють по довіреності, представник КП «ОМБТІ і РОН», яка діє по довіреності, представник Одеської міської ради, який діє по довіреності, апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити. Представник ОСОБА_2, яка діє по ордеру і за узгодженням, доводи апеляційної скарги не визнала, вважає рішення законним.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи апеляційної скарги, доводи і заперечення сторін, колегія дійшла висновку апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Колегія перевіряє законність рішення суду 1 інстанції від 29.11. 2010р. в межах доводів апеляційної скарги заступника прокурора Київського району м. Одеси в порядку ст.318 ЦПК України.
Статтею 318 ЦПК України передбачено, якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду 1 інстанції були подані в установлені ЦПК строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи, або коли строки на подання апеляційної скарги у зв’язку з пропущенням їх з поважних причин були поновленні або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю справу за правилами Розділу V Глава 1 (Апеляційне провадження).
Залежно від обґрунтованості скарги, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до ст.307 ЦПК України. При цьому за наявності підстав може бути скасоване рішення або ухвала апеляційного суду.
По матеріалам справи встановлено, що прокурор отримав копію рішення суду 1 інстанції від 29.11. 2010 р. 14 лютого 2011 р. Представник прокуратури в останньому судовому засіданні не був присутній.
Апеляційна скарга заступником прокурора Київського району м. Одеси була подана 24 лютого 2011 р., в строк, передбачений ст.294 ч1ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції, в судовому засіданні, 24.02.2011р. перевіряючи законність рішення суду 1 інстанції , апеляційну скаргу заступника прокурора до уваги не прийняв. Колегія вважає, що прокурором, з урахуванням часу отримання копії рішення суду, процесуальний строк не пропущений, апеляційна скарга прокурора прийнята до розгляду.
Колегія перевіряє законність рішення суду 1 інстанції від 29.11. 2010 р. в межах доводів апеляційної скарги прокурора, тобто, в частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на дачний будинок, усунення перешкод в здійснені права власності, зобов’язання зареєструвати право власності на об’єкт нерухомості, визнання протиправною незгоду.
Задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_2 суд 1 інстанції, а також суд апеляційної інстанції, виходили з того, що ОСОБА_2 одержала усю необхідну документацію для будівництва на належній їй на праві власності земельній ділянці, побудувала дачний будинок, який відповідає нормам будівельного законодавства і не порушує права інших осіб.
Колегія з вказаним висновком суду 1 інстанції не погоджується, вважає, що висновок суду не відповідає вимогам закону і доказам, які зібрані по справі.
На підставі рішення суду 1 інстанції від 29.11. 2010р. за ОСОБА_2 визнано право власності на двоповерхову дачну будівлю з підвальним приміщенням літ. «А», загальною площею 468,5 кв.м., жилою площею 159,2 кв.м. з надвірними спорудами: баня літ. «Б», огородження літ. «1,2», розташовані на земельній ділянці площею 950 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, КП «ОМБТІ і РОН» зобов’язано зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на даний об’єкт нерухомості.
Задовольнивши позовні вимоги в цій частині, суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 на час проведення будівельних робіт мала дозволи та узгодження, а саме узгодження УІЗТМ та РУ ОМР від 16.09.2005 р., висновок ОАМ від 11.09.2005 р., висновок СЕС м. Одеси від 03.10.2005 р., висновок ГУ МНС України в Одеській області від 16.09.2005 р., розпорядження Київської районної адміністрації ОМР №1400 від 10.10.2005 р. «Про затвердження проекту будівництва», дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий ІДАБК м. Одеси, УАМ ОМР від 25.10.2005р.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Цією нормою передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.2 ст. 376 ЦК України).
Висновок суду 1 інстанції про те, що ОСОБА_2 під час будівництва об’єкта нерухомості мала всі дозвільні документи, не відповідає доказам, які зібрані по справі.
По матеріалам справи встановлено, що розпорядженням Київської районної адміністрації ОМР №1400 від 10.10.2005р. ОСОБА_2 було надано дозвіл на будівництво двоповерхового дачного будинку з цокольним та мансардними поверхами за адресою: АДРЕСА_1. Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю м Одеси Управління архітектури і містобудування 25.10.2005р. надала ОСОБА_2 дозвіл на виконання будівельних робіт.(а.с.70-72, т.4). За заявами про порушення прав, власників і користувачів суміжних земельних ділянок була перевірена законність будівництва, яке здійснювала ОСОБА_2
В матеріалах справи є Приписи Київської районної адміністрації ОМР, адресовані відповідачу ОСОБА_2, щодо зупинення будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1(а.с.233,234,235,236,237т.1)
Незважаючи на вказані приписи і заборону ОСОБА_2 продовжувала будівництво.
У відповідності з вимогами ст.9 Закону України « Про архітектурну діяльність» будівництво ( реконструкція ) об’єкта повинна здійснюватися відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів і правил на підставі затвердженого проекту.
