ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" квітня 2008 р.

Справа № 14/353-07-8400

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 22 квітня 2008 року:

від позивача:  Степанюк Ю.О., за довіреністю;

від відповідачів: Кромська О.М., за довіреністю представник ДП “Ялтинський морський торговельний порт”;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Ялтинський морський торговельний порт”   

на рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2008 року

по справі № 14/353-07-8400

за позовом: “Іллічівський судноремонтний завод” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до відповідачів: 1. Державного підприємства “Ялтинський морський торговельний порт”  

                       2. Фірма “Марінком Одеса” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 69 764,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 року “Іллічівський судноремонтний завод” у формі ТОВ звернувся з позовом до Державного підприємства “Ялтинський морський торговельний порт” та Фірми “Марінком Одеса” у вигляді ТОВ про стягнення з відповідачів солідарно 69 764,20 грн. боргу за надані послуги по теплоходу “Петр Лидов”.

          Позовні вимоги обґрунтовано наступним: відповідно до умов договору № 51 324 від 19.05.2005 року, укладеного між позивачем та Фірмою “Марінком Одеса”, позивач здійснив ремонт теплоходу “Петр Лидов”, власником якого є ДП  “Ялтинський морський торговельний порт”. З 31.12.2006 року —дати закінчення ремонтних робіт  теплохід “Петр Лидов” знаходиться на причалі позивача, який надає теплоходу “Петр Лидов” послуги, загальна сума яких за період з 01.01.2007 року по 31.05.2007 року складає 69 764,20 грн.

          Вважаючи, що діями відповідачів “Іллічівському судноремонтному заводу” у формі ТОВ спричинено збитки, позивач, посилаючись на ст. ст. 174, 193 ч. ч. 1, 7, ст. 196 ч. 2, ст. 227 Господарського кодексу України,  ст. ст. 541, 543, 1160 Цивільного кодексу України, заявив вимогу про стягнення солідарно з відповідачів суми 69 764,20 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.01.2008 року по справі № 14/353-07-8400 (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено. Стягнуто з ДП “Ялтинський морський торговельний порт” на користь позивача 69 764,20 грн. боргу та судові витрати. Позовні вимоги до Фірми “Марінком Одеса”у вигляді ТОВ залишено без розгляду.

Мотивувальна частина рішення суду від 17.01.2008 року не містить в собі доказів, на підставі яких прийнято рішення, а також  не містить посилання на законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення про задоволення позову “Іллічівського судноремонтного заводу” у формі ТОВ та залишення позову без розгляду в частині позовних вимог до Фірми “Марінком Одеса”у вигляді ТОВ.

          ДП “Ялтинський морський торговельний порт”, не погодившись з рішенням господарського суду Одеської області від 17.01.2008 року, звернулось з апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд. Скаржник зазначає, що за контрактом № 43, укладеним 21.03.2005 року між Ялтинським МТП та Фірмою “Марінком Одеса” у вигляді ТОВ на ремонт теплоходу “Петр Лидов”, порт сплачував Фірмі вартість ремонтних робіт та наданих послуг, в тому числі плату за стоянку теплоходу “Петр Лидов” в порту Іллічівськ. Всі витрати позивача зобов'язана сплатити фірма “Марінком Одеса” у вигляді ТОВ, оскільки це передбачено укладеним між ними договором № 51324 від 19.09.2005 року, тоді як договірні відносини між позивачем та ДП “Ялтинський морський торговельний порт” відсутні.

          У запереченнях на апеляційну скаргу “Іллічівський судноремонтний завод” у формі ТОВ не погоджується з доводами апеляційної скарги та стверджує, що після приймання Фірмою “Марінком Одеса” від позивача теплоходу “Петр Лидов”  з ремонту обов'язок по сплаті послуг, пов'язаних з обслуговуванням та стоянкою теплоходу, покладається на судновласника - ДП “Ялтинський морський торговельний порт”. Крім того, позивач вважає, що між ним та ДП “Ялтинський морський торговельний порт” була укладена угода про надання послуг з обслуговування та стоянці теплоходу “Петр Лидов”, про що свідчить листування між позивачем та ДП  “Ялтинський морський торговельний порт”.

