ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2012 р. Справа №2а/0470/14315/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддяВерба І.О.
Коренева А.О., Юркова Е.О.
при секретарі судового засіданняБєлкіній А.В.
за участю представників:
позивача
відповідача Патрасюка О.В.
Лещенка В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про визнання незаконними та скасування протоколу та рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про:
- визнання незаконним протоколу від 20 травня 2011 року та його скасування;
- визнання незаконним Рішення №0002 від 25 червня 2011 року та зобов’язання Держспоживстандарту України скасувати зазначене рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року строк звернення до адміністративного суду Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про визнання незаконними та скасування протоколу та рішення поновлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року з урахуванням положень статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України призначено здійснювати розгляд та вирішення адміністративної справи №2а/0470/14315/11 колегією у складі трьох суддів.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення №0002 від 25 червня 2011 року є незаконним, прийнятим з перевищенням наданих законом повноважень та таким, що підлягає скасуванню, оскільки: ПАТ КБ «ПриватБанк» не було ознайомлено з матеріалами справи та протоколом, на підставі яких встановлено порушення вимог законодавства про рекламу; вказані документи на адресу банку направлені не були; не приведено доказів порушення банком статті 27 Закону України «Про рекламу»; відповідач не повідомив про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, у зв’язку із чим банк не мав можливості надати свої заперечення. Винесене відповідачем рішення є неправомірним, оскільки факти порушення не доказані. Крім того, на конструкціях, зазначених у рішенні, не було рекламної інформації. У додаткових поясненнях позивача зазначено, що коли суб’єктом звернення до Держспоживстандарту чи його територіальних органів не є споживач, то, відповідно, не можна говорити і про його порушені права, що, в свою чергу, виключає можливість притягнення на законних підставах територіальними органами Держспоживстандарту розповсюджувачів реклами, які при її розміщенні не порушували права та охоронювані законом інтереси споживача.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю. В судовому засіданні на питання суду який саме протокол оскаржуються – протокол №000117 про порушення законодавства про рекламу від 20.05.20011 року або протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 20.05.20011 року, представник позивача пояснив, що оскаржується протокол засідання від 20.05.2011 року.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надав письмове обґрунтування обраної правової позиції, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю та пояснив, що усі документи по справі направлялись до Житомирського регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк», однак, представник на засідання не з’явився, витребувані документи надані не були, тому, прийняте рішення є таким, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Додатково зазначив, що не всі конструкції розміщені в місцях реалізації товару; всі носії містять інформацію про банківські послуги, які перевищують обсяг інформації про виробника товару та/або товар, передбачений частиною 7 статті 8 Закону України «Про рекламу»; мають виражений рекламний характер з метою викликати інтерес споживачів до банку та послуг.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 29 грудня 2010 року на адресу Житомирського обласного управління у справах захисту прав споживачів надійшов лист Комунального підприємства «Реклама» Житомирської міської ради від 28 грудня 2010 року за вих. №1085/12 (а.с.67-75) щодо інформації для розгляду фактів порушення законодавства про рекламу, а саме розміщення рекламних засобів без відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами, додатком до якого надано перелік підприємств та копії фотокарток, зокрема, по ЖРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» за адресами рекламоносіїв:
- вул. Київська, 37, вид рекламного засобу – банер на фасаді будівлі;
- вул. Вітрука, 15, вид рекламного засобу – банер на фасаді будинку;
- вул. Гоголівська, 4, вид рекламного засобу – щит та банер на паркані;
- вул. Гоголівська, 6, вид рекламного засобу – наземний світловий бокс.
2 лютого 2011 року на адресу Житомирського обласного управління у справах захисту прав споживачів надійшов лист Комунального підприємства «Реклама» Житомирської міської ради від 1 лютого 2011 року за вих. №95/12 (а.с.76-78) щодо інформації для розгляду фактів порушення законодавства про рекламу, а саме розміщення рекламних засобів без відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами, додатком до якого надано перелік підприємств та копії фотокарток, зокрема, по ЖРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», за адресою рекламоносія:
- вул. Черняховського, 6, вид рекламного засобу – банер на фасаді будівлі.
Для з’ясування зазначених обставин розміщення вказаних об’єктів листом від 3 березня 2011 року №464 керівника або уповноваженого представника Житомирського регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк» було запрошено до Управління на 14 березня 2011 року на 12 годину та зазначено про необхідність надання: копії свідоцтва про державну реєстрацію господарюючого суб’єкта; пояснень щодо розміщення вищевказаної зовнішньої реклами; довідки про вартість розповсюдженої реклами з підтверджуючими доказами (акт виконаних робіт, договір, рахунок-фактура та інші документи, завірені підписом керівника та печаткою підприємств), лист вручено 9 березня 2011 року (а.с.123-124).
1 квітня 2011 року за вих. №684 такий лист із запрошенням до Управління на 18 квітня 2011 року на 10 годину було направлено Голові правління ПАТ КБ «Приватбанк» Дубілету О.В. (м. Дніпропетровськ) та вручено 13 квітня 2011 року (а.с.125-126).
5 травня 2011 року за вих. №910 Голові правління ПАТ КБ «Приватбанк» Дубілету О.В. було направлено лист із повторним запрошенням на 20 травня 2011 року на 10 годину, у якому роз’яснено, що у разі неявки та неподання клопотання про відкладення розгляду справу буде розглянуто за відсутності особи, щодо якої така справа розглядається (а.с.127-128).
Управлінням у справах захисту прав споживачів у Житомирській області 20 травня 2011 року складено протокол №000117 про порушення законодавства про рекламу (а.с.79), у якому зазначено наступне: Публічним акціонерним товариством КБ «ПриватБанк» без дозволу виконавчого органу міської ради – Житомирського міськвиконкому в м. Житомирі розміщені спеціальні конструкції зовнішньої реклами з рекламою банківських послуг:
- по вул. Гоголівській, 6 – наземний світловий бокс з рекламним написом «ПриватБанк»;
- на паркані по вул. Гоголівській, 4 – щит з рекламним написом «ПриватБанк – стратегічний партнер Авто приват – Продаж нових автомобілів – Пошук покупців на б/у авто – Консультація – Кредит – Сервіс – Гарантія Твій вже сьогодні!»;
- на паркані по вул. Гоголівській, 4 – банер з рекламним написом «ПриватБанк GOLD Клуб»;
- на фасаді будинку №15 по вул. Вітрука – банер з рекламним написом «ПриватБанк Перший депозитний банк України! Тут можна оформити кредит»;
- на фасаді будівлі №37 по вул. Київській – банер з рекламою банківських послуг;
- на фасаді будинку №6 по вул. Черняховського – банер з рекламним написом «ПриватБанк Перший депозитний банк України!».
Згідно вказаного протоколу, підприємство порушило вимоги пункту 1 статті 16 Закону України «Про рекламу», пункт 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067, пункт 4.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Житомирі, затверджених рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 11 березня 2010 року №168.
20 травня 2011 року Управлінням у справах захисту прав споживачів у Житомирській області на підставі протоколу №000117 про порушення законодавства про рекламу прийнято рішення №000111 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.81).
20 травня 2011 року Управлінням у справах захисту прав споживачів у Житомирській області складено протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу відносно Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (а.с.80), згідно із яким у зв’язку з неможливістю встановлення вартості розповсюдженої з порушенням вимог цього закону зовнішньої реклами, рішення про накладення штрафу на рекламодавців та розповсюджувачів реклами приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. У зв’язку із зазначеним та враховуючи неможливість встановлення вартості розповсюдженої ПАТ КБ «ПриватБанк» реклами, значної кількості рекламоносіїв, Управління направило матеріали справи до Держспоживстандарту України для подальшого розгляду та прийняття рішення.
25 червня 2011 року Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики прийнято рішення №0002 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на позивача накладено штраф у розмірі 5 015,00 грн. Рішення направлено на адресу суб’єкта господарювання поштою рекомендованим листом з повідомленням 25 червня 2011 року за вих. №5115-9-11/18 та вручено 8 липня 2011 року (а.с.82-84).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу суд виходить із того, що з відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року №270/96-ВР (далі – Закон №270/96-ВР) реклама це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Зовнішньою рекламою є реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою (частина 7 статті 8 Закону №270/96-ВР).
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону №270/96-ВР вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
З матеріалів справи вбачається, що по вул. Гоголівській, 6 у м. Житомирі розміщено наземний світловий бокс з написом «ПриватБанк» (а.с.72). При цьому, такий світловий бокс розміщено не біля будівлі за адресою Гоголівська, 4 – тобто будівлі в якій орендоване приміщення на першому поверсі, а на землі за парканом. Розміщення такого світлового боксу належить віднести до зовнішньої реклами, оскільки його розміщення не підпадає під випадки, викладені в положеннях частини 7 статті 8, частини 6 статті 9 Закону №270/96-ВР.
По вул. Вітрука, 15 у м. Житомирі позивачем на фасаді будинку розміщено банер з написом «ПриватБанк Перший депозитний банк України! Тут можна оформити кредит», зазначено номер гарячої лінії та Інтернет адресу банку (а.с.73). Згідно договору оренди приміщення від 13 травня 2005 року укладеного між ТОВ «Кант» та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (Житомирська філія), банком орендовано частину приміщення на першому поверсі площею 57,6 кв.м., а саме, дві кімнати площею 16,3 кв.м. та 41,3 кв.м., що знаходиться по вул. Вітрука, 15 (а.с.97-100). Суд зазначає, що із зареєстрованого найменування позивача випливає вид його діяльності – банківська діяльність, складовими якої є надання кредиту та оформлення депозиту, отже викладена інформація фактично призначена сформувати та підтримати обізнаність осіб та їх інтерес щодо банку та його послуг. Отже, відповідач дійшов правомірного висновку про те, що вказаний банер з відповідним написом відноситься до зовнішньої реклами.
По вул. Гоголівській, 4 у м. Житомирі позивачем на паркані розміщено щит з написом «ПриватБанк – стратегічний партнер Авто приват – Продаж нових автомобілів – Пошук покупців на б/у авто – Консультація – Кредит – Сервіс – Гарантія Твій вже сьогодні!» (а.с.74). Згідно договору оренди нерухомого майна від 01 лютого 2008 року укладеного між ДКПВ інститут «Житомирагропроект» та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (Житомирська філія), банком орендовано нежитлове приміщення площею 759,39 кв.м., розміщене за адресою по вул. Гоголівській, 4 м. Житомирі на 1-му поверсі будівлі №1 (а.с.101-107). Суд зазначає, що щит з написом розміщено на паркані, який не відноситься до будівлі та позивачем не орендовано, фактично викладена інформація не є інформацією про виробника та товар, у місцях, де цей товар реалізується. Крім того викладена інформація направлена на формування та підтримання обізнаності осіб та їх інтерес до банку та його послуг, пов’язаних із продажем конфіскованих банком авто (http://www.privat-auto.info/).
По вул. Київській 37 у м. Житомирі на фасаді будівлі позивачем розміщено банер з переліком банківських послуг (а.с.75). Як вбачається з фотокартки, банер з рекламою розміщено на рівні другого поверху, тоді як відділення банку знаходиться на першому поверсі, отже, таке розміщення не відповідає вимогам частини 6 статті 9 Закону №270/96-ВР, для того щоб підпадати під вивіску з інформацією, яка не вважається рекламою.
По вул. Черняховського, 6 у м. Житомирі на фасаді будинку позивачем розміщено банер з написом «ПриватБанк Перший депозитний банк України!» (а.с.78). Суд оцінює таку інформацію не як інформацію про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, в розумінні часини 7 статті 8 9 Закону №270/96-ВР, а як заклик, який призначений сформувати та підтримати обізнаність споживачів інформації та їх інтерес щодо депозитних послуг банку, крім того, вид діяльності – банківська діяльність яка включає надання депозитів, випливає із найменування позивача.
На думку суду, викладена на вищевказаних вивісках інформація є рекламою в розумінні статті 1 Закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року №270/96-ВР та не підпадає під виключення, передбачені вказаним Законом.
Відповідно до пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою від 26 травня 2004 року №693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або Держспоживстандарту і його територіальних органів.
За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Держспоживстандарт і його територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках – не пізніш як за один день. Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. У разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо не зважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом не беруться до уваги твердження позивача щодо порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачу направлялись запрошення, запити та рішення, прийняті при розгляді такої справи та всі вони були отримані позивачем.
Також суд зазначає про необґрунтованість вимог позивача про визнання незаконним протоколу засідання від 20 травня 2011 року та його скасування, оскільки такий протокол складено відповідно до вимог пункту 7 статті 27 Закону України «Про рекламу» та у відповідності до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу. Крім того, таким протоколом не порушено права та інтереси позивача, оскільки такий документ не містить приписів, обов’язкових до виконання суб’єктом господарювання, отже, не є рішенням суб’єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсягу.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про визнання незаконними та скасування протоколу та рішення – відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений лютого 2012 року.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
І.О. Верба
А.О. Коренев
Е.О. Юрков