По матеріалам справи встановлено, що проект реконструкції дачної будівлі, розташованої на земельних ділянках АДРЕСА_1 під жилий будинок, у встановленому законом порядку не затверджувався.
За висновком судової будівельно - технічної експертизи, проект реконструкції дачної будівлі під житловий будинок не відповідає Дозволу на виконання будівельних робіт №652/05 від 25.10.2005р., виданий Інспекцією ДАБК м. Одеси.
В порушення вимог ст.5 Закону України « Про основи містобудування» відповідач ОСОБА_2 не отримала згоди позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_1 на проведення будівництва, чим порушила інтереси власників ( користувачів) суміжних земельних ділянок. Внаслідок будівництва порушені їх права, оскільки вони позбавлені можливості вільного проходу і проїзду до своїх земельних ділянок. Маючи дозволи тільки на будівництво дачного будинку, відповідач ОСОБА_2 замовила проектну документацію на реконструкцію дачної будівлі під житловий будинок.
На час розгляду справи Висновок Управління архітектури і містобудування №348/05-к від 11 вересня 2005р. був призупинений Управлінням архітектури і містобудування ОМР 17 листопада 2005р., що підтверджується листом Управління від 17 листопада 2005р.
Розпорядження Київської районної адміністрації ОМР № 1400 від 10 жовтня 2005р. «Про будівництво дачного будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_2» були призупинено, що підтверджується листами Київської районної адміністрації ОМР від 13 липня 2007р.
Дозвіл №652/05 Інспекції ДАБК м. Одеси Управління архітектури і містобудування ОМР від 25 жовтня 2005р. був призупинений, що також підтверджується листами Інспекції ДАБК м. Одеси Управління архітектури і містобудування ОМР від 2 липня 2007 року, 13 серпня 2007р.
Суд не прийняв до уваги, що Постановою Київського районного суду м. Одеси від 25 червня 2009р. скасовано дозвіл №652/05 ІДАБК м. Одеси УАМ ОМР від 25 жовтня 2005 року та розпорядження Київської районної адміністрації ОМР від 10.10.2005р. №1400.(а.с.22,т.4)
З урахуванням зазначеного, колегія дійшла висновку, що при самочинному будівництві, яке здійснила ОСОБА_2, вона не набуває право власності на самочинне збудоване нерухоме майно.
Докази, що зібрані по справі, дають підставу для висновку, що ОСОБА_2 здійснювала будівництво без належного дозволу і документації, що вважається самочинним будівництвом. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, відповідно до вимог ч.2 ст. 376 ЦК України. З урахуванням вимог закону і доказів, що зібрані по справі, колегія вважає, що вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на дачний будинок, щодо зобов’язання КП»ОМБТІ і РОН» зареєструвати права власності за збудований об’єкт нерухомості задоволенню не підлягають. Відповідач ОСОБА_2 не набула право власності на нерухоме, відповідно її вимоги щодо зобов’язання зареєструвати її право на це майно, усунення перешкод в користуванні нерухомим майном задоволенню не підлягають.
Оскільки суд не прийняв до уваги вимоги закону, рішення 1 інстанції від 29.11. 2010 р. в частині позовних вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 в заявленому позові.
В порядку ст. 318 ч.2 ЦПК України, колегія скасовує не лише рішення суду 1 інстанції від 29.11. 2009р. а також ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24.02. 2011р. про залишення без змін рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_2
З урахуванням доводів і меж апеляційної скарги заступника прокурора Київського району м. Одеси, колегія перевіряла законність рішення 1 інстанції лише в частині позовних вимог ОСОБА_2
Колегії надана копія ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2011р. про відкриття касаційного провадження по касаційнім скаргам позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_1 на рішення суду 1 інстанції від 29.11.2010р. і ухвалу апеляційного суду від 24.02.2011р.
Керуючись ст.ст. 303,307ч1п2,309ч1п.п.3,4,316,317,318,319 ЦПК України, судова колегія,
ВИРІШИЛА:
апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району м. Одеси задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.11.2010р., ухвалу судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області від 24.02.2011р. по зустрічним позовним вимогам ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості», виконкому Одеської міської ради, треті особи: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада про визнання права власності на дачний будинок, усунення перешкод в здійснені права власності, зобов’язання зареєструвати право власності на об’єкт нерухомості, визнання протиправною незгоду - скасувати.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості», виконкому Одеської міської ради, треті особи: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада про визнання права власності на дачний будинок - двоповерхову дачну будівлю з підвальним приміщенням літ - «А», загальною площею 468,5кв.м., жилою площею 159,2кв.м. з надвірними спорудами: баня літ «Б», огородження, літ 1,2, розташованих на земельній ділянці площею 950кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, усунення перешкод в здійснені права власності, зобов’язання зареєструвати право власності на об’єкт нерухомості, визнання протиправною незгоду - відмовити.
В решті рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.11.2010р. залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно після його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду Одеської області: Плавич Н.Д.
Гірняк Л.А.
Кварталова А.М.