донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.04.2008 р. справа №38/299пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Колядко Т.М. |
суддів | Мирошниченка С.В. , Скакуна О.А. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Матюхіна І.К. за довір. № 11/388 від 22.04.2008року, |
від відповідача: | не з"явився, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | державного відкритого акціонерного товариства "Шахтопрохідне управління №10" дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Державна холдінгова компанія "Трест Горлівськвуглебуд" м. Горлівка Донецької області |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 19.03.2008 року |
по справі | №38/299пд (Радіонова О.О.) |
за позовом | державного відкритого акціонерного товариства "Шахтопрохідне управління №10" дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Державна холдінгова компанія "Трест Горлівськвуглебуд" м. Горлівка |
до | товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег" м. ГорлівкаДонецької області |
про | визнання недійсним договору купівлі-продажу № 07/04-03 від 07.04.2003року з моменту його укладання |
Господарський суд Донецької області (суддя Радіонова О.О.) рішенням від 19.03.2008року відмовив у задоволенні позовних вимог державному відкритому акціонерному товариству "Шахтопрохідне управління № 10" дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія "Трест Горлівськвуглебуд" м. Горлівка Донецької області (далі по тексту - ДВАТ "Шахтопрохідне управління № 10") до товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег" м. Горлівка Донецької області (далі по тексту - ТОВ "Ковчег") про визнання недійсним договору купівлі-продажу товарів (продукції) № 07/04-03 від 07.04.2003року з моменту його укладення.
Судове рішення обґрунтовано недоведеністю позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішення суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення суду від 19.03.2008року просить скасувати, позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи.
Зокрема, заявник вважає, що договір купівлі-продажу товарів (продукції) № 07/04-03 від 07.04.2003року є недійсним відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР.
Крім того, заявник посилається на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 12.11.2004року, яким встановлено, що Олексів М.М. був формальним директором ТОВ "Ковчег" та не приймав участі в його фінансово-господарської діяльності, тому не міг підписувати договір купівлі-продажу товарів (продукції) № 07/04-03 від 07.04.2003року.
Відповідач у судове засідання не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представника позивача, судова колегія встановила наступне.
ДВАТ "Шахтопрохідне управління № 10" м. Горлівка звернулось до суду з позовом до ТОВ "Ковчег" про визнання недійсним договору купівлі-продажу товарів (продукції) № 07/04-03 від 07.04.2003року з моменту його укладання.
В обґрунтування позивних вимог заявник посилається на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 12.11.2004року, платіжні доручення, накладні рахунки та правоустанавлюючі документи тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений договір купівлі-продажу товарів (продукції) № 07/04-03 від 07.04.2003року, за яким ТОВ "Ковчег" (Продавець) зобов"язується поставити, а Шахтопрохідне управління № 10 (Покупець) зобов"язується прийняти та оплатити його вартість відповідно до специфікації, яка є невід"ємною частиною цього договору (а.с. 6).
Згідно п.п. 2.1, 2.2 Договору поставка товару здійснюється відповідно заявки покупця. По кожній партії відвантаження продавець висилає покупцю платіжні документи.
Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунок за поставлену продукцію проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 5 банківських днів з моменту отримання продукції.
Пунктом 7.4 Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту закінчення розрахунку між ними.
Як стверджує позивач та встановлено судом, спірний договір було виконано, поставлену продукцію було повністю оплачено.
Як свідчать матеріали справи, 12.11.2004року Дзержинським міським судом Донецької області винесено вирок по кримінальній справі по обвинуваченню Рожкова Л.В., Москвітіна С.Є., Карабльової В.А., Індюкової Р.С. у здійснені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. Судом встановлено навмисне створення суб"єкта підприємницької діяльності юридичної особи у формі ТОВ "Ковчег" з метою прикриття незаконної діяльності, що призвело до великого матеріального збитку державі та з цією метою здійснення посадової фальсифікації, а саме внесення в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, складання та видавання завідомо неправдивих документів, що потягло тяжкі наслідки (а.с. 84-112).
Вимога заявника про визнання недійсним договору купівлі-продажу товарів (продукції) № 07/04-03 від 07.04.2003року обґрунтована тим, що в порушення ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу Української РСР угода була підписана та здійснена не директором підприємства ТОВ "Ковчег", що не тягне за собою виникнення для сторін прав та обов"язків і є підставою для визнання угоди недійсною.
Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону. Вирішуючи, спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов"язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за згодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Статтею 153 Цивільного кодексу Української РСР передбачено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Згідно до ст. 224 Цивільного кодексу Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу товарів (продукції) № 07/04-03 від 07.04.2003року містить всі суттєві умови договору, а саме: предмет, строк та порядок поставки товару, якість та кількість, ціна та порядок розрахунків, відповідальність сторін, заключні положення та інші умови, які підписані вповноваженими особами та скріплені печатками підприємств.
Крім того, як правильно визначив суд першої інстанції у вироку Дзержинського міського суду Донецької області від 12.11.2004року не зазначено директора ТОВ "Ковчег" - Олексіва М.М., як підсудного, та не встановлена його вина у скоєнні злочину, а позивач не вказаний в переліку підприємств з якими було здійснено безтоварні операції, направлені на переведення грошових коштів з безготівкої форми у готівку.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов"язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Позивачем не доведено, що вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 12.11.2004року встановлено, що директор ТОВ "Ковчег" - Олексів М.М. не підписував спірну угоду.
Судом першої інстанції було прийнято заходи для проведення відповідної судової експертизи, втим експерт надав повідомлення про неможливість надання висновку за поставленими судом питаннями, в зв"язку з ненаданням витребуваних ним документів (а.с. 135).
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не доведено недійсність договору купівлі-продажу товарів (продукції) № 07/04-03 від 07.04.2003року.
Крім того, відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, втим позивачем не визначено, яким чином спірний договір порушує його права.
На підставі вищезазначеного, апеляційна інстанція дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2008року по справі № 38/299пд підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу державного відкритого акціонерного товариства "Шахтопрохідне управління № 10" дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія "Трест Горлівськвуглебуд" м. Горлівка Донецької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2008року по справі № 38/299пд залишити без змін.
Головуючий Т.М. Колядко
Судді: С.В. Мирошниченко
О.А. Скакун
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5. г/с Дон. обл.