ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/1296/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О.
при секретарі судового засіданняТроценко О.О.
за участю представників сторін::
Від відповідача: Кучеренко С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про скасування рішення №8 від 13.01.2012р.
ВСТАНОВИВ:
16.01.2012р. Суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та просить скасувати рішення № 8 від 13.01.2012р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона не вчиняла порушення щодо несвоєчасності, недостовірності та неповноти сплати єдиного внеску, навпаки, має переплату, а не недоїмку про що свідчить акт від 13.01.2012р. Незважаючи на те, що вона допустила помилку друку та не заповнила рядок п.3.1.1 таблиці 1 «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України», відповідач зазначені звіти за січень-лютий 2011р. прийняв та грошові кошти в наведеному періоду надійшли до відповідача вчасно у повному обсязі. За викладеного, позивач вважає, що у зв’язку з відсутністю недоїмки та будь-якого факту несвоєчасного, неповного перерахування внеску за січень-лютий 2011р. відповідач незаконно нарахував їй штраф і безпідставно виніс рішення № 8 від 13,01.2012р.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що УПФУ у Тернівському районі м.Кривого Рогу було проведено планову перевірку правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 за результатами якої складено акт № 3 від 13.01.2012р. та встановлено порушення порядку нарахування єдиного внеску за січень та лютий 2011р. та донараховано ФОП ОСОБА_4 єдиного внеску за період січень-лютий 2011р. 2981,84 грн. (4023,00 грн. – загальна сума нарахованої заробітної плати * 37,06% - ставка нарахованого єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику виробництва = 1490,92 грн. за січень та лютий відповідно). Відповідальність за порушення законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування передбачено ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме: п.3 ч. 11 ст. 25 передбачає, що за донарахування територіальним органом ПФУ або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф 5% такої суми за кожний повний або неповний базовий звітний період за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску. Згідно ч. 14 ст. 25 вказаного Закону посадова особа територіального органу Пенсійного фонду приймає рішення про застосування штрафів, передбачених цим Законом. Так, управлінням Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу було прийнято рішення № 8 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13.01.2012р. до позивача у розмірі 1490,92 грн.
У судове засідання позивач не з’явилася, направила на адресу суду заяву від 02.02.2012р., в якій просить розглядати даний позов у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
За викладених обставин, враховуючи подану позивачем заяву про розгляд справи у письмовому провадженні, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, який брав участь у судовому засіданні, з’ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог позивачеві слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України – орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати правильність нарахування, обчислення, повноту та своєчасність сплати єдиного внеску.
Згідно з п.2 ст. 13 вказаного Закону Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право проводити планові ( не частіше ніж один раз на календарний рік), а також позапланові (у випадках, передбачених законом) перевірки нарахування та сплати єдиного внеску.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу під реєстраційним номером 0416033392, що підтверджується повідомленням про взяття на облік від 14.02.2012р. № 22 (а.с.83).
Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2011 року та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010р. за № 994/18289.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Розмір єдиного внеску встановлюється у відсотках від суми заробітної плати та залежить від класу професійного ризику виробництва, установленого для роботодавця за основним видом його діяльності. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 має 17 клас професійного ризику виробництва та відповідно для нього встановлено розмір єдиного внеску 37,06%.
Нарахування єдиного внеску для найманих працівників ( крім платників, зазначених у ч.9 статті 8 Закону) здійснюється у розмірі 3,6% сум нарахованої заробітної плати за видами виплат.
Також відповідно до п.4.1, п.п.4.3.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5 єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов’язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат чи на інші цілі за дорученням отримувача. Обчислення єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
У ході судового розгляду справи, судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відповідно до плану перевірок на 1 квартал 2012р. з 06.01.2012р. по 13.01.2012р. було проведено планову перевірку правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 за результатами якої було складено акт № 3 від 13.01.2012р. (а.с.17-41).
