ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  9/62

24.04.08

За позовом   Приватного підприємства «Рембудсервіс»

До відповідача    Товариства з обмеженою відповідальністю «Авточіна»

Про                        стягнення 85541,70 грн.

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

від позивача:      Шмігіровський В.М. –директор (Витяг з розпорядження № 1 про призначення директором підприємства ПП. «Рембудсервіс»від 03.05.2003 р.),

                             Березинець В.В. –адвокат (ордер на ведення господарської справи від 24.04.2008 р.

від відповідача:  Каменчук В.О. –довіреність № б/н від 23.04.2008 р.

Обставини  справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 10821,60 грн. основного боргу, 72360,30 грн. неустойки за період з 10.04.2007 р. по 20.03.2008 р., 2359,80 грн. річних за період з 10.04.2007 р. по 20.03.2008 р. на підставі Договору підряду № 8 від 08.09.2006 р. та Додаткової угоди № 4 від 16.01.2007 р., а також 2500,00 грн. витрат за надання юридичної допомоги.

           Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2008 р. порушено провадження у справі № 9/62 та призначено її розгляд на 24.04.2008 р.

           Позивач в судове засідання з’явився, але документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.04.2008 р. не подав і не надіслав. Позовні вимоги в судовому засіданні підтримав повністю.

           Відповідачем в судовому засіданні 24.04.2008 р. подане  Клопотання (без номера, без дати) про відкладення розгляду справи  у зв»язку з хворобою його юрисконсульта  і неможливістю підготувати витребувані судом докази.  

           Відповідач в судовому засіданні подав докази юридичного статусу ТОВ «Авточіна»- копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01, № 094771) та Довідки № 7210 Головного управління статистики у м. Києві про знаходження відповідача у ЄДРПОУ, а також копію Довідку № 18266/29-215 від 07.05.2007 р. про взяття на облік платника податків та оригінал Заяви позивача від 04.12.2006 р. про розірвання договору. Відповідач надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги заперечував повністю.

                       

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

              

 Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

                                                       ВСТАНОВИВ:

Відповідачем в судовому засіданні подане клопотання без номера без дати) про відкладення розгляду справи у зв»язку з хворобою його юрисконсульта і неможливістю підготувати витребувані судом докази (надалі за текстом –«Клопотання»).

Розглянувши подане Клопотання, суд прийшов до висновку про незадоволення останнього, оскільки:

           Ухвала Господарського суду міста Києва від 03.04.2008 р.  про порушення провадження у справі № 9/62 та призначення її розгляду на 24.04.2008 р. була отримана відповідачем 14.04.2008 р. та 17.04.2008 р. за адресами, вказаними позивачем у позовній заяві, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 05351182 та № 05351158 відповідно (останні знаходяться в матеріалах справи), т.т. відповідач мав можливість та достатньо часу для підготовки до судового засідання та направлення свого повноважного представника для участі в даному судовому засіданні.

Стаття 28 ГПК України не визначає представників юридичних осіб, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації, як єдиних представників останніх в суді. Безпосередньо представляти інтереси сторони надано керівникам підприємств та організацій, іншим особам, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.

Клопотання відповідача, підписане «Представником ТОВ «Аквточіна»п. Каменчуком В.О., свідчить про реальну можливість здійснити представництво відповідача в суді як безпосередньо п. Каменчуком В.О., який до того ж і з»явився в судове засідання 24.04.2008 р., так і на рівні керівництва відповідача.

Крім того, Клопотання не містить конкретики щодо обґрунтування підстав, за яких відповідач не в змозі належним чином та вчасно підготуватись до участі в судовому засіданні, ніяких доказів на підтвердження викладених у Клопотанні обставин відповідачем не вказано і, відповідно, не додано у судовому засіданні. Більш того, за спором підставою останнього є документи відповідача, т.т. нових для нього документів в справі немає;

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 59 ГПК України, відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

           Отже, подання відзиву є правом, а не обов»язоком відповідача та суд вправі розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З огляду на наведене, подане відповідачем Клопотання розцінюється судом як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для затягування судового процесу. Тому справа розглядається по суті.

            На твердження позивача, 08.09.2006 р. між ним та відповідачем, визначеними як Підрядник і Замовник відповідно, було укладено Договір підряду № 8, а 16.01.2007 р. –Додаткову угоду № 4 до останнього (надалі за текстом «Договір», «Додаткова угода).

            Згідно п. 1.1 Договору Підрядник (позивач) зобов»язався виконати за завданням Замовника (відповідача) з використанням своїх матеріалів або матеріалів Замовника, а останній зобов»язався прийняти й оплатити таку роботу -  благоустрій територій та ремонт приміщень за адресою: м. Київ, б-р Вернадського, 36-б (надалі за текстом –«Робота»).

            Пунктом 2.1 Договору сторони визначили його ціну у розмірі 189581,00 грн. (в т.ч. з ПДВ).

            Відповідно до п. 3 1 Договору оплата за ним здійснюється поетапно:

-          авансовий платіжна придбання будівельних матеріалів та часткову оплату;

-          залишкова оплата згідно акту виконаних робіт.

            Згідно п. 3.3 Договору остаточний розрахунок за договором здійснюється Замовником (відповідачем) не пізніше 5 днів після повного закінчення робіт, включаючи усунення виявлених у процесі приймання недоліків.

            Крім того, Договором передбачено, що Підрядник (позивач) виконує роботи, передбачені розділом 1 цього договору, у терміни, установлені календарним планом робіт не пізніше 5 днів з моменту перерахування авансу в сумі 40 % від загальної вартості робіт (п. 4.1 Договору), а замовник оплатить виконані підрядником роботи після одержання акту виконаних робіт (п. 4.2 Договору).

            Термін дії Договору визначений п. 4.3, а саме: з 12.09.2006 р. по 12.11.2006 р.

            Відповідно до п.п. 5.2.3 і 5.2.4 Договору, у випадку відмови Замовника (відповідача) від підписання акту виконаних робіт, останній повинен протягом 3 робочих днів надати Підряднику (позивачу) обґрунтовані зауваження щодо обсягів та якості виконаних робіт, а у разі невиконання такого відповідачем - акт виконаних робіт вважається підписаним, а зазначені в ньому роботи прийнятими та підлягають до сплати.

            Позивач зазначив, що з огляду на Додаткову угоду від 16.01.2007 р., підписану тільки ним, термін дії Договору був продовжений до 30.04.2007 р. і ціна останньої склала 41947,00 грн.

            У тексті позовної заяви позивач вказав, що відповідач платіжними дорученнями № 27 від 16.01.2007 р. на суму 6000,00 грн. та № 115 від 19.02.2007 р. на суму 6000,00 грн. перерахував йому вказані кошти у якості оплати за виконані ремонтні роботи по додатковій угоді № 4 від 16.01.2007 р. до договору № 8 від 08.09.2006 р., рахунку № 001 від 16.01.2007 року та рахунку № 002 від 26.01.2007 р. відповідно, а 04.04.2007 р. позивач повністю виконав Роботи, передбачені спірним Договором та Додатковою угодою до нього, що підтверджується Актом виконаних робіт № 1 (форми № КБ-2в) за квітень 2007 р. на суму 6028,80 грн. та Актом виконаних робіт № 2 (форми № КБ-2в) за квітень 2007 р. на суму 4792,80 грн. При цьому, відповідач роботи прийняв, а від підписання вищезазначених актів відмовився.

            На твердження позивача, 05.04.2007 р. та 10.07.2007 р. ним на адресу відповідача направлялись претензії (копії останніх додані до позовної заяви) з вимогою оплатити спірні Роботи за Актами виконаних робіт № 1 та № 2 за квітень 2007 р., які позивач вважає підписаними, а рівно і зазначені в них Роботи прийнятими відповідачем на підставі п. 5.2.4 Договору.

           Відповідач вищезазначені претензії залишив без задоволення, а тому у останнього станом на час подання позову до суду існує заборгованість за Договором та Додатковою угодою у сумі 10821,60 грн.: 6028,80 грн. за Актом виконаних робіт № 1  +  4792,80 грн. за Актом виконаних робіт № 2 (основний борг).              

            З огляду на усні заперечення відповідача та подану ним в судовому засіданні Заяву позивача від 04.12.2006 р. про розірвання договору, останній вважає Договір підряду № 8 від 08.09.2006 р. розірваним з боку позивача, а Додаткову угоду № 4 від 16.01.2007 р. до спірного Договору не укладеною, оскільки остання не підписана відповідачем.  

                               

           Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

           Між сторонами по справі укладено договір підряду, а, отже, саме він та відповідні положення статей глави 61 Цивільного кодексу України (далі по тексту –ЦК України) визначають права та обов»язки сторін, зокрема зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов»язується збудувати і здати у встановлений строк об»єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов»язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов»язок не покладається на підрядника, прийняти об»єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов’язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Згідно з ст. 538 ЦК України взаємні зобов»язання за договором мають виконуватися одночасно, якщо інше не випливає із закону, звичаїв ділового обороту, договору або змісту зобов»язання.

           Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов»язання є його невиконання чи виконання в порушення умов, визначених змістом зобов»язання.

Пунктом 9.1 Договору сторони встановили, що будь –які зміни і доповнення до нього мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені у письмовій формі та підписані обома сторонами, а тому Додаткова угода № 4 від 16.01.2007 р., підписана тільки позивачем в односторонньому порядку, вважається судом не укладеною, а рівно і посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на останню не є підставними.

Зі змісту поданої відповідачем в судовому засіданні Заяви позивача від 04.12.2006 р. про розірвання договору випливає, що позивач мав намір розірвати Договір, а відповідач в подальшому ніяким чином проти цього не заперечував. При цьому, вищезазначена Заява позивача не містить посилання на жодний з передбачених п. 9.4 Договору випадків, при яких Підрядник (позивач) має право розірвати Договір, а тому останній не може вважатися розірваним з боку позивача.

З огляду на зазначене, єдиним документом, який визначає права та обов»язки сторін, зокрема зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати, є Договір підряду № 8 від 08.09.2006 р.

Згідно з п.п. 3.1, 4.1 Договору сторони визначили, що Підрядник (позивач) виконує спірні Роботи «… не пізніше 5 днів з моменту перерахування авансу в сумі 40 % від загальної вартості робіт».

Судом встановлено, що позивач розпочав виконувати Роботи без отримання зумовленого вищенаведеним п.п. 3.1, 4.1 Договору авансу.

Позивачем в позовній заяві не названо, не подано та до матеріалів справи не залучено жодного доказу, який би свідчив про виконання відповідачем п.п. 3.1,.4.1 Договору щодо сплати авансової суми та наявності у позивача згідно п. 4.1 підстав для виконання Робіт за Договором.

Судом встановлено, що лише зазначені позивачем у тексті позовної заяви перерахувані йому відповідачем кошти у сумі 12000,00 грн. (платіжними дорученнями № 27 від 16.01.2007 р. та № 115 від 19.02.2007 р.) не можуть вважатися авансом відповідно до п. 4.1 Договору, оскільки:

-          така сума не відповідає 40% загальної вартості робіт;

-          позивач зазначив про перерахування вищезазначених коштів у якості оплати за виконані ремонтні роботи по додатковій угоді № 4 від 16.01.2007 р. до договору № 8 від 08.09.2006 р., рахунків № 001 від 16.01.2007 року та № 002 від 26.01.2007 р. (останні до позовної заяви позивачем не додані та не подані ним на вимогу ухвали суду від 03.04.2008 р.), в той час як судом  встановлено, що Додаткова угода № 4 від 16.01.2007 р. не укладалась.

           Наведене свідчить, що позивач всупереч вимог ст. 610 Цивільного кодексу України сам порушив зобов»язання (виконання Робіт по благоустрою територій та ремонт приміщень за адресою: м. Київ, б-р Вернадського, 36-б) за спірним Договором, оскільки розпочав виконання такого в порушення умов, визначених змістом п. 4.1 Договору.

Крім цього, Акт виконаних робіт № 1 (форми № КБ-2в) за квітень 2007 р. на суму 6028,80 грн. та Акт виконаних робіт № 2 (форми № КБ-2в) за квітень 2007 р. на суму 4792,80 грн., які позивач подав на підтвердження своїх позовних вимог, не можуть бути прийняті судом у якості належних доказів виконання останнім підрядних робіт відповідно до Договору та наявності заборгованості відповідача за їх виконання, оскільки до позовної заяви не додано, а в судовому засіданні не названо та до матеріалів справи не залучено доказів одержання актів виконаних робіт відповідачем, як того вимагає п. 4.2 Договору. З огляду на зазначене та у відповідності до п. 4.2 Договору, у суду відсутня можливість встановлення строку для здійснення відповідачем остаточного розрахунку за Договором, а рівно і терміну часу, з якого починається прострочення грошового зобов»язання за ним.

          Відтак, суд прийшов до висновку, що позивачем доказово не доведено суду виконання ним своїх саме договірних зобов’язань щодо здійснення спірних Робіт виключно відповідно до умов Договору, а, отже, у нього не виникло право на позов щодо стягнення заборгованості з боку відповідача та відповідно до визначених в позовній заяві позивача предмета та його підстави –стягнення 85541,70 грн. відповідно до Договору № 8 від 08.09.2006 р.

          Правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені), настають лише у разі порушення зобов»язання відповідно до ст. 611 ЦК України, ст. ст. 216, 230 ГК України.  

          Отже, при таких обставинах позивач не довів суду підставність своїх вимог, а тому у задоволенні позову як в частині 10821,60 грн. основного боргу, так і частині стягнення 72360,30 грн. неустойки та 2359,80 грн. річних, як похідних від основного боргу, а рівно і 2500,00 грн. витрат за надання юридичної допомоги  належить відмовити повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись  ст. ст. 525, 526, 530, 538, 610, 611, 629, 875 ЦК України,

                    ст. ст. 173, 174, 193, 216, 230 ГК України,

                    ст. ст. 22, 28, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

  

В И Р І Ш И В:

1.          У позові відмовити повністю.

2.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

С.М. Жирнов

Дата підписання рішення –05.05.2008 р.