Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22-ц/490/2617/12                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - Поштаренко О.В.

Категорія 26                                                   Доповідач  -  Городнича В.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          21 лютого 2012 року  Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

                            головуючого   - Городничої В.С

                            суддів              - Баранника О.П., Глущенко Н.Г.,

                            при секретарі  - Біленькій О.Ю.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфабанк»про визнання пункту 11 кредитного договору № 490080045 від 26 червня 2008 року недійсним, визнання кредитного договору № 490080045 від 26 червня 2008 року  недійсним, та визнання незаконного підвищення процентної ставки,-

 ВСТАНОВИЛА:

В липні  2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Альфабанк»про  визнання пункту 11 кредитного договору № 490080045 від 26 червня 2008 року недійсним, визнання кредитного договору № 490080045 від 26 червня 2008 року  недійсним, та визнання незаконного підвищення процентної ставки. В обґрунтування позовних вимог посилався на незаконність кредитного договору, незаконність підвищення відсоткової ставки за кредитом та незаконність наявності третейського застереження.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2011 року в задоволені позову ОСОБА_2 до ПАТ «Альфабанк»відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає  відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Альфабанк»був укладений кредитний договір №490080045, за яким банк зобов’язався надати 25 009,07 доларів США  для придбання автомобілю ТОЙОТА, на підставі договору купівлі –продажу №822А/08 від 19 червня 2008 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача стосовно того, що спірний кредитний договір був укладений під впливом обману є безпідставним, оскільки відповідно до п.8 Кредитного договору підпис позичальника на оригіналі кредитного договору є твердженням того, що останній отримав всю необхідну інформацію щодо умов кредитного договору і погодився з ним.

На підставі банківської ліцензії, банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, а також залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України.

Відповідно до ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій та за умови отримання письмового дозволу НБУ банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями. Пункт 2 статті 524 ЦК України дозволяє сторонам визначати грошові зобов’язання в іноземній валюті.

Банк ПАТ «АльфаБанк», на момент укладання кредитного договору, мав право на здійснення валютних операцій та виконав умови кредитного договору, надавши позивачу кредит, в свою чергу позивач отримав суму кредиту в валюті, визначеній кредитним договором, тобто в доларах США.

Третейське застереження в кредитному договорі не позбавляє позивача реалізувати своє право на захист в судовому порядку, а отже не порушує права останнього.

Згідно п. 4 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів»у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни, що було зроблено відповідачем рекомендованим відправленням/а.с.145-146/.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача про визнання кредитної угоди недійсною, та вірно зазначив, що позивач отримуючи кредит, не пред'являв до відповідача вимог щодо зміни визначення валют кредитування, порядку та строків сплати кредиту. Зазначені умови кредитного договору є суттєвими і оговорені в самому договорі, а його форма та зміст відповідають положенням ст. 203 ЦК України.

Так, згідно ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк  відповідно до умов  договору та вимог закону.  

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі. За загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором.

За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи  апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 не можуть бути  прийняті до уваги, оскільки вони  зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

 Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції повно та правильно з’ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягали застосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпаними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженнями в судовому засіданні.

         Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 308, 313, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: