ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.12                                                                                 Справа  № 5010/570/2011-14/28

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                     Мурської Х.В.

суддів                                                           Гриців В.М.

                                                                     Давид Л.Л.

при секретарі судового засідання             Куцик-Трускавецькій О.Б.                                                                                                                                        

за участю представників

від позивача: Лилик В.В.;

від відповідача1: не з’явились;

від відповідача2: Грицак А.З.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатрембудсервіс", без номера від 23.12.2011р.

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2011 р.

у справі № 5010/570/2011-14/28, суддя Булка В.І.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" , м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12", м. Надвірна

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатрембудсервіс" , м. Івано-Франківськ

про солідарне стягнення 1 157 176,37 грн. заборгованості за кредитним договором

На клопотання сторін проводиться фіксування судового процесу технічними засобами за допомогою звукозаписувального програмно-апаратного комплексу фірми "Оберіг".

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2011 р. у справі № 5010/570/2011-14/28 позов Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк"  задоволено. З  Товариства з обмеженою відповідальністю  “Надвірнянська ремонтно - будівельна дільниця №12” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатрембудсервіс” на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" солідарно стягнуто 1 157 176,37грн. заборгованості, 11 571,76грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що ТОВ "Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця №12",  в порушення умов кредитного договору №64.1/81-КМК-08 від 03.03.08р., свої зобов’язання по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами не виконало. Враховуючи наявність укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору поруки, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог Банку про солідарне стягнення наявної заборгованості з відповідачів.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатрембудсервіс" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог Банку про солідарне стягнення наявної заборгованості та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Банку до ТОВ "Карпатрембудсервіс"  відмовити повністю.

Свої доводи скаржник мотивує тим, зокрема, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.07.2011р. у справі № 5010/979/2011-26/41, яке наявне в матеріалах справи, встановлено факт неукладеності договору поруки  №60.1/81-ПМК/2-08 від 03.03.08р. Відтак, даний договір не створює для ТОВ "Карпатрембудсервіс" прав та обов’язків, передбачених законодавством та вказаним договором. Крім того, звертає увагу суду на ту обставину, що Банк, в порушення умов кредитного договору, безпідставно провів нарахування пені в розмірі подвійної процентної ставки за договором. Вказані обставини, на переконання скаржника, слугують безумовною підставою для скасування судового рішення у даній справі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи скаржника, просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач1 –ТОВ "Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12" вимоги ухвали суду в частині подання відзиву на апеляційну скаргу не виконав, однак, його представник в судовому засіданні 08.02.2012р. підтримав вимоги апеляційної скарги відповідача2 –ТОВ "Карпатрембудсервіс".

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2012р. позивача у справі було зобов’язано подати суду розгорнутий помісячний розрахунок (з відображенням сплати ТОВ "Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12") заборгованості по тілу кредиту та по відсотках за його користування по кожній Додатковій угоді окремо та обґрунтувати правомірність позовних вимог, викладених в заяві про збільшення позовних вимог від 16.05.2011р. в частині нарахування пені на тіло кредиту та на відсотки в розмірі подвійної процентної ставки за Договором (33%).

Вимоги ухвали суду позивач виконав частково. 24 лютого 2012р. подав суду розрахунок з відображенням сплати ТОВ "Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12" заборгованості по тілу кредиту та по відсотках за його користування по кожній Додатковій угоді. В іншій частині ухвала суду позивачем не виконана.

В даному судовому засіданні представники скаржника та позивача підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї та висловили свої міркування з питань, що виникли в ході судового засідання

Товариство "Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12" в дане судове засідання участі свого представника не забезпечило.

Враховуючи те, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а ухвалою суду від 08.02.2012 р. участь представників сторін було визначено на власний розсуд, то судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача-1.

Розглянувши матеріали справи, судовою колегією встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.08 між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця №12" було укладено кредитний договір №64.1/81-КМК-08, умовами якого встановлено процедуру надання Банком позичальнику кредитних коштів в рамках відновлюваної кредитної лінії у межах загальної суми 840 000,00грн. на дату укладання кожної додаткової угоди до кредитного договору, що є його невід'ємною частиною,   процедуру   та   умови    повернення   позичальником   отриманих    кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами, а також взаємні зобов'язання сторін, що виникають при наданні Банком кредитів.

Процентні ставки за надання кредитів встановлюються в додаткових угодах за кожним кредитом (п. 2.6 кредитного договору).

