Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/490/64/12                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Соловйов

12.01.2012                                                   Доповідач  -  Мудрецький Р.В.

УХВАЛА

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді                                           Мудрецького Р.В.

суддів                                                            Литвиненко О.О..

                                                            Руських К.Г..

з участю прокурора                                          Чепурко А.С.

представника потерпілої                               ОСОБА_2                                        

засудженого                                                   ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляцію засудженого ОСОБА_3 на вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2011 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Магдалинівка Дніпропетровської області, громадянин України, раніше судимого:

11 серпня 2009р. Магдалинівським районним судом по ст. 164 ч. 1 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком два роки, з іспитовим строком відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України на два роки /за період з 12 серпня 2008р. по 23 квітня 2009р./

24 червня 2010 р. Магдалинівським районним судом за ст. 164 ч. 2 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком два роки. Відповідно до ст. 71 КК України частково до вироку приєднано невідбуту частина покарання за вироком від 11 серпня 2009р. Магдалинівського районного суду за сукупністю вироків у вигляді трьох років обмеження волі, з іспитовим строком відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України три роки /за період з 1 вересня 2009р. по 1 квітня 2010р./

засуджено за ч. 2 КК України до 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ст. 71 КК України частково до даного вироку приєднано невідбута частина покарання за вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2010 року та остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у вигляді обмеження волі строком три роки один місяць.

В С Т А Н О В И Л А

Як вбачається з вироку суду  ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він, раніше судимий за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей /аліментів/, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічний злочин.

ОСОБА_3, на підставі рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада   2008р. по виконавчому листу № 2-858, зобов'язаний щомісячно сплачувати аліменти   на  утримання  доньки  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 р.   до  її  повноліття,  починаючи з 12 серпня 2008р., на користь матері ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку /доходу/ батька, але не менше 30% прожиткового мінімуму.

Повнолітній та працездатний ОСОБА_3, ознайомившись з рішенням суду, маючи реальну можливість регулярно надавати допомогу дитині, умисно не виконував рішення суду про стягнення аліментів, позбавляючи її можливості на повноцінне життя та усесторонній розвиток, в період часу 01 грудня 2010р. по 15 серпня 2011р. злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання доньки, у зв'язку з чим допустив заборгованість 3620 грн. 20 коп.

Неодноразові попередження відділення Державної виконавчої служби Магдалинівського районного управління юстиції про неприпустимість утворення заборгованості по виконавчому листу ігнорував, а також на виклики до виконавчої служби не з'являвся, на роботу не працевлаштувався, заходів до погашення боргу безпідставно не вживав, при цьому умисно допускав збільшення заборгованості по виплаті, що вказує на злісний характер ухилення сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просив вирок суду змінити, застосувавши відносно нього положення ст.75 КК України, вказавши на те, що судом висновки суду не відповідають обставинам справи, а саме, що в його діях відсутні ознаки злісного ухилення від платежу аліментів, що він не мав можливості влаштуватись на роботу. Має місце лише  заборгованість за аліментами, яку він сплачує з моменту працевлаштування. Призначене покарання вважає занадто суровим.

Прокурор, який приймав участь в суді першої інстанції подану апеляцію відкликав.

Вислухавши доповідь судді, засужденого, потерпілу, які підтримали доводи  апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого, задоволенню не підлягає, а вирок суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Доводы засудженого, що вчинений ним злочин полягав лише у збільшенні суми заборгованості з аліментів та не містить ознак злісного ухилення від сплати аліментів, колегія суддів вважає такими, що не відповідають матеріалам справи.

Так, вироком суду правомірно встановлено, що на злісних характер ухилення від сплати аліментів вказують ті обставини, що засуджений ОСОБА_3 неодноразові попередження відділення Державної виконавчої служби Магдалинівського районного управління юстиції про неприпустимість утворення заборгованості по виконавчому листу ігнорував, а також на виклики до виконавчої служби не з'являвся, на роботу не працевлаштувався, заходів до погашення боргу безпідставно не вживав, при цьому умисно допускав збільшення заборгованості по виплаті, що по своїй суті відповідає вимогам, викладеним у примітці до ст..164 КК України.

Зазнані обставини підтверджуються поясненнями самого засудженого ОСОБА_3 в судовому засіданні, який визнав себе винним у пред’явленому обвинуваченні у повному обсязі, дослідженими матеріалами справи: поданням №54 від 7 вересня 2011 року відділу виконавчої служби про наявність постійної заборгованості по аліментам (а.с.5); заявами законного представника неповнолітньої дитини про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності (а.с.7,8); копією виконавчого листа (а.с.9); розрахунком заборгованості (а.с.48); повідомленням центру зайнятості про перебування ОСОБА_3, на обліку та зняття з обліку у зв’язку з невідвідуванням (а.с.11); попередженнями державного виконавця  (а.с.13).

Вивченням матеріалів кримінальної справи та  протоколу судового засідання встановлено, що судом досліджені всі обставини, які мають значення для справи. Порушень в ході досудового слідства чи в судовому засіданні вимог кримінально процесуального законодавства, які могли б бути підставою  для зміни чи скасування вироку, перевіркою матеріалів справи  не виявлено. Доказательства, собранные по делу являются допустимыми, достаточными и достоверными.

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст.164 КК України.

Що стосується міри покарання, то як вбачається з вироку суду, підставою для призначення ОСОБА_3 реальної міри покарання в виді 3 років 1 місяця позбавлення волі стали ті обставини, що злочин він скоїв у період іспитового строку, будучи раніше судимий за аналогічний злочин. Тому при таких обставина застосування до засудженого ОСОБА_3 положень ст..75 КК України є неможливим.

Призначене ОСОБА_3 покарання повністю відповідає вимогам ст. 65 КК України та підстав для його пом’якшення немає.

З врахування викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 УПК Украины, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2011 року у відношенні ОСОБА_3 залишити без змін.

Судді