КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2012 року 2а-263/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брагіної О.Є.;
при секретарі судового засідання –Літовченко Д.Ю.,
за участю представників:
позивача –не з’явився;
відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області
до
просільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанське»
стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
до Київського окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (далі –позивач) з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанське»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, пені та штрафної фінансової санкції у розмірі 63 379,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 р. № 2464-VI відповідач не сплатив суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за жовтень, листопад 2011 р. у розмірі 61 818,42 грн. На підставі пункту 2 частини 11 статті 25 вказаного Закону до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції та пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 1 560,90 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 р., відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 10.02.2012 р.
10.02.2012 р., за клопотанням представниці відповідача, розгляд справи було відкладено на 22.02.2012 р.
Представник позивача, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав, просив суд розглянути справу без його участі.
Представник відповідача, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі суду не надав. Письмових заперечень проти позову до суду не надходило.
За таких обставин суд, на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав:
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі –Закон № 2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту, у випадках передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці –підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою зареєстрованою Києво-Святошинською районною адміністрацією Київської області. Платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є відповідно до статті 4 Закону № 2464-VI.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Як вбачається з абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464-VІ, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим періодом є календарний місяць.
Наявні у справі матеріали свідчать, що станом на дату подачі позовної заяви у відповідача існує заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за жовтень, листопад 2011 р. у сумі 61 818,42 грн.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 2 частини 11 статті 25 встановлено, що територіальним органом Пенсійного фонду на платника єдиного внеску накладено штраф за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Позивачем нараховані штрафні фінансові санкції та пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, у сумі 1 560,90 грн., яка складається зі штрафу у розмірі 1 290,00 грн. та пені –270, 90 грн.
Абзацами 6 та 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Як вбачається із матеріалів справи, 28.12.2012 р., позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № Ю-274 про сплату наявного боргу у сумі 63 379,32 грн. Згідно зворотного повідомлення вимога одержана відповідачем 06.01.2012 р., проте, заходів передбачених абзацами 6,7 частини 4 статті 25 Закону 2464-VI відповідач не вжив, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано розрахунок суми боргу; копія картки особового рахунку платника єдиного внеску; копії звітів про нарахування єдиного внеску за жовтень та листопад 2011 р.; копія рішення № 1389 від 14.11.2011 р.; копія вимоги про сплату боргу № Ю-274 від 28.12.2011 р.
Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду надано не було.
Враховуючи, що спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанське» на користь управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області 63 379 (шістдесят три тисячі триста сімдесят дев’ять) грн. 32 коп., - заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування та штрафна фінансова санкція.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Брагіна О.Є.