Перевіркою було встановлено порушення порядку нарахування єдиного внеску за січень та лютий 2011р. та донараховано ФОП ОСОБА_4 єдиного внеску за період січень-лютий 2011р. 2981,84 грн. (4023,00 – загальна сума нарахованої заробітної плати * 37,06% - ставка нарахованого єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику виробництва = 1490,92 грн. за січень та лютий відповідно), а саме:
- 07.02.2011р. ФОП ОСОБА_4 до управління ПФУ в електронному вигляді було надіслано Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за січень 2011 року, в якому відображено загальну суму нарахованої заробітної плати 4023,00 грн., нараховано єдиного внеску у розділі 3 рядку 3.1.1. «-», утримано єдиного внеску – 144,83 грн., загальна сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який підлягає сплаті – 144,83 грн., які платник повинен був сплатити до 20.02.2011р. (а.с.8-9);
- 09.03.2011р. ФОП ОСОБА_4 до управління ПФУ у електронному вигляді надіслана Додаток 4 за лютий 2011р., в якому відображено загальну суму нарахованої заробітної плати 4023,00 грн., нараховано єдиного внеску у розділі 3 рядку 3.1.1. «-», утримано єдиного внеску – 144,83 грн., загальна сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який підлягає сплаті – 144,83 грн., які платник повинен був сплатити до 20.03.2011р. (а.с.12-13).
Зі змісту досліджених в судовому засіданні вищевказаних звітів вбачається, що позивачем дійсно не було нараховано єдиний внесок про що свідчать заповнені позивачем звіти за січень та лютий 2011р. з прочерками у розділі 3 рядок 3.1, 3.1.1, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 8-9, 12-13).
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що ФОП ОСОБА_4 в порушення п.1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», п.4.1,п.п.4.3.1 п.4.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5 в січні та лютому 2011р. не нарахувала єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду, чим порушила порядок та своєчасність нарахування єдиного внеску, визначений вказаним Законом та Інструкцією № 21-5.
Відповідальність за порушення законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування передбачено статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Згідно п.3 ч. 11 ст. 25 вказаного Закону передбачено, що за донарахування територіальним органом ПФУ або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф 5% такої суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску. За частиною 14 цією ж статті визначено, що посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом, приймає рішення про застосування штрафів, передбачених цим Законом.
Так, управлінням Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу 13.01.2012р. було прийнято рішення № 8 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду своєчасно не нарахованого єдиного внеску до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у розмірі 1490,92 грн. (а.с.6).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Вирішуючи позовні вимоги щодо скасування рішення суб’єкта владних повноважень, суд виходить із того, що у відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача – суб’єкта владних повноважень, якщо від заперечує проти адміністративного позову.
Позивач не довів належними та допустимими доказами незаконність прийнятого відповідачем рішення, виходячи з того, що матеріалами справи підтверджується не нарахування своєчасно єдиного податку у встановленому порядку про що свідчать заповнені рядки у розділі 3 графі 3.1.1 у звітах, поданих позивачем до УПФУ з прочерками (а.с.8-9, 12-13).
При цьому, судом не приймаються до уваги посилання позивача на відсутність недоїмки та надання доказів своєчасності сплати єдиного внеску, оскільки вказані докази стосуються сплати, нарахування та обчислення єдиного внеску відносно самої фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, тоді як предметом даного спору є не нарахування позивачем єдиного внеску за січень та лютий 2011р. у розділі 3 п.3.1.1 Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб, які є працівниками ФОП ОСОБА_4, що призвело до порушення позивачем п.1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та п.4.1,п.п.4.3.1 п.4.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5.
Крім того, зміст позову та заяви позивача від 02.02.2012р. свідчать про те, що нею дійсно під час друку було допущено помилку та у графі 3.1.1 звітів поставлено прочерки (а.с. 4-5,71-72).
Твердження позивачки про те, що їй невідомо де і на якій стадії (передання чи прийняття) звітів було поставлено рисочку в графі 3.1.1. без її участі є безпідставним, оскільки подані копії звітів за січень-лютий 2011р. містять прочерки у графі 3.1.1 та вказані звіти підписані позивачкою особисто (а.с.8-9, 12-13).
За викладеного, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи правомірність та законність прийнятого відповідачем рішення, а тому суд приходить до висновку, що оспорюване рішення суб’єкта владних повноважень № 8 від 13.01.2012р. прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для його скасування у адміністративного суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про скасування рішення № 8 від 13.01.2012р. – відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 20.02.2012р.
Суддя
С.О. Конєва