Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/23736/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чернової О.В.
при секретарі Головачовій М.О.
за участю представника позивача за довіреністю – ОСОБА_1,
представника відповідача за довіреністю – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську та Слов’янському районі Донецької області до Відділу Державної виконавчої служби Слов’янського міськрайонного управління юстиції Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську та Слов’янському районі Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Слов’янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, в якому просило суд визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу від 28.11.2011р. ВП № 27387794, скасувати постанову про накладення штрафу від 28.11.2011р. ВП № 27387794.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконне відкриття виконавчого провадження ВП № 27387794 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-103, виданого 09.03.2011р. Слов’янським міськрайонним судом в порушення вимог ч.2 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач вважає незаконним накладення на нього штрафу за невиконання рішення суду, оскільки постанова про накладення штрафу винесена до закінчення шестимісячного строку, встановленого законом для проведення виконавчий дій.
Позивач також зазначає про неправомірне не зупинення відповідачем виконавчого провадження з моменту його звернення до суду з заявою про роз’яснення судового рішення.
Крім того, позивач вказує на незаконність винесеної постанови про накладення штрафу, оскільки вона не затверджена начальником відділу ДВС.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні надав письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні.
Зазначив, що постанова про накладення на позивача штрафу винесена ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом і не підлягає скасуванню.
Судом встановлено, що 08 липня 2011 року відповідачем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 27387794 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-103, виданого 09.03.2011р. Слов’янським міськрайонним судом про зобов’язання позивача призначити ОСОБА_3 з 11.07.2007р. пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п.а ч.1 ст.13 Закону
України «Про пенсійне забезпечення», здійснити нарахування й виплату пенсії за період з 11 липня 2007 року по 28 лютого 2011 року.
Листом № 15146/05 від 15.07.2011р. позивач звернувся до відповідача з проханням продовжити термін для добровільного виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2011р., у зв’язку з тим, що зазначена постанова надійшла до нього 08.07.2011р. Також зазначив, що на рішення суду подана апеляційна скарга.
Як зазначив представник позивач у судовому засіданні, постанову про відкриття виконавчого провадження він отримав повторно 28 липня 2011 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на супровідному листі від 25.07.2011р.
08.10.2011р. до відповідача надійшла постанова Донецького апеляційного адміністративного суду, якою апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.
28 листопада 2011 року відповідачем винесена постанова про накладення на позивача штрафу в розмірі 680 грн. на підставі ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання судового рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін та, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (далі – Закон № 606) виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.
Отже, посилання позивача на порушення вимог Закону № 606 щодо визначення органу виконавчої служби, до повноважень якого віднесено відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а-103, виданого 09.03.2011р. Слов’янським міськрайонним судом є необґрунтованими.
Крім того, судом врахований факт не оскарження позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 27387794 08 липня 2011 року.
Судом також не приймаються до уваги доводи позивача про неправомірне не зупинення виконавчого провадження відповідачем з підстав його звернення до суду, який видав виконавчий документ з заявою про роз’яснення с удового рішення.
За приписами п.1 ч.1 ст. 38 Закону № 606 виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Проте, Закон не передбачає обов’язок державного виконавця зупинити виконавче провадження в разі звернення до суду боржника з заявою про роз’яснення судового рішення.
Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на вимоги ч.4 ст.170 КАС України, відповідно до якої подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання, з тих підстав, що судом не встановлювався строк для виконання судового рішення.
Помилковим суд вважає також висновок позивача про шестимісячний строк виконання судового рішення, оскільки відповідно до ч.2 ст.30 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Що стосується тверджень позивача про обов’язкове затвердження постанови про накладення штрафу начальником відділу державної виконавчої служби, статтею 89 Закону № 606, яка визначає порядок винесення зазначеної постанови, не передбачено її затвердження начальником відділу.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
З приводу посилання відповідача на порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст.100 КАС України, суд зазначає наступне.
Частиною 4 ст. 99 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.82 Закону № 606 рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Отже, Законом № 606 передбачена можливість досудового врегулювання даного спору, якою скористувався позивач.
Судом встановлено, що відповідь на скаргу на постанову про накладення штрафу, подану начальнику Відділу Державної виконавчої служби Слов’янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, позивачем отримана 15.12.2011р.
З даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 23.12.2012р., отже в межах строку звернення до адміністративного суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 122-143, 151-154, 158, 160-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську та Слов’янському районі Донецької області до Відділу Державної виконавчої служби Слов’янського міськрайонного управління юстиції Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування постанови– відмовити повністю.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 07 лютого 2012 року у присутності представників сторін.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова складена у повному обсязі 09 лютого 2012 року.
Суддя Чернова О.В.