Київський районний суд м. Полтави

                                                                                                                       Справа №  < 1-155/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          01.03.2012року

1 березня 2012 року     Київський районний суд м. Полтави в складі:

                                                  головуючого судді Антонова А.В.,

                                                  при секретарі Кононенко О.П.,

                                                  за участю прокурора Махно А.В.

                                                  та адвоката  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Полтави, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, в силу ст.89 КК України - не судимого, проживаючого: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.122 ч.1, 186 ч.1  КК України,

В С Т А Н О В И В:

22.12.2009 року близько 18-00 год. ОСОБА_2, перебуваючи в себе вдома за адресою : АДРЕСА_2 умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, кулаками рук та ногами наніс гр.ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів задніх відрізків десятого та одинадцятого ребер зліва, забою лівої нирки, крововиливів в шкіру тулуба.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 456 від 16.03.2010 р. спричинені ОСОБА_3 тілесні ушкодження кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я.

Крім того, 10.05.2010 р. близько 15-00 год. ОСОБА_2 перебуваючи за адресою : АДРЕСА_3 умисно, з корисливою метою заволодіння чужим майном, відкрито, шляхом ривка заволодів мобільним телефоном марки «Нокіа 6021»вартістю 180 грн., з сім-карткою оператора «Київстар»вартістю 30 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 210 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєних злочинах визнав повністю та показав, що 22.12.2009 р. близько 18-00 год. перебуваючи в себе вдома за адресою : АДРЕСА_2 посварився з ОСОБА_3, яка проживала разом з ним в одній квартирі та між ними виникла бійка, в ході якої він наніс їй кілька ударів по всім частинам тіла. Крім того, 10.05.2010 р. близько 15-00 год. він зустрівся зі своєю знайомою ОСОБА_4, яка запропонувала поїхати до неї для розпиття спиртних напоїв. Вони разом вживали спиртні напої, а потім вона витягнула свій мобільний телефон «Нокіа», який він вирвав у неї з рук і не реагуючи на її прохання повернути віддав його своєму другові та пішов геть. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.   

Потерпіла ОСОБА_3, в судове засіданні не з»явилася, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилася, про причини неявки суд не повідомляла.

Визнані в суді підсудним фактичні обставини справи у відповідності до ст. 299 КПК України судом не досліджувалися, свідки не допитувалися.

Дії ОСОБА_2, суд кваліфікує за ст. 122 ч.1 КК України, як заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров”я потерпілого та за ст. 186 ч.1 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного, який характеризується  посередньо.

В силу ст. 66 КК України обставини, що пом’якшують покарання підсудного –щире каяття, часткове відшкодування завданої шкоди, хворобливий стан здоров»я.

В силу ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного не встановлено.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №416 від 03.06.2010 р. ОСОБА_2 будь-яким психічним захворюванням не страждав, під дію ст.19 ч.2 КК України не підпадає. Застосування примусових заходів медичного характеру на даний час не потребує.

Прокурором Київського району м.Полтави по справі заявлено цивільний позов, який підлягає задоволенню в повному обсязі.

Потерпілими по справі цивільні позови не заявлялися.

Враховуючи те, що ОСОБА_2, скоїв злочини, що не є тяжкими, в силу ст.89 КК України не судимий, щиро розкаюється у скоєному, активно сприяв у розкритті злочину, має погіршений стан здоров»я в наслідок хвороби на туберкульоз у зв»язку з чим продовжує лікування в медичній установі, завдану шкоду потерпілій ОСОБА_4 повністю відшкодував, суд приходить до висновку, про можливість його виправлення без відбування покарання.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

  З А С У Д И В:

        ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.122 ч.1, 186 ч.1 КК України і призначити йому покарання :

- за ст.122 ч.1 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

- за ст.186 ч.1 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.

        Відповідно до ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

        На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2, від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 1 року не вчинить нового злочину.

Зобов”язати ОСОБА_2, протягом іспитового строку періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи і повідомляти зазначені органи  про зміну місця проживання  та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили залишити попереднім –у вигляді підписки про невиїзд.

Речові докази, у вигляді мобільного телефону –повернути потерпілій ОСОБА_4, за належністю.

Цивільний позов прокурора Київського району м.Полтави в інтересах Полтавського фінансового управління задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_2, на користь Полтавського фінансового управління витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 830 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб  з моменту його проголошення.

      Головуючий                                                                                                         Антонов А.В.