ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/16832/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О.
при секретаріТроценко О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Кудлач І.П.
Немченко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_5 про стягнення 352,77 грн.
ВСТАНОВИВ:
06.12.2011р. Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська звернулась з адміністративним позовом до ОСОБА_5 та просить стягнути з відповідача на користь бюджету в рахунок погашення боргу по земельному податку з фізичних осіб суму 352,77 грн.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська як платник земельного податку з фізичних осіб. Відповідно до ст. 91 та ст. 96 Земельного кодексу України обов’язок своєчасної сплати земельного податку покладається на власників земельних ділянок та на землекористувачів (також може справлятися орендна плата за землю). Згідно ч. 3 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада. У відповідності до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» відповідачеві 10.06.2010р. було вручено податкове повідомлення від 05.05.2010р. № 00028781705 про сплату податкового зобов’язання в сумі 88,40 грн. у строк до 15.11.2010р. по земельному податку, 29.04.2011р. податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0029631705 на суму 176,88 грн. з земельного податку з фізичних осіб, яке було вручено відповідачеві 27.06.2011р. З урахуванням наявної переплати по земельному податку у сумі 0,83 грн. сума заборгованості становить 352,77 грн. Податковою інспекцією згідно до вимог ст.ст. 4, 5, 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вживалися заходи щодо погашення відповідачем вищевказаного боргу шляхом виставлення першої податкової вимоги № 1/386 від 18.08.2010р. та другої податкової вимоги № 1/858 від 20.09.2010р., які вручені були відповідачеві 20.08.2010р. та 21.09.2010р. відповідно. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погасив у встановлені законом строки, а тому позивач просить її стягнути з відповідача в судовому порядку.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання 18.01.2012р. та 08.02.2012р. не з’явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи не звернувся, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 20.01.2012р. наявним в матеріалах справи (а.с. 24).
Відповідач своїм правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (чинної в редакції на момент звернення до суду з позовом) у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи вищенаведене, те, що відповідач повідомлений про розгляд справи у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності відповідача згідно до вимог ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, які брали участь у судовому засіданні, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Спеціальними законами, які визначають статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обов’язки платників податків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», чинного як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент розгляду справи, Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р.
№ 2755-VІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Враховуючи, що правовідносини щодо наслідків несплати платником податків –відповідачем у даній адміністративній справі – податкового боргу за користування земельною ділянкою виникли до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VІ та після його введення в дію за період з 01.01.2010р. до 31.12.2010р., та у період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., то суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи слід застосовувати норми раніше діючого законодавства та норми Податкового кодексу України до правовідносин, які виникли в 2011р., так як згідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Пунктом 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» (чинного до 01.01.2011р.) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів – учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» (чинного до 01.01.2011р.) нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Статтею 15 Закону України «Про плату за землю» (чинного до 01.01.2011р.) встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 зазначеного Закону земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про плату за землю» (чинного до 01.01.2011р.) контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська як платник земельного податку з фізичних осіб за земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією журналу податкового обліку у справі № 17-245 (а.с. 30-31).
Рішенням Дніпропетровської міської ради сесії V скликання від 26.12.2007р.
№ 5/26 затверджено проект «Нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська» з базовою вартістю 1 кв.м. землі 237,36 грн. та з урахуванням її індексації, норма грошової оцінки встановлена – 296,68 грн. у відповідності до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» на 2010 р. (а.с. 32-34).
У ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач має податковий борг по сплаті земельного податку з фізичних осіб за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. та з урахування переплати в сумі 0,83 грн., становить 352,77 грн., що підтверджується довідками, зворотнім боком облікової картки та розрахунками, які наявні в матеріалах справи (а.с. 8-9, 28-29).
05.05.2010р. податковою інспекція у відповідності до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» було прийнято податкове повідомлення форми «Ф» № 00028781705 про сплату відповідачем земельного податку з фізичної осіб з граничним строком – до 16.08.2010р. – в сумі 88,40 грн. та до 15.11.2010р. – в сумі 88,40 грн., яке було вручено відповідачеві 10.06.2010р., що підтверджується відміткою на корінці повідомлення (а.с. 4 зворот).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (чинного на момент виникнення правовідносин), з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Так, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі
м. Дніпропетровська, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги:
- перша податкова вимога № 1/386 від 18.08.2010р. на суму 87,57 грн., яка вручена відповідачу під підпис 20.08.2010р., що підтверджується копією корінця податкової вимоги від 18.08.2010р. (а. с. 4);
- друга податкова вимога № 2/858 від 20.09.2010р. на суму 87,57 грн., яка вручена відповідачу під підпис 21.09.2010р., що підтверджується копією корінця податкової вимоги від 20.09.2010р. (а.с. 4).
Відповідач у зазначені строки до 16.08.2010р. та до 15.11.2010р. земельний податок за 2010 рік в сумі 176,80 грн. не сплатив.
Таким чином, з урахуванням дати вручення другої податкової вимоги відповідачеві – податковий борг по земельному податку за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. у відповідача виник з 02.10.2010р.
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
№ 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення податкового боргу) податкове зобов’язання платника податків нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 статті 4 цього Закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Також у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3, пункту 5.4 статті 5 Закону
№ 2181у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», чинного на момент виникнення податкового боргу, платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Згідно ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Статтею 274 Податкового кодексу України встановлено ставку податку за земельні ділянки у розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
У відповідності до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами Державної податкової інспекції, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення – рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 цього Кодексу.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкове повідомлення – рішення – п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України.
Так, з наданих суду документів видно, що податкова інспекція у відповідності до вищенаведених норм Податкового кодексу України склала 29.04.2011р. податкове повідомлення – рішення форми «Ф» № 002631705 щодо податкового зобов’язання зі сплати відповідачем земельного податку на суму 176,80 грн. за 2011р. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., яке вручено відповідачеві 29.06.2011р. особисто, що підтверджується відповідною відміткою на корінці податкового повідомлення – рішення (а.с. 4 зворот).
Таким чином, відповідач з урахуванням вимог п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України повинен був сплатити земельний податок у строк до 30.08.2011р.
Відповідач у вказаний строк земельний податок не сплатив, у зв’язку з чим у відповідача виник податковий борг по сплаті земельного податку за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. – з 31.08.2011р.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податку і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів сплати земельного податку у встановлені строки не надав, а також не надано суду і доказів, які б свідчили про правомірність несплати земельного податку або звільнення його від сплати даного податку.
За викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як відповідачем порушені норми Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», чинних на момент виникнення податкового боргу та норм Податкового кодексу України щодо своєчасності сплати земельного податку з фізичних осіб.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються. При цьому, судом враховується те, що позивачем, при пред’явленні цього позову до суду будь-які судові витрати ним не понесені.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі
м. Дніпропетровська до ОСОБА_5 про стягнення 352,77 грн. – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету (р/р 33213813700005, одержувач: відділення державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в установі банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786, код платежу 13050300) в рахунок погашення боргу по земельному податку з фізичних осіб за 2010 – 2011 рр. в сумі 352,77 грн. (триста п’ятдесят дві гривні 77 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 13 лютого 2012 року
Суддя
С.О. Конєва