ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "15" травня 2008 р.                                                           Справа № 10/324-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                   

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Жорової Л.М. - представника за довіреністю №242/10 від 29.12.2007р.,

від відповідача: не з'явився,  

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця   

на рішення господарського суду Вінницької області

від "12" лютого 2008 р.  у справі № 10/324-07 (суддя Даценко М.В.)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ    

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця   

про стягнення 562967,06 грн.  

ВСТАНОВИВ:

   Рішенням господарського суду Вінницької області від 12.02.2008р. у справі №10/324-07 позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м.Вінниця про стягнення 562967,06 грн. задоволено частково (а.с. 53-56).

Стягнуто з відповідача на користь позивача 7777,49 грн. основного боргу, 59748,64 грн. 3% річних, 426862,94грн. інфляційних нарахувань, 4943,89грн. відшкодування витрат на державне мито, 103,62 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В позові в частині стягнення 623,40грн. пені та 67954,59 грн. збитків від інфляції відмовлено.

Вважаючи, що вказане рішення прийнято господарським судом Вінницької області з порушенням норм матеріального та процесуального права, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 59748,64 грн., інфляційних нарахувань в сумі 426862,94 грн. з наведених у скарзі підстав (а.с. 59-61).

Мотивуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- судом першої інстанції невірно застосовано норми ст.625 ЦК України, якою передбачено застосування до боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, санкцій у вигляді нарахування на суму боргу встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплати 3% річних від прострочення;

- місцевим господарським судом не прийнято до уваги той факт, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2005р. по справі № 10/176-05 порушено провадження у справі про банкрутство відносно відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника (відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"), який діє і на даний час. Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші штрафні санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань;

- не прийнято господарським судом до уваги і Постанови Верховного суду України від 17.01.2006р. у справі № 11/690, згідно із якою боржник повинен виконувати зобов'язання, які виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

Позивач у письмовому відзиві № 31/10-4809 від 14.05.2008р. на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с. 78-80).

Зокрема, позивач у відзиві на апеляційну скаргу відмічає, що згідно правової позиції Верховного суду України інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, як це визначено у ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим не можна ототожнювати зазначені складові грошового зобов'язання із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання у розумінні абз. 4 ч.4 ст.12 вказаного Закону.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи, що про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги учасники судового процесу були повідомлені належним чином (про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення за № 18111 та № 1810993) а також враховуючи положення  ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, судова колегія вважає, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами (а.с. 75-76).

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї,  перевіривши матеріали справи, повноту встановлення всіх обставин справи, дотримання при прийнятті рішення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31.01.2006р. між ДК "Газ України"  НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Вінницягаз" було укладено договір № 06/06-38 на постачання природного газу (далі - договір), у відповідності до п.1.1 якого постачальник (ДК "Газ України"  НАК "Нафтогаз України") зобов'язався передати у власність покупцю (ВАТ "Вінницягаз") у 2006 році природний газ, для нормованих втрат, а покупець (ВАТ "Вінницягаз") зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (а.с. 16 -18).

У відповідності до п.2.1. договору постачальник (ДК "Газ України"  НАК "Нафтогаз України") передає  покупцеві (ВАТ "Вінницягаз") в 2006 році газ в обсязі 42815,600 тис. куб.м.

Приймання-передача газу, поставленого постачальником (ДК "Газ України"  НАК "Нафтогаз України") покупцеві (ВАТ "Вінницягаз"), оформляється актами приймання-передачі газу в яких визначається обсяг фактично-переданого газу. Акти приймання-передчі є підставою для розрахунків (п.п. 3.3, 3.4 договору).

Згідно п.п. 4.1, 4.2,  договору ціна за 1000,00 куб.м. газу, без врахування вартості транспортування газу територією України становить 122,55 грн., крім того цільва надбавка до тарифу на газ (2%) становить 2,451 грн., крім того ПДВ, що визначається  згідно з чинним законодавством України. Разом до сплати за 1000 куб.м. газу - 125,001 грн., крім того ПДВ, що визначається  згідно з чинним законодавством України. Загальна сума даного договору складається  із сум вартості місячних поставок газу.

Додатковою угодою №1 від 28.02.2006р. до договору на постачання природного газу № 06/06-38 від 31.01.2006р. для нормованих втрат сторони внесли зміни до п.4.1 договору та виклали його в наступній редакції:

" Ціна за 1000,00 куб.м. газу:

- отриманого за контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, без врахування вартості транспортування газу територією України становить 480,00 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2%) - 9,60грн., крім того ПДВ - 0%, разом до сплати за 1000,00 куб.м. газу - 489,60грн.;

- отриманого за контрактами не на виконання міжнародних договорів України, без врахування вартості транспортування газу територією України становить 480,00грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2%) - 9,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 97,92грн., разом до сплати за 1000 куб.м. газу - 587,52грн. з врахуванням ПДВ."

Решта умов договору на постачання природного газу № 06/06-38 від 31.01.2006р.  залишено сторонами без змін.

Додаткова угода №1 набрала чинності  01.03.2006р. (а.с. 19).

Додатковою угодою №2 від 02.06.2006р. до договору на постачання природного газу № 06/06-38 від 31.01.2006р. для нормованих втрат сторони знову внесли зміни до п.4.1 та виклали його в наступній редакції:

" Ціна за 1000,00 куб.м. газу:

- отриманого за контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, без врахування вартості транспортування газу територією України становить 535,30 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2%) - 10,706грн., крім того ПДВ - 0%, разом до сплати за 1000,00 куб.м. газу - 546,006грн.;

- отриманого за контрактами, що не підпадають під умови міжнародних договорів України, без врахування вартості транспортування газу територією України становить 535,30грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2%) - 10,706 грн., крім того ПДВ - 20% - 109,2012грн., разом до сплати за 1000 куб.м. газу - 655,2072грн. з врахуванням ПДВ."

Решта умов договору на постачання природного газу № 06/06-38 від 31.01.2006р.  залишено сторонами без змін.

Додаткова угода №2 набрала чинності  01.06.2006р. (а.с. 20).

У відповідності до п. 5.1 договору розрахунки за газ покупець здійснює грошовими коштами в національній валюті шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника  протягом місяця  поставки газу;  остаточний розрахунок проводиться покупцем на підставі акту приймання-передачі газу, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Згідно п.10.1 договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2006р. і діє в частині поставки газу до 31.12.2006р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

У відповідності до актів  передачі - приймання природного газу позивач передав відповідачу з січня по вересень 2006р. природний газ в загальному обсязі          29459,821 тис. куб.м.  вартістю  11671132,69грн. (а.с. 6-15).

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості поставленого газу виконав частково, поставлені обсяги природного газу оплатив у розмірі 11 633 355,20грн.

Отже, відповідач заборгував позивачу за природний газ згідно договору 7777,49грн.

За вказаних обставин, ДК "Газ України"  НАК "Нафтогаз України"  звернулося до господарського суду Вінницької області з позовною заявою №31/10-12316 від 21.12.2007р. про стягнення з  ВАТ "Вінницягаз" 7777,49грн. основного боргу, 623,40грн.  пені, 494 817,53грн.  інфляційних,  59 748,64 грн.  3% річних (а.с. 2 - 5).

У відповідності до викладених обставин справи судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне відмітити наступне.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього  певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 ЦК України, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. ст. 692 ЦК України  Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати  товару.

У відповідності до умов договору, а саме п. 5.1, остаточний розрахунок проводиться покупцем на підставі акту приймання-передачі газу, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого позивачем товару належним чином, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору не виконав.

Положення ст.33 ГПК України розподіляють обов'язок доказування та подання доказів між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення.

Докази на підтвердження сплати ВАТ "Вінницягаз" заборгованості за отриманий газ в розмірі 7777,49грн. в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу приписів ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Слід відмітити, що ст. 625 ЦК України передбачає  спеціальну відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання (3% річних, інфляційні), яка не відноситься до господарських санкцій та не ототожнюється з неустойкою (штрафом, пенею). Дана правова позиція підтримується і Вищим господарським судом України (постанова ВГСУ від 27.09.2006р. у справі № 32/45). А тому, посилання скаржника на те, що відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), а також не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, зокрема, протягом дії мораторію не застостосовуються санкції за прострочення виконання зобов'язання, а саме втрати від інфляційних та 3% річних, до уваги колегією суддів не приймається.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та надавши їм правову оцінку, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог  ДК "Газ України"  НАК "Нафтогаз України"  в частині стягнення 7777,49 грн. - основного боргу, 59748,64 грн. - 3% річних та 426862,94грн. - інфляційних нарахувань, за період жовтень 2006р. - листопад 2007р.

Також судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у вимозі позивача по стягненню  з відповідача  пені у розмірі 623,40грн. з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2005р. у справі №10/176-05 за заявою  Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м.Вінниця про визнання банкрутом порушено провадження у даній справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення  вимог кредиторів боржника - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (а.с. 39).

Відповідно до абз.4 ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати  страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно викладених обставин, позивач не вправі протягом дії мораторію нараховувати пеню за прострочення виконання  відповідачем грошового зобов'язання.

Підсумовуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 12.02.2008р. у справі №10/324-07 є законним, обгрунтованим, відповідає матеріалам справи, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи ж апеляційної скарги не грунтуються  на чинному законодавстві та спростовуються  матеріалами справи, а тому не можуть бути підставою для  скасування оскарженого судового акту.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                              

                                         ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 12 лютого 2008 року у справі № 10/324-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця - без задоволення.

2. Справу № 10/324-07 повернути до господарського суду Вінницької області.  

Головуючий суддя                                                                  

судді:

                                                                                             

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам

4 - в наряд