ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2008                                                                                   Справа № 4/6  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Сизько І.А., Крутовських В.І.

при секретарі –Врона С.В.

представники сторін у судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор", м. Кіровоград, на рішення господарського суду Кіровоградської області від  10.12.07р. у справі № 4/6

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Росія”, м. Кіровоград

до В-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Гарант-Цукор", м. Кіровоград

      В-2 товариства з обмеженою відповідальністю „Март-94”, м. Кіровоград

про стягнення 921 007 грн. 47 коп.,

                                                             ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з відповідача-1 вартості поставленого цукрового буряку і  відшкодування витрат на його доставку  в сумі 826 015,70 грн. та  стягнення пені за порушення строків виконання зобов’язання в розмірі 94 991, 77 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2007  року у справі № 4/6 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Хильки Ю.І., судді Тимошевська В.В., Болгар Н.В.) позовні вимоги задоволені частково, з відповідача-1 на користь позивача стягнуто суму основного боргу в розмірі 826 015, 70 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

В позові відносно відповідача-2 - ТОВ „Март-94”, відмовлено повністю.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідачем-1 не виконані зобов’язання з оплати вартості отриманої продукції та наданих послуг; факт наявності заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків та матеріалами справи; договір про переведення боргу, на який посилається відповідач-1, не відповідає вимогам законодавства, внаслідок чого не прийнятий до уваги.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач-1 –ТОВ „Агро-Гарант-Цукор”, звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі. При цьому скаржник посилається на неповне з’ясування господарським судом обставин справи. Скаржник вважає правомірним покладення відповідачем-1 виконання зобов’язання за договором на відповідача-2 у відповідності з приписами ч. 1 ст. 528 ЦК України.

Окрім того, посилається на порушення господарським судом норм процесуального  права, а саме, розгляд справи за відсутності представника відповідача-2, що є підставою для скасування рішення.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу наданий не був.

Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлялися належним чином, розгляд справи неодноразово відкладався, однак, наданим процесуальним правом на участь представників в засіданні суду апеляційної інстанції сторони не скористалися.

Враховуючи те, що залучені до справи документи дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників сторін.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що неявка представників сторін в судове засідання, невиконання відповідачем-1 дій на вимогу суду свідчить про недобросовісне користування сторонами у справі належними їм процесуальними правами в порушення приписів ч. 3 ст. 22 ГПК України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 13.09.2006р. між  СТОВ „Росія” (Продавець) та ТОВ „Агро-Гарант-Цукор” (Покупець) був укладений договір купівлі – продажу за № 34к, згідно якого позивач зобов’язався продати відповідачу-1 цукровий буряк кількістю 20 000 тн на суму 4 700 000грн. та надати послуги по перевезенню цього буряка на бурякопункт покупця, а відповідач-1 –оплатити поставлений товар та компенсувати затрати на доставку цукрових буряків.

Сторонами за договором були узгоджені всі істотні умови договору, у тому числі: кількість, якість, ціна товару, затрати на доставку, порядок розрахунків за товар тощо.

Додатковою угодою від 28.10.2006р. до договору №34-к сторони збільшили кількість товару, що підлягав продажу та загальну суму договору.

Протягом вересня-листопада 2006 року позивачем договірні зобов’язання були виконані у повному обсязі, оплата отриманого товару та наданих послуг відповідачем-1 здійснена не була, що посвідчується актом звірки взаєморозрахунків, складеним сторонами станом на 15.11.06р. і не заперечується відповідачем. Згідно вказаного акту звірки заборгованість відповідача-1 за поставлений товар становила 826 015,70 грн. Доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідачем-1 не надано.       

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193  Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем-1 не виконані зобов’язання по оплаті отриманого товару, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про задоволення позову і стягнення з відповідача суми заборгованості.

Колегією суддів не приймається до уваги посилання відповідача-1 на договір про переведення боргу від 30.07.07р., укладений між ТОВ „Агро-Гарант-Цукор” та ТОВ „Март-94”, відповідно до якого заборгованість відповідача-1 перед позивачем переведено на відповідача-2, оскільки, як підставно визначено судом першої інстанції, зазначений договір не відповідає приписам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов’язанні може бути замінений  іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Доказів надання кредитором (позивачем) згоди на переведення боргу на іншу особу  (ТОВ „Март-94”) матеріали справи не містять, відповідачем-1 вказані докази не надані, в договорі про переведення боргу посилання на згоду кредитора також відсутнє. За вказаних обставин переведення боргу відповідачем-1 здійснено з порушенням вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи убачається, що:

- керівником ТОВ „Агро-Гарант-Цукор” (Первісний боржник за договором купівлі-продажу №34-к) та ТОВ „Март-94” (Новий боржник ) являється одна особа –Лапа Юрій Йосипович, що посвідчується довідками Головного управління статистики у Кіровоградській області від 10.01.07р. (т.І а.с. 19) та від 08.08.07р. (т.І а.с. 66); таким чином, договір про переведення боргу укладено одноособово;

- зазначений договір не містить юридичної адреси Нового боржника - ТОВ „Март-94”, тобто, не відображає всіх істотних умов договору.    

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На думку колегії суддів договір про переведення боргу є правочином, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, про що свідчить відсутність згоди кредитора на переведення боргу, відсутність юридичної адреси відповідача-2 у договорі та одноособове укладення спірного договору.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника на ч. 1 ст. 528 ЦК України, оскільки вказана норма, як убачається з ч. 3 цієї статті, пов’язана зі статтями 512-519 цього Кодексу, є похідною від них і не обіймає правовідносини з переведення боргу.

Якщо навіть прийняти посилання скаржника на ч. 1 ст. 528 ЦК України, то і в даному випадку норми цієї статті не можуть бути застосовані до спірних право відносин, оскільки пунктом 3.5 договору купівлі-продажу №34к від 13.09.06р. передбачено, що сторони мають право змінювати форму і порядок розрахунків тільки за письмовою згодою сторін. Письмової згоди сторін на зміну форми та порядку розрахунків матеріали справи не містять, тобто, дії відповідача-1 по переведенню боргу на іншу особу суперечать умовам договору.

Посилання скаржника на розгляд господарським судом справи за відсутністю представника відповідача-2 (ТОВ „Март-94”) не приймається колегією суддів, оскільки відповідно до чинного законодавства вважається, що юридична особа належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, якщо відповідне повідомлення доставлене за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру і це підтверджується підписом відповідної службової особи. З матеріалів справи убачається, що ухвали господарського суду у встановленому порядку неодноразово направлялися на адресу ТОВ „Март-94”.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги відповідача-1 про скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

                                                          ПОСТАНОВИВ :          

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2007 року у справі №4/6 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Гарант-Цукор” - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду.

              Головуючий                                                                             І.В. Тищик

              Судді:                                                                                        І.А. Сизько

                                                                                                                 В.І.Крутовських