Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22-ц/490/1666/12                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - Петренко А.П.

Категорія 50                                                   Доповідач  -  Кіктенко Л.М.

08.02.2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            06 лютого  2012 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області  в складі:

          Головуючого судді: Кіктенко Л.М.

          Суддів: Пищиди М.М., Кочкової Н.О.

            При секретарі: Горлаковій Ю.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апостолівського районного суду, Дніпропетровської області від 08 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ПП ОСОБА_4 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИЛА:

           Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2011 року відмовлено в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_2 до ПП ОСОБА_4 про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати за час затримки розрахунку.

            В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить  питання про скасування вказаного рішення суду та ухвалення нового рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

           Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити,  а рішення суду  залишити без змін  з наступних підстав.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивач працювала у ПП ОСОБА_4 тимчасово , письмовий трудовий договір  відповідно до вимог ст.24 КЗпП України  з нею не було укладено. Вказані обставини справи сторонами не оспорювалися. Оплата за роботу проводилася по факту відпрацьованих годин. В порушення вимог ст.21 КЗпП України сторонами не було оговорено розмір заробітної плати та строк дії трудових відносин між ними.

Позивачкою не надано докази на підтвердження строку трудових відносин, які існували між нею та відповідачем та розміру не виплаченої заробітної плати.

Позивачкою заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованої та не виплаченої заробітної плати за період з 20.05.2010 року по 14.06.2010 року в сумі 2700 грн., вихідної доромоги при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку в сумі 2198 грн.17 коп.та матеріальної компенсації за невикористану щорічну відпустку за період з 2008 року по 2010 рік в сумі 4396 грн.34 коп.

          Згідно вимог ч.3 ст. 10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 51 цього Кодексу.

         Позивачка не надала суду першої та апеляційної інстанції доказів про нараховану та не виплачену їй заробітну плату за період з 20.05.2010 року по 14.06.2010 року в сумі 2700 грн., вихідної доромоги при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку в сумі 2198 грн.17 коп.та матеріальної компенсації за невикористану щорічну відпустку за період з 2008 року по 2010 рік в сумі 4396 грн.34 коп. Доказів тому, що між сторонами були трудові відносини у відповідності з вимогами ст. 21 КЗпП України,  позивачка суду не надала.

        Тому суд обгрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивачки.

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивачка та представник відповідача підтвердили, що трудова книжка позивачки і на теперішній час знаходиться за місцем її роботи в магазині  «Центральний»Товариства «Агростандарт», що не підтверджує доводи позивачки про укладення відповідачем з нею трудового договору.

           Стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку передбачено трудовим законодавством при укладенні з працівником трудового договору.  Факт укладення трудового договору з відповідачем позивачка суду не довела.

           За таких обставин колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального, процесуального права та підстав для скасування рішення суду і задоволення  позову позивачки.

          Керуючись ст. ст.  209, 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_2  відхилити.

       Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2011 року  залишити без змін.

     Ухвала  апеляційного суду набирає законної сили з моменту  проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

       Головуючий:

           Судді: