Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22-ц/490/2125/12 Головуючий у 1 й інстанції - Круговий О.О.
Категорія 38 Доповідач - Городнича В.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючої - Городничої В.С.
суддів - Глущенко Н.Г., Баранніка О.П.,
при секретарі - Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про захист прав особи на повагу її честі та гідності, та стягнення моральної шкоди за порушення такого права, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в позові ОСОБА_2 про захист прав особи на повагу її честі та гідності, та стягнення моральної шкоди за порушення такого права відмовлено (а.с.102).
Не погодившись з вказаним рішенням суду позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі (а.с. 110-116).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2010 року встановлено, що 05 березня 2004 року позивача за рішенням суду було визнано недієздатною та 09 грудня 2008 року цивільну дієздатність було поновлено (а.с.9,40). З 2003 року між сторонами по справі виникли неприязні стосунки та сторони періодично між собою обмінювалися листами, крім того, кожна окремо, зверталися до правоохоронних органів з метою притягнення одна одну до відповідальності.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела суду ту обставину, та не надала жодного доказу на підтвердження розповсюдження відносно неї неправдивої інформації, що принижують її честь та гідність, оскільки листи відповідачки були адресовані саме позивачці та отримані нею у 2003-2004 роках, тому не можна вважати, що інформація, яка міститься в листах, отримала своє поширення, оскільки вона не доведена до інших осіб, крім адресату.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що висновки суду про відмову у задоволенні позову відповідають вимогам як матеріального, так і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не спростовують правильність висновків суду. Судом першої інстанції у досить повному обсязі з’ясовані права та обов'язки сторін, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, підстав для виходу за межі апеляційної скарги не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. 307,307, 308,312 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: