Справа №  2-921/11

Провадження № 2/0432/42/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 лютого 2012 року   Петропавлівський районний суд

Дніпропетровської області

в складі головуючого судді                                Полубан М.П.

при секретарі                                                       Філіповій В.С.

з участю представника позивача                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди  , заподіяної злочином ,

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся позивач з даним позовом. У своєму позові зазначає , відповідач 18.08.2008 р. в с. Роздори Петропавлівського району Дніпропетровської області , неподалік від межі городу , на грунті неприязнених відносин вчинив сварку , в ході якої спричинив йому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

При проведенні досудового слідства, відповідач був притягнений до кримінальної відповідальності. Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської обл. від 02.09.2011 року відповідач був звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України , у зв’язку з актом амністії, який усуває застосування покарання за вчинене діяння.

У ході лікування, ним було витрачено гроші на лікування та кошти на пальне для поїздок в міліцію , в лікарню та суд . Загальна сума матеріальної шкоди становить 2185 грн,38 грн.

Крім того, йому спричинена моральна шкода. Моральна шкода виразилася в тому , що він переніс психічну травму , душевні страждання  і переживання з приводу стану здоров’я ,в негативних змінах у психічному стані здоров’я .Були порушені нормальні життєві зв’язки , названі події внесли в сім’ю тривогу , порушився нормальний образ життя , відчуває дискомфорт та нервозність. Під час проведення досудового та судового слідства відповідач поводив себе зухвало , проявляв неповагу до суду , затягував слідство, залякував його дружину , примушував свідків відмовитися від дачі показань в суді , ображав  , принижував честь та гідність. Моральну шкоду оцінює в розмірі 30000 грн.    

Просить суд стягнути з відповідача на його користь 2185 грн.38 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди , а також 30 000 грн. моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач  дав  пояснення та обґрунтування  щодо обставин справи і дані пояснення повністю співпадають з обставинами викладеними у позовній заяві. Просить суд   позов про відшкодування матеріальної та моральної  шкоди задоволити у повному обсязі .   

Відповідач позов щодо матеріальної шкоди визнав повністю , позов про відшкодування моральної шкоди взагалі не визнав. З цього приводу пояснив , що він своєї вини у вчинення інкримінованого злочину не визнає. Ніяких тілесних ушкоджень потерпілому не спричиняв. Позивач на досудовому слідстві підкупив лікарів і ті зробили невірні записи у медичних документах. На досудовому слідстві у нього були адвокати , які шахрайським шляхом заволоділи його грішми , але не допомогли йому захиститися від пред’явленого обвинувачення. В ході судового слідства він змушений був дати згоду на застосування до нього Акта амністії , так як у нього не вистачило сил та здоров’я продовжувати судовий процес . Просить вимогу щодо відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Вислухавши сторони , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню.

Судом встановлено , що постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04.02.2011 р. ОСОБА_3 ( відповідача по справі ) було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення ним злочину , передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України , в зв’язку з актом амністії , який усуває застосування покарання за вчинене діяння , а кримінальну справу № 1-7/11 відносно нього було закрито.

           Згідно  Закону України „Про амністію” від 08.07.2011 року   амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.    

         Відповідно до вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду в справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.   

        На думку суду вищезазначена постанова по кримінальній справі , якою встановлено час, місце скоєння злочину та особу, яка його скоїла для суду при вирішенні цієї справи є обов’язковою. Таким чином , з урахуванням вищезазначених доказів , вина відповідача у скоєнні злочину , тобто в умисному спричиненні позивачу тілесних ушкоджень середньої тяжкості  є доказаною.  

       Вирішуючи питання про розмір заподіяної матеріальної шкоди ,яка підлягає відшкодуванню , суд дійшов до наступного.

       Відповідно до наданих позивачем аптечних чеків на придбання ліків та інших медичних препаратів , останній поніс матеріальні витрати у розмірі 1135 грн. Тобто даний розмір підтверджується належними та допустимими доказами , а тому вимога в цій частині підлягає повному задоволенню. Разом з тим , позивач , в своєму розрахунку зазначає і витрати пов’язані з поїздками до міліції та суду. Дані витрати становлять 1050 грн. Суд вважає , що дана вимога є необґрунтованою , так як вона не підтверджується жодними доказами .

        Згідно вимогам ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.    

           Вирішуючи питання про відшкодування позивачу моральної шкоди , суд вважає , що дана вимога підлягає частковому задоволенню.  

          Відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів.

           Відповідно до положень ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.     

          Право позивача    на  відшкодування   моральної   шкоди    ,  передбачено ст. 23  Цивільного кодексу   України.

Моральна шкода , завдана фізичній особі, неправомірними  діями,  бездіяльністю , відшкодовується особою , яка її завдала, за наявності її вини. ( ст. 1167 ЦК України )

Відповідно  до  ст..   23  ЦК  України   ,  моральна  шкода   відшкодовується  одноразово  та  при  явності  вини особи  ,  яка її завдала .  Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації , ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування , а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

          Згідно    абз.2 п.5    Постанови  Пленуму   Верховного  суду    України    від  31.03. 1995  р.  « Про  судову  практику  в  справах  про   відшкодування   моральної  (  немайнової  )  шкоди»  відповідно  до загальних   підстав   цивільно -  правової      відповідальності    обов’язковому     з’ясуванню   при  вирішенні   спору   про  відшкодування     моральної(  немайнової  )  шкоди    підлягають   :  наявність   такої   шкоди,  протиправність  діяння  її  заподіювача ,  наявність причинного   зв’язку    між   шкодою і  противоправними  діянням     заподіювача   та  вини     останнього в  її  заподіянні  .   Зокрема   необхідно   з’ясувати  ,  чим  підтверджується     факт   заподіяння   позивачеві   моральних   страждань   або   втрат   немайнового  характеру ,  за   яких  обставин    чи   якими   діями (   бездіяльністю  )   вони   заподіяні  .    

       В судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що у зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями позивач  перебував на стаціонарному лікуванні в обласній лікарні ім.. Мечнікова , що  підтверджується висновком експерта № 132 та випискою з історії хвороби .При цьому суд враховує , що позивач не зміг продовжувати працювати  приватним таксистом  , переніс фізичний  біль та душевні страждання , їх тривалість та можливість їх відновлення , те , що дана ситуація суттєво змінила нормальний та звичайний для нього душевний стан , порушило його життєві зв’язки . Спричинення тілесних ушкоджень потягло за собою тривалий час при розслідування кримінальної справи в міліції та в суді   і дана обставина також в певній мірі спричинила позивачу моральну шкоду.  

            Разом з тим ,  суд  при визначенні розміру суми у відшкодування моральної шкоди враховує принципи розумності, виваженості і справедливості. Остання обставина вимагає зменшити розмір моральної шкоди ,  яка підлягає стягненню  з відповідача на користь позивача з 30000 грн. до 5000 грн., оскільки саме ця сума відповідає всім обставинам справи, а також вищезазначеним  принципам .

             Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

          Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»від 01 листопада 2011 року за подання до суду заяви майнового характеру сплачується 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

         На час подання позову розмір мінімальної заробітної плати становив 941 гр. Саме тому розмір судового збору становить 188 грн. 20 коп., який необхідно стягнути з відповідача на користь держави .

           На підставі викладеного, керуючись ст.4, 57 , 88,174, 212 – 214  ЦПК України,  ст. ст.23, 1167 , 1168 ЦК України суд, -

В  И  Р  І  Ш  И  В  :

          Позов   ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди  , заподіяної злочином задоволити частково.

             Стягти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1135 ( одна тисяча сто тридцять п’ять ) грн.. матеріальної та 5000 ( п’ять тисяч)  моральної шкоди , а загалом 6135 ( шість тисяч сто тридцять п’ять ) грн..

            Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягти ОСОБА_3  на користь держави –188 грн. 20 коп. судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду

Дніпропетровської області.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу  протягом десяти днів  з дня отримання  копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29.02.2012 р.

Суддя    М. П. Полубан