ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.05.2008  року                                                            Справа № 3/17

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Бойченка К.І.

суддів          Журавльової Л.І.

          Парамонової Т.Ф.

секретар

судового засідання:                                Наумов Б.Є.

за участю представників:

від  позивача:                               -Ковальова В.О., агент з розшуку станції,

дов. №173 від 01.01.08;

                                                  -Федусова Р.М., юрисконсульт, дов. №32 від 01.01.08;

від  відповідача:                                -Кравченко І.Л., представник

за дов. №Д/1-2007 від 03.01.08;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Товариства з обмеженою відповідальністю

„Шахта „Садова”, м. Алчевськ Луганської області

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  11.03.08

по справі                                        №3/17 (суддя –Доманська М.Л.)

за позовом:                                        Державного підприємства „Придніпровська залізниця”

в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень,

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача:                              Товариства з обмеженою відповідальністю

„Шахта „Садова”, м. Алчевськ Луганської області

про                                                  стягнення 11060 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

          У лютому 2008 року (згідно з календарним штемпелем Криворізького  відділення поштового зв’язку №23 на поштовому конверті) Державне підприємство „Придніпровська залізниця” в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень,  м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (далі за текстом –ДП „Придніпровська залізниця”, позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою №Ню 05/19 від 29.01.08 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Садова”,      м. Алчевськ Луганської області (далі за текстом –ТОВ „Шахта „Садова”, відповідач), штрафу у сумі 11060 грн. 00 коп. за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 11.03.08 позов задоволений у повному обсязі, а саме: з відповідача на користь позивача стягнуто штраф у сумі         11060 грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 110 грн. 60 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.          

Дане рішення мотивовано положеннями ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 6, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п. 2.1 розділу 2, п. 3.4, п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за №863/5084, п. 4 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.02 №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02 за №567/6855, а також тим, що матеріали справи підтверджують вину відповідача у неправильному зазначені відомостей щодо маси вантажу у накладній №50073864 від 20.10.07.  

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 11.03.08 у справі №3/17, відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу №377 від 21.03.08, у якій просить згадане рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що, на його думку:

-оскаржуване рішення не відповідає фактичним обставинам справи та прийняте судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права;

-висновок господарського суду Луганської області щодо правомочності комерційного акту АЭ №022922*/751 від 24.10.07 на підставі того, що він складений не пізніше наступної доби відповідно до п. 4 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.02 №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02 за №567/6855, є невірним, оскільки п. 4 Правил складання актів свідчить, що комерційний акт складається не пізніше наступної доби у разі неможливості скласти його в належні терміни;

-відповідно до п. 9 Правил складання актів, комерційний акт повинен включати в себе детальний опис обставин, за яких виявлена незбереженність вантажу. Тому, у комерційному акті АЭ №022922*/751 від 24.10.07 повинні бути зазначені причини неможливості скласти акт у належний термін, та у будь-якому випадку при розгляді справи позивач повинен був довести необхідність затримки у складанні комерційного акту, але він ніяких обґрунтованих доводів неможливості проведення контрольного зважування в день подання заявки вантажоотримувачем про перезважування №15 від 23.10.07 не навів та, відповідно, доказів не представив;

-відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.98, відповідальність за збереження вантажу несе або залізниця, або вантажовідправник від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, а з моменту видачі вантажу 23.10.07 у вагоні №66938606 по залізничній накладній №50073864 під вивантаження засобами вантажоотримувача, до моменту переваження та складання комерційного акту 24.10.07, вантаж фактично вже знаходився у розпорядженні вантажоотримувача, що підтверджено відміткою у графі 7 залізничної накладної №50073864 та записом у розділі „Д” комерційного акту                     АЭ №022922*/751 від 24.10.07;

-відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України для покладання відповідальності на вантажовідправника необхідна наявність його вини. Відповідач надав всі докази того, що він вжив всіх необхідних заходів для правильного визначення маси вантажу у залізничній накладній №50073864, і ці докази судом першої інстанції не спростовані, а відхилені з мотивів того, що залізниця не приймала участі у зважуванні вантажу на станції відправлення, хоча позивач не стверджував цього факту;

-факт неправильного визначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній №50073864 на підставі комерційного акту АЭ №022922*/751 від 24.10.07 недоведений, вина у цьому порушенні згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України також  недоведена.

          Позивач за відзивом (запереченням), який подав 06.05.08 до Луганського апеляційного господарського суду, заперечив проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, та просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 01.04.08 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Садова”, м. Алчевськ Луганської області, від 21.03.08 №377 на рішення господарського суду Луганської області від 11.03.08 у справі №3/17 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І., суддя –Баннова Т.М., суддя –Парамонова Т.Ф.

У зв’язку з відрядженням судді Парамонової Т.Ф. розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.04.08, на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суддю  Парамонову Т.Ф. виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №3/17 та призначено до складу судової колегії суддю Журавльову Л.І.

У зв’язку з відпусткою судді Баннової Т.М. розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 30.04.08, на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суддю  Баннову Т.М. виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №3/17 та призначено до складу судової колегії суддю Парамонову Т.Ф.

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.   

          Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення та доводи   представників  сторін у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  відповідача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено господарським судом Луганської області, по залізничній накладній від 20.10.07 №50073864 (а.с. 8-9) відповідачем до одержувача –ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" був відправлений вантаж –вугілля марки антрацит.

           

          23.10.07 на станцію Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці  прибув вагон з вугіллям антрацит №66938606 за накладною №50073864 маршрутом зі станції Роз'їзд Яновський Донецької залізниці до станції Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці.

          На станції призначення на вимогу вантажоодержувача залізницею здійснено контрольне зважування вантажу у вагоні №66938606.

          За результатами контрольного зважування встановлено, що у накладній №50073864 маса вантажу вказана 70000 кг, а фактично маса вантажу склала 61800 кг, тобто менше на 8200 кг.

          У зв’язку з даними обставинами, залізницею складено комерційний акт                  АЭ №022922*/751 від 24.10.07, який підписаний заступником начальника станції, двома прийомоздатчиками та представником вантажоотримувача.

          У комерційному акті №АЭ №022922*/751 від 24.10.07 зазначено, що вантаж маркирований зеленою фарбою, маркировка не порушена, ознаків втрати та крадіжки не було, з моменту прибуття до переваження вагон з вантажем знаходився під охороною УВВО ВАТ „Арселор Міттал Кривий Ріг”

          Згідно із статтею 3 Закону України „Про залізничний транспорт” законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України „Про транспорт”, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Стаття 5 Статуту залізниць відносить до компетенції Міністерства транспорту України затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

          Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 №457 (далі –Статут залізниць) накладна –основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту залізниць та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

          Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній –основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. За правилами     ст. 24 Статуту залізниць залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а ст. 122 Статуту залізниць встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

          Частиною першою ст. 26 Закону України  „Про залізничний транспорт” передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов’язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 №334.

За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

          Відповідно до п.2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.00, у графі комплекту перевізних документів „Маса вантажу в кг, визначена відправником” –вказується маса вантажу у кілограмах, дана графа заповнюється вантажовідправником.

          Згідно п. 52 Статуту залізниць на станціях призначення залізниця зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача.

          Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку –граничного розходження визначення маси нетто.

          Як свідчать матеріали справи, зокрема, накладна №50073864 та вагонний лист на відправку за накладною №50073864, комерційний акт №АЭ №022922*/751 від 24.10.07 складено у день вивантаження вантажу (24.10.07).

          В матеріалах даної справи відсутні відомості про визнання недійсним у встановленому законодавством порядку комерційного акту №АЭ №022922*/751 від 24.10.07.

          Після прибуття вантажу у вагоні №66938606 на станцію призначення (23.10.07,      20 год. 55 хв.) до контрольного зважування (24.10.07, 03 год. 25 хв.) він знаходився під охороною.

          Згідно із ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У даному випадку у накладній №50073864 провізна плата вказана у розмірі 2212 грн. 00 коп., що при загальному розрахунку складає суму штрафу у розмірі 11060 грн.       00 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

           Правовідносини між сторонами по справі регулюються вищевказаними нормами права.

          З урахуванням наведеного, вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а доводи відповідача не заслуговують на увагу.

          За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком господарського суду Луганської області щодо вини відповідача у неправильному зазначенні маси вантажу, за що передбачена відповідальність в порядку ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, а тому, оскаржуване рішення є законним і залишається без змін.

               Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у розмірі 55 грн. 30 коп. за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги (відповідача у справі) –Товариство з обмеженою відповідальністю  „Шахта „Садова”, м. Алчевськ Луганської області.

             У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

                    1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Садова”,          м. Алчевськ Луганської області, від 21.03.08 №377 на рішення господарського суду Луганської області від 11.03.08 у справі №3/17 залишити без задоволення.

          2.Рішення господарського суду Луганської області від 11.03.08 у справі №3/17 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті державного мита у розмірі 55 грн. 30 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покласти на відповідача (заявника скарги) –Товариство з обмеженою відповідальністю                     „Шахта „Садова”, м. Алчевськ Луганської області.

                    

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

          Головуючий суддя                                                             К.І. Бойченко

Суддя                                                                                Л.І. Журавльова

Суддя                                                                                Т.Ф. Парамонова