Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22-ц/490/2420/12 Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л.П.
Категорія 56 Доповідач - Козлов С.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Козлова С.П.,
суддів: Болтунової Л.М., Макарова М.О.,
при секретарі: Косенко І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про захист споживача та визнання недійсними кредитного договору, додаткової угоди до нього та договору застави, -
В С Т А Н О В И Л А:
В травні 2011 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 посилаючись на те, що за кредитним договором №014/124001/3161/73 від 13.02.2007 року він надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 45000 доларів США строком по 12.02.2012 року з процентною ставкою за користування кредитом 13,5%, а на підставі додаткової угоди №1 від 27.08.2009 року до цього договору строк повернення кредиту був встановлений 12.07.2016 року, але свої зобов'язання за кредитним договором позичальник належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 09.02.2011 року загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 34731,15 доларів США, що по курсу НБУ складає 275398,98 грн., яку позивач просив стягнути з позичальника.
ОСОБА_2 звернувся до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" із зустрічним позовом, в якому просив суд визнати недійсними вказаний кредитний договір з додаткової угодою та договір застави транспортного засобу №014/124001/3161/73/1 від 13.02.2007 року з додаткової угодою №1 від 27.08.2009 року, посвідчених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зобов'язати останню виключити з реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження рухомого майна та заборону відчуження, яке було передано в заставу, а саме: автомобіль МАЗДА СХ7, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, посилаючись на незаконне надання йому банком кредиту в іноземній валюті.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2011 року позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволений, а в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність встановлених судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та задовольнити його позовні вимоги.
Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як правильно встановлено судом, за кредитним договором №014/124001/3161/73 від 13.02.2007 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 45000 доларів США строком по 12.02.2012 року з процентною ставкою за користування кредитом 13,5%, а на підставі додаткової угоди №1 від 27.08.2009 року до цього договору строк повернення кредиту був встановлений 12.07.2016 року. В забезпечення своїх зобов'язань позичальник відповідно до договору застави транспортного засобу №014/124001/3161/73/1 від 13.02.2007 року та додаткового договору №1 до нього від 27.08.2009 року, посвідчених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, передав в заставу банку свій автомобіль МАЗДА СХ7, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску. Проте свої зобов'язання за вказаним кредитним договором позичальник належним чином не виконав та станом на 09.02.2011 року має по ньому заборгованість в сумі 34731,15 доларів США, з яких 28960,72 доларів США - непогашена сума кредиту, 2946,46 доларів США - заборгованість за процентами, 2823,97 доларів США –заборгованість по пені, що по курсу НБУ складає 275398,98 грн..
Умовами таких угод була передбачена сума погашення заборгованості в іноземній валюті, про що при їх підписанні позичальнику було відомо і він усвідомлював всі наслідки їх укладання.
Згідно зі статтею 192 ЦК України до грошових коштів - платіжних засобів, які використовуються на території України, окрім грошової одиниці України - гривні, віднесено також іноземну валюту. Відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. А за ч.2 ст.524 ЦК України сторони в договорі мають право визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати операції з валютними цінностями. На здійснення операцій, визначених пунктами 1 - 4 частини другої статті 47 цього Закону надає дозвіл Національний банк України.
Згідно п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 275 від 17 липня 2001 р., за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку, банки мають право залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України.
Національним Банком України таку ліцензію №10, зареєстровану 27.03.1992 року за №94, на право здійснення банківські операцій, визначених частиною першою та пунктами 11 частини другої статті 47 Закону України " Про банки і банківську діяльність", та дозвіл №10-4, зареєстрований 27.03.1992 року за №94, з додатком №10-4 від 11.10.2006 року на право здійснювати операції з валютними цінностями було видано ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", що в повній мірі відповідає характеру укладених спірних угод, в яких валютою кредитування є саме іноземна валюта.
За таких обставин, дійшовши правильного висновку, що укладання між сторонами кредитного договору в іноземній валюті відповідає вимогам чинного законодавства, суд обґрунтовано на підставі ст.ст.203,526,1054 ЦК України стягнув з ОСОБА_2 на користь банку зазначену суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсних спірних договорів відмовив.
Доводи ОСОБА_2 у скарзі про незаконність надання йому банком кредиту в іноземній валюті та безпідставне стягнення судом з нього вказаної суми заборгованості за кредитним договором не ґрунтуються на умовах укладеного між сторонами договору, досліджених в судовому засіданні матеріалах справи і фактично зводяться до одностороннього тлумачення регулюючого спірні правовідносини законодавства лише на свою користь та до переоцінки тих доказів, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалися на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні у судовому засіданні відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: