ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

У Х В А Л А

За позовом   Дочірнього підприємства «Курені»

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина - Т»

Про                       стягнення 194855,90 грн.

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

від позивача:      Кушнарчук Л.Є. –довіреність № б/н від 01.03.2008 р.  

від відповідача :  не з»явились.

Обставини  справи:

           Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 118601, 00 грн. основного боргу, 11973,09 грн. інфляції, 42696,36 грн. річних та 21585,38 грн. пені  відповідно до Договору на проведення ремонтних робіт № 2/5/06 від 05.02.2006 р.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2008 р. порушено провадження у справі № 9/67 та призначено її розгляд на 12.05.2008 р.

          Позивач в судове засідання з»явився, але вимоги ухвали суду від 22.04.2008 р. не виконав.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов з підтверджуючим документами на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду не подав і не надіслав, про причини неявки в судове засідання суд не сповістив

ВРАХОВУЮЧИ, ЩО:

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

             Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 22.04.2008 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується відміткою на зворотньому боці вищезазначеної ухвали суду.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 12.05.2008 р.  від останнього до суду не надходило.

           Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з»явився на виклик у засідання господарського суду і його нез»явлення перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2008 р. позивач був зобов»язаний: «документально підтвердити визначений у позовній заяві юридичний  статус позивача і відповідача (в тому числі надати довідки про знаходження позивача і відповідача у ЄДРПОУ станом на квітень - травень 2008 р.) згідно вимог ст.ст. 1, 21 ГПК України; надати оригінали доданих до заяви документів; вказати та залучити до справи всі можливі докази на підтвердження позовних вимог; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; визначити календарний період стягнення річних та пені ("з" - "по"); визначити та вказати рік (роки), за яким (якими) помісячно обрахований індекс інфляції; нормативно обгрунтувати можливість нарахування індексу інфляції на індекс інфляції попереднього періоду, як це зроблено у доданому до заяви розрахунку.».

 Статтями 1, 21 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами у судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи  (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»№ 755-ІV від 15.05.2003 року з послідуючими змінами та доповненнями, документом, що підтверджує за організацією статус юридичної особи та за громадянином статус суб»єкта підприємницької діяльності, є свідоцтво про державну реєстрацію –документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи –підприємця.

Частина 7 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»№ 755-ІV від 15.05.2003 року з послідуючими змінами та доповненнями, передбачає чинність Виписки з Єдиного державного реєстру протягом тридцяти календарних днів з дати її видачі. Частиною 9 ст. 21 зазначеного закону встановлено, що Виписка з Єдиного державного реєстру втрачає чинність раніше строку, на який її видано, якщо до Єдиного державного реєстру були внесені зміни щодо відомостей, які зазначаються у виписці з  Єдиного державного реєстру          

 Згідно п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі витребовує від сторін документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.

Враховуючи викладене та встановивши відсутність у заяві доказів щодо юридичного статусу позивача і відповідача станом на час розгляду справи, а також з метою забезпечення достовірності установчих даних юридичних осіб –сторін в судовому процесі –ухвалою суду від 22.04.2008 р. від позивача (як сторони, що ініціює спір у суді та у відповідності до ст. ст. 33, 38 ГПК України) були витребувані докази його юридичного статусу та юридичного статусу відповідача у вигляді довідок про знаходження останніх у ЄДРПОУ станом на квітень - травень 2008 р.

Аналогічна вимога (щодо підтвердження наявності статусу юридичної особи) була висунута судом і до відповідача.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач ухвалу суду від 22.04.2008 р. не виконав, відзив на позов з підтверджуючими документами та довідку про знаходження у ЄДРПОУ станом на квітень - травень 2008 р. не подав і не надіслав, в судове засідання 12.05.2008 р. без поважних причин не з»явився.

            Позивач також не подав витребувану господарським судом довідку про знаходження відповідача у ЄДРПОУ станом на квітень - травень 2008 р., а рівно і таку ж довідку щодо себе, т.т. не довів суду ті обставини, які б свідчили про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлина - Т»та у Дочірнього підприємства «Курені»на час розгляду справи статусу юридичної особи і про що позивачем було наголошено у позовній заяві в якості обґрунтування звернення до господарського суду.

           Доказів звернення позивача до органів статистики щодо отримання довідок про знаходження позивача і відповідача у ЄДРПОУ станом на  квітень - травень 2008 р., а отже здійснення дій, пов»язаних з виконанням ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.04.2008 р. (враховуючи, що повідомлення про вручення поштового відправлення № 5519415 свідчить про отримання позивачем вказаної ухвали суду 05.05.2008 р.), суду також не надано та не надіслано.

            Довідка № 189 Головного управління статистики у місті Києві про включення позивача до ЄДРПОУ, яка додана позивачем до позовної заяви, містить в собі дані станом на 13.01.2005 р., а отже така також не може бути визнана доказом виконання позивачем ухвали суду від 22.04.2008 р., зокрема щодо надання довідки про знаходження позивача у ЄДРПОУ станом на квітень - травень 2008 р.             

Позивачем також не подані витребувані судом оригінали доданих до заяви документів, власне письмове підтвердження позивача того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Крім цього, позивачем на вимогу суду не був визначений календарний період стягнення річних та пені ("з" - "по"), не був визначений і вказаний рік (роки), за яким (якими) помісячно обрахований індекс інфляції та нормативно не обгрунтувана можливість нарахування індексу інфляції на індекс інфляції попереднього періоду, як це зроблено у доданому до заяви розрахунку.

           Вищенаведене свідчить, що позивач свідомо не виконав вимоги ухвали суду від 22.04.2008 р., не пояснив суду причин їх невиконання, не довів підставність таких своїх дій, а, тому суд дійшов до висновку про відсутність у позивача поважних причин для невиконання вимог суду.

           Факт неподання позивачем витребуваних судом документів по справі, а рівно доказів, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, позбавляє суд можливості здійснення всебічного, повного і об’єктивного вирішення такого спору по суті, на розгляді якого саме позивач і наполягав з огляду на подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

            Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок про невиконання позивачем свого процесуального обов»язку щодо добросовісного користування належними йому процесуальними правами, а рівно виявлення неповаги до суду, до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, невжиття заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п.1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Водночас статтею 77 ГПК України не встановлений обов’язок суду відкладати розгляд справи та такі дії суду є правом останнього.

З огляду на наведене, справа не може бути розглянута по суті і позов належить залишити без розгляду.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 1, ч. 7 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», ст. ст. 1, 21, 22, 28, 33, 34, 44, 49, 65, п. 5 ч. І, ч. 2 ст. 81, 116 Господарського процесуального кодексу України,

Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Суддя                                                                                              С.М. Жирнов