На виконання умов укладеної між позивачем та відповідачем-1 Додаткової угоди №1 від 03.03.08 до кредитного договору Банк надав позичальнику кредит у сумі 300 000,00грн. для погашення кредитних зобов'язань у АКБ  “Надра”. Процентна ставка за користування вказаним кредитом становить 16,5 відсотків річних. Термін повернення кредитних коштів - не пізніше 20.03.15 включно.

На виконання умов укладеної між позивачем та відповідачем-1 Додаткової угоди №2 від 03.03.08 до кредитного договору Банк надав позичальнику кредит у сумі 540 000,00грн. для придбання основних засобів та поповнення обігових коштів. Процентна ставка за користування вказаним кредитом становить 16,5 відсотків річних. Термін повернення кредитних коштів - не пізніше 20.03.15р. включно.

Згідно з п.5 вказаних Додаткових угод терміни погашення кредиту та сплати процентів позичальником визначаються згідно встановленого графіку.

У відповідності до Додаткових договорів №1 від 15.10.08 до вказаних вище Додаткових угод, процентна ставка за користування кредитами становить 17,5  відсотків річних.

Пунктом 5.4 кредитного договору встановлено, що банк має право достроково стягувати кредити та проценти за користування ними у разі недотримання Позичальником умов цього договору.

В силу п. 2.9 кредитного договору основним забезпеченням повернення заборгованості за кредитами, сплати процентів та пені є іпотека майна згідно іпотечного договору №64.1/81-ЗМК-08 від 29.02.08, порука ОСОБА_1 згідно договору поруки від 03.03.08 та порука ТОВ “Карпатрембудсервіс” згідно договору поруки №64.1/81-ПМК/2-08 від 03.03.08.

Відповідно до п 1.1 Договору поруки №64.1/81-ПМК/2-08 від 03.03.08 (а.с.19, т І) встановлено, що поручитель - ТОВ “Карпатрембудсервіс”, зобов’язується солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань ТОВ "Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця №12" за кредитним договором №64.1/81-КМК-08,  укладеним між банком та боржником.

Відповідно до п.1.3 договору поруки поручитель бере на себе зобов’язання відповідати перед банком у тому ж обсязі на тих же умовах та в ті ж строки, що і боржник.

Пунктом 4.1. договору поруки встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного повернення боржником та/або поручителем заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи те, що ТОВ "Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця №12"  не виконує взяті на себе зобов’язання згідно кредитного договору №64.1/81-КМК-08, ПАТ "Кредитпромбанк", керуючись п. 5.4 кредитного договору та з врахуванням умов Договору поруки №64.1/81-ПМК/2-08, звернулось з позовом у даній справі.

Місцевий господарський суд позовні вимоги (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) задоволив в повному обсязі.

Однак, судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, не погоджується з висновками місцевого господарського суду, викладеними в оскаржуваному судовому рішенні, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно  до статті 199 Господарського кодексу України виконання   господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 546 Цивільного кодексу України  передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Тобто, порука одночасно є способом забезпечення зобов'язань, а також має зобов'язальний, договірний характер.

Виходячи з наведеного визначення, єдиною підставою виникнення поруки є саме договір.

Як зазначає скаржник і це вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.07.2011р. у справі № 5010/979/2011-26/41 (а.с. 99, т І), яке набрало законної сили, оскільки докази його оскарження в матеріалах справи відсутні, встановлено факт неукладеності договору поруки  №60.1/81-ПМК/2-08 від 03.03.08р. Роблячи даний висновок, місцевий господарський суд виходив з того, що вказаний договір не скріплений печаткою однієї зі сторін, хоча така форма є обов’язковою для даного виду договорів.

В силу приписів ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Наслідки визнання договору неукладеним прямо законодавством не визначені, проте згідно практики Верховного суду України вони тягнуть наслідки визнання правочинів недійсними, а недійсні правочини не створюють для його сторін прав та обов’язків.

З врахуванням того, що Господарським судом Івано-Франківської області при розгляді справи № 5010/979/2011-26/41 встановлено факт відсутності між ТОВ “Карпатрембудсервіс” та ПАТ "Кредитпромбанк" взаємних прав та обов’язків згідно договору поруки  №60.1/81-ПМК/2-08 від 03.03.08р., то у останнього відсутні правові підстави щодо стягнення з ТОВ “Карпатрембудсервіс”, як поручителя, заборгованості за кредитним договором №64.1/81-КМК-08 від 03.03.2008р.

Посилання Банку на наявність додаткової угоди до договору поруки №60.1/81-ПМК/2-08 від 03.03.08р., укладеної 15.10.2008р., як на підставу своїх тверджень про укладеність договору поруки, в якій у розділі «Реквізити та підписи сторін»міститься печатка ТОВ “Карпатрембудсервіс”, судова колегія вважає безпідставними з огляду на наступне.

Вказана додаткова угода була предметом дослідження в суді першої інстанції при розгляді справи № 5010/979/2011-26/41. В той час, зі змісту вступної частини судового рішення у вказаній справі вбачається, що представник Банку був присутнім в засіданні суду. Окрім того, вказана додаткова угода не подавалась позивачем і в суд першої інстанції при розгляді даної справи, як невід’ємна частина договору поруки №60.1/81-ПМК/2-08 від 03.03.08р., яким позивач обґрунтовував підставність  звернення до суду з позовом до ТОВ “Карпатрембудсервіс”, як солідарного боржника.

Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, висновки місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Банку до ТОВ “Карпатрембудсервіс”, як солідарного боржника, є безпідставними, оскільки спростовуються вищевказаними обставинами.

Не погоджується судова колегія й з висновками місцевого господарського суду про те,  що станом на  16.05.11  загальна сума заборгованості за кредитною лінією становить 1 157 176,37грн., з огляду на наступне.

Як було зазначено в описовій частині постанови, 03.03.08 між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця №12" було укладено кредитний договір №64.1/81-КМК-08, умовами якого встановлено процедуру надання Банком позичальнику кредитних коштів в рамках відновлюваної кредитної лінії у межах загальної суми 840 000,00грн. на дату укладання кожної додаткової угоди до кредитного договору, що є його невід'ємною частиною,   процедуру   та   умови    повернення   позичальником   отриманих    кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами, а також взаємні зобов'язання сторін, що виникають при наданні Банком кредитів.

Зокрема, п. 7.1. кредитного договору передбачено право Банку на нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла в період такого прострочення.

При зверненні до суду з позовом Банк, окрім заборгованості по непогашеному кредиту, простроченої заборгованості по кредиту, заборгованості по нарахованих відсотках та заборгованості по прострочених відсотках, просив суд стягнути з відповідачів й пеню, нараховану за несвоєчасну сплату відсотків та за несвоєчасне проведення платежів за кредитом. Нарахування пені позивачем було проведено на підставі п. 7.1 договору за період з 03.11.2009р. по 02.11.2010р. (розрахунок заборгованості, а.с.28, т І), тобто в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла в період такого прострочення.

Заявою про уточнення позовних вимог (а.с. 63, т І) позивач просив суд стягнути наявну заборгованість станом на 16.05.2011р. При цьому, згідно доданого до вказаної заяви розрахунку заборгованості (а.с.66, т І). нарахування пені позивачем було проведено за період з 16.05.2010р. по 15.05.2011р. в розмірі  подвійної процентної ставки за Договором (33%) за кожен день прострочення.

Місцевий господарський суд визнав проведені позивачем нарахування правомірними та задоволив позовні вимоги Банку з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Однак, судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 546 Цивільного кодексу України  передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Виконання зобов’язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 вказаного Кодексу).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або  у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні  санкції   за   порушення   грошових   зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи встановлення Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено право Банку на нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла в період такого прострочення.

Відтак, судова колегія вважає, що вимоги Банку про стягнення пені, викладені в заяві про уточнення позовних вимог, є неправомірними.

З врахуванням викладеного, при перегляді оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку в частині правомірності стягнення пені, судовою колегією в цій частині позовні вимоги Банку розглядаються з врахуванням розрахунку позивача, доданого до позовної заяви (а.с. 28, т І).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Частина 6 статті 232 ГК України має диспозитивний характер і встановлює, що, якщо в договорі або законі немає спеціальної вказівки на період, за який стягуються штрафні санкції, їх можна стягнути тільки за півроку від моменту, коли відбулося фактичне порушення виконання зобов’язання, тобто шість місяців починають обчислюватися від дня, що настає за днем, який є остаточним строком для виконання зобов’язання.

З врахуванням умов договору (графік платежу, а.с.15-18, т І) та наявних у справі розрахунків позивача, які відповідач-1 у встановленому законом порядку не спростував, у листопаді 2009р. відповідач-1 не погасив тіло кредиту. Відтак, з 03.11.2009р. по 03.05.2010р. (з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ЦК України) у позивача виникло право на нарахування штрафних санкцій у вигляді пені на суму непогашеного тіла кредиту та на несплачені у повному обсязі відсотки за користування кредитом.

В той час, як було зазначено вище, позивачем нараховано пеню за період з 03.11.2009р. по 02.11.2010р.

Після проведеного судом апеляційної інстанції перерахунку, розмір пені по Додаткові угоді № 1, нарахованої за несвоєчасну сплату платежів за кредитом за період з 03.11.2009р. по 03.05.2010р. складає 5062,39грн. По Додаткові угоді № 2 розмір пені, нарахованої за несвоєчасну сплату платежів за кредитом складає 9111,50грн. Розмір пені за несвоєчасну сплату відсотків по Додаткові угоді № 1 становить 691,03грн., а по Додаткові угоді № 2 –8528,44 грн.

З врахуванням викладеного, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача-1 в сукупності становить 23393,36грн. У задоволенні стягнення решти пені слід відмовити.

Що стосується позовних вимог Банку про стягнення боргу по непогашеному кредиту, простроченої заборгованості по кредиту, заборгованості по нарахованих відсотках та заборгованості по прострочених відсотках, то в цій частині судовою колегією встановлено, що станом на 16.05.2011р. сума заборгованості відповідача-1 за непогашеним кредитом становить 506 099 грн., 301 588 грн. –прострочена заборгованість по кредиту, 18 480, 95 грн. –заборгованість по нарахованих відсотках, 203 248, 15 грн. –заборгованість по прострочених відсотках.

Роблячи даний висновок, судова колегія виходила з наявних в матеріалах справи доказів, розрахунків позивача та розрахунку, поданого на вимогу суду апеляційної інстанції (розгорнутий помісячний розрахунок з відображенням сплати ТОВ "Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12").

В силу ж вимог ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порушення вказаних норм, ТОВ "Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12" не подано суду жодних доказів в спростування доводів позивача про наявність заборгованості в сумі, встановленої судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене в сукупності, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду, викладеними в оскаржуваному рішенні, а тому дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2011 р. у справі № 5010/570/2011-14/28 слід скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов  ПАТ "Кредитпромбанк" до  ТОВ "Надвірнянська ремонтно-будівельна дільниця № 12" задоволити частково. У задоволенні позовних вимог ПАТ "Кредитпромбанк" до ТОВ "Карпатрембудсервіс" відмовити повністю.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України -

Львівський апеляційний господарський суд,  П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу задоволити.

2.          Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2011 р. у справі № 5010/570/2011-14/28 скасувати та прийняти нове судове рішення.

3.          Позов задоволити частково.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю  “Надвірнянська ремонтно - будівельна дільниця №12” (код ЄДРПОУ 05397539) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", бульвар Дружби народів, 38, м. Київ, в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", м. Львів,   вул. К.Левицького,55а  (на поточний рахунок   №37390000000377.980   в   ЛФ   ПАТ   “Кредитпромбанк”,    МФО 385305, ЄДРПОУ 05397539) 506 099 грн. заборгованості за непогашеним кредитом, 301 588 грн. –простроченої заборгованості по кредиту, 18 480, 95 грн. –заборгованості по нарахованих відсотках, 203 248, 15 грн. –заборгованості по прострочених відсотках,  23 393, 36 грн. –пені, 10 762, 02 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 25, 37 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю  “Надвірнянська ремонтно - будівельна дільниця №12” –відмовити.

4.          У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатрембудсервіс" відмовити повністю.

5.          Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на позивача, стягнувши з Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", бульвар Дружби народів, 38, м. Київ, в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", м. Львів,   вул. К.Левицького,55а  (МФО 385305, ЄДРПОУ 05397539):

-           на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатрембудсервіс” (код ЄДРПОУ 01337463) 11 571, 76 грн. понесених витрат по сплаті судового збору;

-          в доход державного бюджету 16 658, 24 грн. недоплаченого скаржником судового збору за подання апеляційної скарги.

6.          На виконання постанови місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

       Головуючий суддя                                                                          Мурська Х.В.

       Суддя                                                                                                 Гриців В.М.

       Суддя                                                                                                 Давид Л.Л.