          Фірма “Марінком Одеса” у вигляді ТОВ не скористалася своїм процесуальним правом прийняти участь в засіданні суду апеляційної інстанції, хоча відповідні процесуальні  документи було надіслано згідно з поштовими реквізитами, наявними в матеріалах справи.

          Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін,  суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної  скарги з наступних підстав.

          Судом апеляційної інстанції встановлено, що 21.03.2005 року між Ялтинським морським торговельним портом (далі —Порт) та ТОВ “Фірма “Марінком Одеса” (далі —Фірма)  укладено Контракт № 43, відповідно до якого Порт розташував, а Фірма прийняла замовлення на ремонт теплоходу “Петр Лидов” та зобов'язалась виконати ремонт судна відповідно до ремонтної відомості своїми силами. Загальна сума ремонту визначається ремонтною відомостю і складає 2985236,00 грн. Вартість додаткових робіт обумовлюється в додаткових угодах до Контракту  та визначається сторонами до початку здійснення таких робіт (пункти 3.2, 3.3. Контракту).

          Згідно з п. 4.1 Контракту місце ремонту судна визначається Фірмою за узгодженням сторін. Виконавець (Фірма) приймає судно в ремонт відповідно до акту приймання в ремонт, що є невід'ємною частиною Контракту (п. 4.4 Контракту).

Відповідно до п. 4.8 Контракту Порт не несе фінансової і юридичної відповідальності перед субпідрядниками Фірми.

          Термін виконання ремонтних робіт —65 календарних днів, датою початку ремонтних робіт вважається дата підписання сторонами акту приймання судна в ремонт, датою закінчення ремонту судна є дата підписання сторонами акту прийняття судна з ремонту. До акту додається виконавча відомість ремонту (пункти 6.1, 6.2, 6.3 Контракту).

          Згідно з п. 6.4 Контракту до дати закінчення ремонту Фірма зобов'язана закінчити в повному  обсязі роботи з ремонту судна відповідно до умов Контракту, провести швартові і ходові випробування згідно програм, погоджених з Регістром (Замовником), і у випадку недоліків усунути їх.

          Відповідно до п. 9.1 Контракту після завершення приймально-здавальних випробувань і усунення виявлених недоліків у ремонті судна, якщо такі мали місце, сторони підписують приймально - здавальний акт, який є невід'ємною частиною цього контракту.

          Дія цього Контракту може бути зупинена достроково тільки за взаємною угодою сторін. У випадку розірвання даного Контракту одна зі сторін, яка є ініціатором, за 10 діб інформує іншу сторону в письмовому  вигляді про розірвання Контракту (пункти 12.1, 12,2 Контракту).

          Згідно з п. 15.6 Контракт діє з дати його підписання сторонами і до моменту підписання сторонами прийому-передачі судна з ремонту, а в частині гарантійного зобов'язання  - до закінчення строку гарантії.

          Наявна в матеріалах справи копія свідоцтва СЕ № 10929 про право власності на судно свідчить, що відповідно до записів, внесених до Державного суднового реєстру Ялтинського морського торговельного порту судновласником теплоходу “Петр Лидов” є Ялтинський морський торговельний порт.

          З наданих на вимогу суду апеляційної інстанції доказів вбачається, що 30.06.2005 року, 06.06.2005 року між Портом та Фірмою укладено додаткові угоди № 1, 2 до Контракту № 43 від 21.03.2005 року, а також укладено додаткову  угоду № 3 до Контракту, якою визначено остаточну вартість ремонтних робіт —5 633 713,00 грн., строки ремонту встановлено з 01.04.2005 року до 25.12.2005 року Інші умови Контракту № 43 від 21.03.2005 року є незмінними, додаткова угода № 3 є невід'ємною частиною Контракту.

          Відповідно до акту приймання судна в ремонт, 05.04.2005 року Порт передав, а Фірма прийняла теплохід “Петр Лидов” в ремонт.

          Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду 19.09.2005 року між Фірмою та “Іллічівським судноремонтним заводом ” у формі ТОВ (далі Завод) укладено договір № 51324, згідно з яким Фірма передає, а Завод приймає замовлення на ремонт теплоходу “Петр Лидов”. Відповідно до умов Договору № 51324 остаточна сума, що підлягає сплаті Заводу, визначається  виконавчим кошторисом та протоколом узгодження ціни. При стоянці судна у причала Заводу Фірма сплачує причальний тариф за кожний 1м3 умовного об'єму судна згідно постанови КМУ від 12.10.2000 р. № 1544 до виходу судна з акваторії заводу (пункт 3.2, 3.3 Договору).

          Згідно з пунктом 4.1  Договору строки ремонту —18 календарних днів; послуги за договором вважаються виконаними (фактично наданими) відповідно до дати складання акту виконаних робіт, який оформлюється представниками сторін протоколом (актом) приймання судна з ремонту (пункти 4.1., 4.2. Договору).

Згідно з пунктом 8.6. Договору він є укладеним після його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання (у т.ч. отримання останнього платежу).

З наданого позивачем суду апеляційної інстанції Акту №51324-Р від 22.09.2005 р. приймання судна в ремонт вбачається, що з вересня 2005р. теплохід “Петр Лидов” вважається прийнятим Заводом для ремонту.

Додатковими угодами № 51324-1 від 10.10.2005 р., № 51324-2 від 25.11.2005 р., № 51324-3 від 22.12.2005 р.. № 51324-4 від 26.01.2006 р., № 51324-5 від 27.02.2006 р., № 51324-8 від 30.03.2006 р., № 51324-9 від 28.04.2006 р., № 51324-10 від 30.05.2006 р., № 51324-11 від 30.06.2006 р., № 51324-12 від 28.07.2006 р., №51324-13 від 30.08.2006 р., № 51324-14 від 30.09.2006 р., № 51324-15 від 30.10.2006 р., які є невід'ємною частиною Договору №51324 від 19.09.2005 р., сторони продовжували термін стоянки судна біля причалу Заводу та надання послуг з ремонту.

          Додатковою угодою № 51324-16 від 30.11.2006 р. до Договору № 51324 від 19.09.2005 р. було продовжено строк стоянки судна та надання послуг з ремонту до 31.12.2006 р.

          Згідно Акту № 124 від 20.12.2006 р. приймання судна з ремонту Завод виконав, а Фірма прийняла ремонтні роботи відповідно до Контракту № 51324.

          З наявної в матеріалах справи копії ухвали господарського суду Одеської області від 18.05.2007 р. по справі № 25/477-06-12859 про призначення судової технічної та бухгалтерської експертиз вбачається, що 11.12.2006 р. порушено провадження у справі за позовом ДП “Ялтинський морський торговельний порт” до ТОВ Фірма “Марінком Одеса” про розірвання Контракту № 43 від 21.03.2005 р., зобов'язання передати теплохід “Петр Лидов” по акту приймання-передачі судна з ремонту та стягнення 4774460,00 грн. Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.12.2006 р. прийнято до провадження зустрічний позов ТОВ Фірма “Марінком Одеса” до ДП “Ялтинський морський торговельний порт” про зобов'язання змінити правовідносини шляхом укладення додаткової угоди до Контракту № 43 від 21.03.2005 р. Ухвалою суду від 26.01.2007 р. по справі № 25/477-06-12859 прийнято до розгляду заяву “Іллічівського судноремонтного заводу” ТОВ до відповідачів Фірма “Марінком Одеса” у вигляді ТОВ, ДП “Ялтинський морський торговельний порт” про стягнення в солідарному порядку 767488,33 грн.

          Згідно з копією позовної заяви “Іллічівського судноремонтного заводу” у формі ТОВ заявлена до стягнення солідарно сума 767488,33 грн. є заборгованість Фірми за виконані Заводом ремонтні роботи теплоходу “Петр Лидов”.

          Як зазначалось раніше, “Іллічівський судноремонтний завод “ у формі ТОВ, звернувшись у листопаді 2007 року до суду з позовом, заявив вимогу про стягнення з солідарних боржників —ДП “Ялтинський морський торговельний порт”, Фірми “Марінком Одеса” у вигляді ТОВ спричинених збитків у сумі 69764,20 грн.

          На аркушах справи 93-94 міститься пояснення позивача по справі № 14/353-07-8400, в яких представник позивача зазначає про доцільність виключення неналежного відповідача —ТОВ “Марінком Одеса” та просить про стягнення на користь Заводу з ДП “Ялтинський морський торговельний порт” боргу за надані послуги по теплоходу “Петр Лидов” в сумі 69764,20 грн.

          В засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача також наполягав на тому, що вказані пояснення є уточненням позовних вимог, і заявлена до стягнення сума 69764,20 грн. підлягає стягненню з ДП “Ялтинський морський торговельний порт” на підставі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України.

          Ретельно дослідивши зміст поданого 17.01.2008 р. пояснення позивача, копію якого вручено представнику  ДП “Ялтинський морський торговельний порт” в судовому засіданні 17.01.2008 р., проаналізувавши співвідношення змісту пояснення від 17.01.2008 р. з раніше заявленими позовними вимогами, колегія суддів розцінює пояснення позивача як заяву про уточнення позовних вимог.

          А відтак, місцевий господарський суд, вирішивши спір щодо Фірми “Марінком Одеса” та вказавши в резолютивній частині оскарженого рішення про залишення позовних вимог до цього відповідача без розгляду, припустився порушення норм процесуального права.

          Як вбачається з наданого позивачем суду апеляційної інстанції розрахунку заборгованості, то заявлені до стягнення з  ДП “Ялтинський морський торговельний порт” 69764,20 грн. складаються з вартості наданих Заводом з січня по травень 2007 року послуг по теплоходу “Петр Лидов”: прибирання сміття —1363,50 грн., використання телефону —4044,04 грн., причальний тариф —53073,48 грн., електроенергія — 13121,38 грн., а всього 69764,20 грн.

          Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позиція позивача щодо правової природи заявленої до стягнення суми є непослідовною, оскільки в позовній заяві сума 69764,20 грн. визначена як спричинені збитки, а після уточнення позовних вимог позивач вимагає стягнення з  ДП “Ялтинський морський торговельний порт” 69764,20 грн. боргу за неналежне виконання зобов'язання, посилаючись на ст. ст. 526, 530 ЦК України.

          Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

          Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Положення статті 530 Цивільного кодексу України визначають строки (терміни) виконання зобов'язання.

          Як свідчать матеріали справи, будь-які підстави, встановлені ст. 11 ЦК України, виникнення цивільних прав та обов'язків ДП “Ялтинський морський торговельний порт” щодо “Іллічівського судноремонтного заводу” у формі ТОВ —відсутні, а відтак, заявлені до Порту позовні вимоги про стягнення 69764,20 грн. боргу внаслідок невиконання зобов'язань є безпідставними.

          Щодо тверджень позивача, викладених у запереченні на апеляційну скаргу, про укладення з Портом угоди про надання послуг з обслуговування та стоянки теплоходу “Петр Лидов”, з посиланням на листування між Портом та Заводом, то судова колегія не приймає їх до уваги, оскільки копія листа Порту від 19.01.2007 р. з проханням до Заводу надати буксир та місце на причалі не свідчать про укладення між сторонами цивільно-правової угоди.

          З урахуванням всіх обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, рішення місцевого господарського суду від 17.01.2008 р. по справі №  14/353-07-8400 підлягає скасуванню як постановлене за неповно з'ясованими обставинами, а також в зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з прийняттям нового рішення про відмову позивачу в позові до ДП “Ялтинський морський торговельний порт”.

          Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну скаргу задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2008 р. по справі №14/353-07-8400 —скасувати.

          У позові “Іллічівського судноремонтного заводу” у формі ТОВ —відмовити.

          Стягнути з “Іллічівського судноремонтного заводу” у формі ТОВ на користь ДП “Ялтинський морський торговельний порт” 350,00грн. витрат на оплату державного мита за подачу апеляційної скарги.

          Зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ з зазначенням відповідних реквізитів сторін.

          Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                  Т.Я. Гладишева

          Суддя:                                                                       Я.Ф. Савицький

          Суддя:                                                                      О.Т. Лавренюк