ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
23.01.08р. | Справа № А23/419 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Контакт", м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
За участю прокуратури Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська № 0000222301/0 від 23.04.07.
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача Кудінов В.В. дов. від 30.12.07 представник
Від відповідача Трифонова Г.Б. дов. від 12.02.07 № 2835/10/10 заст. начальника
Від відповідача Овсяникова Л.О. дов. від 05.11.07 № 25255/10/10-10 головдержподатінспектор
Від відповідача Степанчук І.Ю. дов. від 14.03.08 №5826/10/10-1 головдержподатінспектора
Від прокурора не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом з урахуванням уточнення (заява від 30.08.07 –т.1 а.с.115) та просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача №0000222301/0 від 23.04.07, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 2358757,00 грн. за грудень 2005, січень, березень 2006 року; зобов'язати відповідача погасити векселя №АА0046764 від 02.03.07, №АА0046765 від 03.03.07, №АА0046766 від 06.03.07, №АА0046767 від 06.03.07, №АА0046768 від 06.03.07, №АА0046769 від 06.03.07, №АА0046770 від 06.03.07, №АА0046771 від 07.03.07, №АА0046772 від 09.03.07, №АА0046773 від 13.03.07, №АА0046774 від 13.03.07, №АА0046775 від 13.03.07, №АА0046778 від 14.03.07, №АА0046779 від 14.03.07, №АА0046780 від 15.03.07.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок відповідача про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 2358757,00 грн. за грудень 2005, січень, березень 2006 року відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", зроблений за результатами проведеної позапланової перевірки (акт від 18.04.07 № 53/23-0409/32570958), не відповідає нормам чинного законодавства.
Правильність задекларованого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість згідно декларацій за грудень 2005 року, січень, березень 2006 року підтверджена довідками відповідача, складеними за результатами проведених перевірок з питань правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість, відповідно, 29.03.06, 11.04.06, 29.03.06, 20.06.06.
За період діяльності підприємства з серпня 2005 року по березень 2006 року податковою інспекцією підтверджена сума податкового відшкодування на загальну суму 6501665,00 грн., внаслідок чого підприємство отримало законні підстави для використання податкових векселів.
Законність дій позивача підтверджена також відповідачем і результатами проведеної планової перевірки підприємства за період з 08.07.03 по 30.06.07 (акт перевірки від 20.11.06 № 41/23-513/32570958).
Посилання відповідача на пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" є неправомірним, оскільки на підприємстві маються в наявності всі необхідні документи, які підтверджують правомірність включення в склад податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг).
Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що з метою необґрунтованого завищення валових витрат підприємства і формування податкового кредиту по ПДВ посадові особи ТОВ "Дніпро-Контакт" використовували схему по документальному оформленню неіснуючих операцій купівлі-продажу товарів на митній території України. Придбані по безтоварних операціях товари відображалися посадовцями ТОВ "Дніпро-Контакт" і залишки товару на складі, внаслідок чого необґрунтовано формувався податковий кредит по ПДВ.
За даними фактами 09.02.07 року прокурором м. Дніпропетровська винесена постанова про порушення кримінальної справи за номером у/д №69079009.
08.10.07 на запит суду від прокуратури АНД району м. Дніпропетровська надійшов лист, в якому повідомлено, що кримінальна справа, порушена слідчим прокуратури 27.03.07 за фактом службового підроблення посадовими особами ТОВ "Дніпро-Контакт" відповідно до ознак складу злочину передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, направлена в порядку ст. 166 КПК України до прокуратури м. Дніпропетровська.
У зв'язку з викладеними обставинами провадження у справі №А23/419 ухвалою господарського суду у даній справі від 16.10.07 зупинялось до вирішення кримінальної справи №69079009.
Ухвалою від 07.02.08 провадження у даній справі поновлено за клопотанням позивача у зв'язку з тим, що постановою від 26.10.07 районний суд відмовив в порушенні кримінальної справи по відношенню до посадових осіб Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та посадових осіб позивача за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 , ч. 2 ст. 366 КК України.
07.02.08 прокурором Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська подана письмова заява про вступ до адміністративної справи.
19.03.08 позивачем подана письмова заява про зміну (уточнення) позовних вимог, відповідно до якої позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000222301/0 від 23.04.07; зобов'язати відповідача погасити векселя №АА0046764 від 01.02.07, №АА0046765 від 02.02.07, №АА0046766 від 05.02.07, №АА0046767 від 05.02.07, №АА0046768 від 05.02.07, №АА0046769 від 05.02.07, №АА0046770 від 05.02.07, №АА0046771 від 06.02.07, №АА0046772 від 08.02.07, №АА0046773 від 12.02.07, №АА0046774 від 12.02.07, №АА0046775 від 12.02.07, №АА0046778 від 13.02.07, №АА0046779 від 13.02.07, №АА0046780 від 14.02.07 на загальну суму 1025604,24 грн.; зобов'язати відповідача відновити на особовому рахунку позивача суму бюджетного відшкодування в розмірі 2358757,25 грн, як документально підтверджену податковим органом.
Змінені (уточнені) позовні вимоги позивач обґрунтовує також тим, що причини, з яких відповідач не може погасити податкові векселі, є безпідставними. Відповідачем взяті на облік 15 податкових векселів, які видані ТОВ "Дніпро-Контакт" з 01.02.07 по 13.02.07 при митному оформленні товарів на загальну суму 1025,6 тис. грн. У зв'язку з тим, що в лютому 2007 року порушена кримінальна справа по факту зловживання службовим положенням і службового підроблення посадовими особами ТОВ "Дніпро-Контакт" та ДПІ в АНД районі, відповідач вважає, що суми бюджетного відшкодування в даному випадку не приймають участь в погашенні векселів. Тобто позивач не має право користуватися положеннями абз.7 п.11.5 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" для погашення податкових векселів, а, відповідно погашення податкових векселів, виданих підприємством з 01.02.07 по 13.02.07, може бути проведено згідно вимог абз.5 п.11.5 ст.11 Закону.
Фактично постановою від 26.10.07 районний суд відмовив в порушенні кримінальної справи у відношенні вказаних вище посадових осіб за відсутністю в їх діях складу злочину; факти, викладені в постанові прокурора від 09.02.07 про порушення кримінальної справи № 69079009, суперечать матеріалам дослідчої перевірки, у зв'язку з чим посилання відповідача про неможливість провести погашення податкових векселів через наявність кримінальної справи, є безпідставним. Позивач правомірно, маючи на обліковому рахунку підтверджену суму бюджетного відшкодування в розмірі 2362100,00 грн., включив суму виписаних в лютому 2007 року векселів в розмірі 1025604,00 грн. в податкові зобов'язання по податку на додану вартість.
Відповідач проти змінених та уточнених позовних вимог заперечує, посилається на те, що на дату видачі векселів у позивача рахувався залишок сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2362,1 тис. грн. У зв'язку з порушенням кримінальної справи по факту зловживання службовим положенням та службового підлогу у відношенні посадових осіб Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі та посадових осіб позивача за ознаками злочину, передбаченого п.2 ст. 364 та ч.2 ст. 366 КК України в частині застосування законності підтвердження податку на додану вартість, відповідачем не було проведено погашення податкових векселів шляхом включення до податкових зобов'язань декларації по ПДВ за лютий 2007 року на загальну суму 1025604,24 грн, погашення векселів повинно здійснюватись шляхом перерахування грошових коштів до бюджету. Щодо п.3 позовних вимог відповідач посилається на відсутність правового обґрунтування цієї частини позовних вимог.
27.03.08 позивачем подані додаткові письмові пояснення в обґрунтування вимог щодо зобов'язання відповідача поновити на особовому рахунку позивача суму бюджетного відшкодування в розмірі 2358757,25 грн, як документально підтверджену податковим органом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
23.04.07 Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (відповідач) винесено податкове повідомлення-рішення № 0000222301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 2358757,25 грн. (за грудень 2005 року –на 470000,00 грн., за грудень 2005 року –на 198000,00 грн., за січень 2006 року –на 940757,25 грн., за березень 2006 року –на 750000,00 грн.)
Підставою для винесення означеного податкового повідомлення-рішення є акт № 53/23-409/32570958 від 18.04.07, складений відповідачем за результатами виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно уточнюючих декларацій за грудень 2005 року, січень та березень 2006 року.
В ході перевірки встановлено, що відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивач не має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 2358757,00 грн., оскільки ним для перевірки не подані документи, які підтверджують бюджетне відшкодування.
До такого висновку відповідач дійшов під час перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2005 року, січень і березень 2006 року.
Згідно поданої позивачем податкової декларації за грудень 2005 року податок на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не задекларовано.
02.03.06 позивачем поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2005 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх.№ 4306), відповідно до якого позивачем задекларовано суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у сумі 470000,00 грн.
30.03.06 позивачем поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2005 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх.№ 7173), відповідно до якого позивачем задекларовано суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у сумі 198000,00 грн.
Згідно поданої позивачем податкової декларації за січень 2006 року податок на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не задекларовано.
02.03.06 позивачем поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2006 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх.№ 4304), відповідно до якого позивачем задекларовано суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у сумі 999605,00 грн.
Згідно поданої позивачем податкової декларації за березень 2006 року податок на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не задекларовано.
30.06.06 позивачем поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2006 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх.№ 28068), відповідно до якого позивачем задекларовано суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у сумі 750000,00 грн.
При перевірці правильності визначення податкового кредиту за вказаний вище період відповідачем встановлено, що до складу податкового кредиту віднесена сума податку на додану вартість у складі придбаного товару в межах укладених позивачем договорів з ПП "Дніпроагросервісторг" від 01.09.05 № 4, від 05.09.05 № 5.
Отримання товару від постачальника підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, складеними в установленому порядку.
При проведенні зустрічної перевірки ПП "Дніпроагросервісторг" було підтверджено взаємовідносини між підприємствами, що зафіксовано в довідках Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції № 89/23/33339302 від 27.01.06, № 19026/7/230-120 від 11.09.06, 9846/7/230-120 від 17.05.06.
Також встановлено, що постачальником ПП "Дніпроагросервісторг" є підприємство ПП "Буддніпро" (ІІ ланцюг). Взаємовідносини між ПП "Дніпроагросервісторг" і ПП "Буддніпро" також підтверджені відповідними довідками Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції. Постачальником ПП "Буддніпро" є підприємство ПП "Діалог-М" (ІІІ ланцюг), яке визнано банкрутом постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.06 у справі № 526/12-06 і ліквідовано 23.05.06, та підприємство ПП ТД "Металторг", яке також визнано банкрутом, ліквідовано 04.07.06.
Посилаючись на положення п.1.8 ст.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідач зазначає, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 2358757,00 грн.
За вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Належні докази, які б підтверджували викладені відповідачем обставини щодо неправомірності включення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, в матеріалах справи відсутні, відповідачем не подані.
Виходячи з фактичних матеріалів справи, здійснених позивачем господарських операцій з придбання товару, здійсненню розрахунків за отриманий товар, суд вважає, що порушення з боку позивача правил щодо віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, заявлення в податкових деклараціях сум податку на додану вартість до відшкодування з бюджету відсутні.
Всі вказані вище господарські операції підтверджені належними первинними документами, проти чого не заперечує сам відповідач. Посилання відповідача, що на ІІІ ланцюгу постачальником товару виявились підприємства, які визнані банкрутами після здійснення ними поставки товару, суд вважає таким, що не впливає на право позивача відносити податок на додану вартість в складі такого товару до податкового кредиту відповідних звітних періодів.
Пункт 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість", на який посилається відповідач, дає лише визначення терміну "бюджетне відшкодування" і не визначає жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит.
Виходячи з положень пп.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.
При цьому на позивача обов’язок доведення факту сплати податку на додану вартість до бюджету нормами чинного законодавства не покладається.
Чинне законодавство України, зокрема Закон України "Про податок на додану вартість", не встановлюють обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету, навіть в тому випадку, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У позивача, відповідно, виникає право, на податковий кредит.
Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняє включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідачем доказів анулювання свідоцтва про реєстрацію контрагента позивача ПП "Дніпроагросервісторг" в якості платника податку на додану вартість, виключення його з реєстру платників податку на додану вартість не надано.
Правомірність дій позивача щодо формування податкового кредиту з зазначених вище операцій підтверджена відповідачем раніше актом № 41/23-513/32570958 від 20.11.06, складеним за результатами виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.07.03 по 30.06.07, відповідно до якого відповідачем був зменшений податок на додану вартість, заявлений до відшкодування з бюджету, на суму 738432,00 грн. Інші порушення з боку позивача за вказаний період відповідачем не виявлені.
Також суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на факт порушення 09.02.07 прокурором м. Дніпропетровська кримінальної справи №69079009, про що винесена відповідна постанова, у зв'язку з тим, що з метою необґрунтованого завищення валових витрат підприємства і формування податкового кредиту по податку на додану вартість посадові особи позивача використовували схему по документальному оформленню неіснуючих операцій купівлі-продажу товарів на митній території України, з метою створення фіктивного податкового кредиту в отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість посадові особи позивача уклали фіктивний договір оренди відкритого майданчика з ТОВ "Днепрозернопродукт" за адресою: п.Ювілейний, вул. Радгоспна, 74. За вказаною адресою фактично відсутні і ніколи товарно-матеріальні цінності там не зберігали.
Відповідно до ст.98 Кримінально-процесуального кодексу України постанова про порушення кримінальної справи не є тим документом, який встановлює факт злочину та вину особи у скоєнні злочину.
Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку в встановлено обвинувальним вироком суду.
За правилами ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язковими для адміністративного суду в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно певною особою, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.
Постановою районного суду Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.07, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.11.07, набрала законної сили, постанова прокурора м. Дніпропетровська від 09.02.07 про порушення кримінальної справи №69079009 скасована, в порушенні кримінальної справи по відношенню до посадових осіб Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та посадових осіб позивача відмовлено за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 , ч. 2 ст. 366 КК України.
Вказаною вище постановою районного суду встановлено, що кримінальна справа №69079009 порушена незаконно, без достатніх підстав, викладені в постанові про порушення кримінальної справи від 09.02.07 факти не підтверджені документально.
Питання правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість за грудень 2005, січень, березень 2006 року було окремим предметом перевірки відповідача відповідно до вимог п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
29.03.06 відповідачем складена довідка № 000337 про результати позапланової перевірки позивача з питань правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість згідно декларації за грудень 2005 року; документально підтверджена правильність задекларованого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за грудень 2005 року в сумі 470000,00 грн.
11.04.06 - складена довідка № 000341 про результати позапланової перевірки позивача з питань правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість згідно декларації за грудень 2005 року; документально підтверджена правильність задекларованого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за грудень 2005 року в сумі 198000,00 грн.
29.03.06 - складена довідка № 000338 про результати позапланової перевірки позивача з питань правомірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість згідно декларації за січень 2006 року; документально підтверджена правильність задекларованого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за січень 2006 року в сумі 999605,00 грн.
20.06.06 - складена довідка № 000937 про результати позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в зменшення податкових зобов'язань по податку на додану вартість наступних податкових періодів за березень 2006 року; підтверджена заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2006 року в сумі 750000,00 грн.
Згідно пп.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування (пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону).
У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пп. 7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону).
Облік, контроль і складення звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби у відповідності з п.1.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.05 № 276, з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби відкриваються особові рахунки за кожним платником податків та кожним видом платежу, які повинні сплачуватись таким платником (п.3.1 Інструкції).
У картках особових рахунків платників податків відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків, стан розрахунків платника з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов’язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).
Саме на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків засобами програмного забезпечення формуються податкові вимоги на суми податкового боргу та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо (п.11.3 Інструкції).
Зазначене свідчить про наявність такого способу захисту порушеного права позивача як зобов’язання відповідача відображати у картці особового рахунку платника податків заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування як підтверджені.
Необхідність проведення підтвердження сум бюджетного відшкодування у картках особових рахунків платників ПДВ встановлена п.п. 3.6, 4.11., 4.12 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.05 № 350.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2358757,00 грн. за грудень 2005, січень, березень 2006 року, винесення з цього приводу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні, позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, приймаючи до уваги, що на підставі перелічених вище довідок відповідача сума бюджетного відшкодування в загальному розмірі 2358757,25 грн. була відображена на особовому рахунку позивача як підтверджена в установленому прядку, в подальшому безпідставне зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 2358757,25 грн. стало підставою для відповідних змін в даних особових рахунків позивача, суд вважає, що такі дії відповідача не відповідають зазначеним вище нормам законодавства, заявлені позивачем суми до відшкодування з бюджету в розмірі 2358757,25 грн підлягають відновленню на особовому рахунку позивача саме як суми бюджетного відшкодування, підтверджені податковим органом.
Також суд вважає неправомірними дії відповідача щодо відмови провести погашення податкових векселів, виданих позивачем з 01.02.07 по 13.02.07 при митному оформленні імпортованих товарів, на загальну суму 1025604,24 грн., взятих відповідачем на облік.
У відповідності з п.11.5 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.
Якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
На момент видачі податкових векселів №АА0046764 від 01.02.07, №АА0046765 від 02.02.07, №АА0046766 від 05.02.07, №АА0046767 від 05.02.07, №АА0046768 від 05.02.07, №АА0046769 від 05.02.07, №АА0046770 від 05.02.07, №АА0046771 від 06.02.07, №АА0046772 від 08.02.07, №АА0046773 від 12.02.07, №АА0046774 від 12.02.07, №АА0046775 від 12.02.07, №АА0046778 від 13.02.07, №АА0046779 від 13.02.07, №АА0046780 від 14.02.07 позивач мав підтверджену відповідачем суму бюджетного відшкодування в розмірі 2362100,00 грн., у зв’язку з чим позивач правомірно включив суму виписаних векселів в розмірі 1025604,00 грн. до податкових зобов'язань по податку на додану вартість, про що свідчать дані податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 року.
Відповідачем погашення по вказаним податковим векселям не проведено з посиланням на положення Методичних рекомендацій щодо адміністрування видачі та погашення податкових векселів, доведених листом ДПА України від 22.12.05 № 25595/7/16-1517, а також факт порушення кримінальної справи 09.02.07.
Суд вважає такі доводи відповідача помилковими, оскільки вказані Методичні рекомендації не є нормативно-правовим актом, а норми Закону України "Про податок на додану вартість" не містять додаткових умов погашення податкових векселів ніж зазначено в п.11.5 ст.11 цього Закону. Сам по собі факт порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб платника податку по ознакам злочину, передбаченого ст.ст.364, 366 КК України (перевищення службових повноважень, службове підроблення), не є підставою, який би позбавляв платника податку права включити в порядку п.11.5 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, з відповідними правовими наслідками. Крім того, як вже встановлено, в порушенні кримінальної справи по відношенню до посадових осіб Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та посадових осіб позивача постановою районного суду Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.07 відмовлено за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 , ч. 2 ст. 366 КК України.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська №0000222301/0 від 23.04.07.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська погасити векселя №АА0046764 від 01.02.07, №АА0046765 від 02.02.07, №АА0046766 від 05.02.07, №АА0046767 від 05.02.07, №АА0046768 від 05.02.07, №АА0046769 від 05.02.07, №АА0046770 від 05.02.07, №АА0046771 від 06.02.07, №АА0046772 від 08.02.07, №АА0046773 від 12.02.07, №АА0046774 від 12.02.07, №АА0046775 від 12.02.07, №АА0046778 від 13.02.07, №АА0046779 від 13.02.07, №АА0046780 від 14.02.07 на загальну суму 1025604,24 грн.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська відновити на особовому рахунку позивача суму бюджетного відшкодування в розмірі 2358757,25 грн, як документально підтверджену податковим органом.
Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Контакт", м. Дніпропетровськ, - 3,40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | І.Ю. Добродняк |
05.05.08
Згiдно з оригіналом |
Помічник судді | Н.Ф. Голов'яшкіна |