Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22-ц/490/2561/12                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - тананайська Ю.А.

Категорія 54                                                   Доповідач  -  Городнича В.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої    -  Городничої В.С.

                              суддів             -  Глущенко Н.Г., Баранніка О.П.,

                              при секретарі   -Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1   

на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АХА» про захист прав споживача та зобов’язання вчинити певні дії,  -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2011 року в задоволені позову ОСОБА_1   про захист прав споживача та зобов’язання вчинити певні дії відмовлено (а.с. 113).

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 посилаючись на незаконність рішення суду  першої інстанції, просить  його скасувати та  ухвалити  нове рішення по суті позовних вимог (а.с. 114-115).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом першої інстанції встановлено, що 08 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_4 з приводу укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності  власників наземних транспортних  засобів.  ОСОБА_4, маючи у себе бланки полісів, заповнив бланк Полісу ВЕ 3445056, отримав від ОСОБА_1 гроші в сумі 75 грн. 55 коп., які мав намір передати представнику  Страхової компанії  ОСОБА_3  Відповідно до інформації СК АХА Страхування ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 ніколи ніяких правовідносинах із страховою компанією не перебували. СК АХА Страхування 01 лютого 2010 року укладала договір доручення з ОСОБА_5, відповідно до якого вона зобов’язалась від імені та за дорученням СК АХА Страхування укладати договори страхування, належним чином заповнювати всі реквізити бланків договорів страхування, полісів, видавати страхувальникові оформлені договори страхування не пізніше одного робочого дня з моменту  сплати страхувальником страхового платежу за такими договорами страхування.

          Бланк договору (поліс)ВЕ 3445056 в СК «АХА Страхування»Запоріжської філії обліковується, як зіпсований (а.с. 6). 22 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до представника ОСОБА_5 та було укладено договір ВЕ 3474140 та в цей же день позивачем  була сплачена страхова премія в  сумі  75 грн. 55 коп.

          Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що вини відповідача в укладені договору між ОСОБА_4 та позивачем не має, а тому дії вказаних осіб не породжують обов’язки у Страхової компанії.

            Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору та згідно зі ст. 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування  страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства. Таким чином, не має підстав вважати укладеним договір страхування ВЕ 3445056 від 08 квітня 2010 року, оскільки вказаний договір укладений з недотриманням вимог ст. 983 ЦК України, де чітко зазначено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу. Датою першого страхового внеску є 23 квітня 2010 року, що підтверджується банківською випискою, яка міститься в матеріалах справи. Окрім цього, в страховому полісі  ВЕ 3445056,  який надано позивачем, не зазначено номерний знак транспортного засобу, номер кузова та ін. Враховуючи викладене, на момент скоєння ДТП, а саме 15 квітня 2010 року,  між позивачем та відповідачем жодних зобов’язань за договором страхування не існувало.

         Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував  права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями  самих сторін.

         Приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 не можуть бути  прийняті до уваги, оскільки вони  зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

         Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

         Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

         Таким чином рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, його висновки не спростовуються доводами апеляційної скарги, а тому скасуванню воно не підлягає.

Керуючись ст. 303,307, 308,312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л ИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   - відхилити.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

        Судді: