СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
05 травня 2008 року | Справа № 2-15/1883-2008А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Дугаренко О.В.,
Лисенко В.А.,
секретар судового засідання Чернишевська Г.В.
за участю представників сторін:
позивача: Чукаткіна Т.В., дов. № б/н від 11.02.2008 р. (Приватне підприємство "Термінал");
відповідача: не з'явився (Мирнівська сільська рада Сімферопольського району);
заявника апеляційної скарги: не з'явився (Товариство з обмеженою відповідальністю "Барвинок");
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвинок" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 14 березня 2008 року по справі № 2-15/1883-2008А
за позовом Приватного підприємства "Термінал" (просп. Ілліча, 109а,Донецьк,83059)
до Мирнівської сільської ради Сімферопольського району (вул. Бєлова, 1,Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республі,к97503)
заявник апеляційної скарги: Товариство з обмеженою відповідальністю "Барвинок" (вул. Галерейна, 22, місто Феодосія, АРК, 98100)
про визнання нечинним рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2008 року задоволено позов Приватного підприємства „Термінал” до Мирнівської сільської ради Сімферопольського району про визнання нечинним рішення.
Не погодившись з вказаним судовим актом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Барвинок" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі припинити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Барвинок" вже проведено низку заходів з підготовки будівництва АЗС на спірній земельній ділянці, що свідчить про порушення його прав, до того ж, на думку апелянта у порушення вимог статті 151 Земельного кодексу України суд першої інстанції не з’ясував наявність у позивача згоди землекористувача. Також, заявник апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства, щодо противоправного розгляду справи господарської юрисдикції в порядку адміністративного судочинства, а також, вирішення питання щодо прав особи, яку не залучено до участі у справі на порушення статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України. Такою особою, на думку апелянта, є Укравтодор.
Представник Приватного підприємства „Термінал” надав суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 05 травня 2008 року, представники Мирнівської сільської ради Сімферопольського району та Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвинок" не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно, належним чином.
Судова колегія, враховуючи ті обставини, що явка представника відповідача та заявника апеляційної скарги не визнавалась обов’язковою, клопотання про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходили, визнала можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами без представників не з’явившихся сторін.
Розглянувши в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України матеріали справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2007 року Приватне підприємство „Термінал” звернулося до відповідача із листом, в якому у зв'язку з реалізацією інвестиційного проекту з будівництва автозаправних комплексів, пого дженого з Сімферопольською райдержадміністрацією, просило видати йому клопотання на будівництво АЗС в районі 650-651 км траси Харків-Сімферополь, про що свідчить копія від повідного клопотання із вхідним номером відповідача 518 від 29 травня 2007 р.
До листа додавалося викопіювання з плану землекористування колишнього КСП „Приміське” із нанесенням земельної ділянки, що запитується під розміщення АЗС Приватного підприємства „Термінал” на землях Служби автомобільних доріг АР Крим, розташо ваних на території Мирнівської сільської ради, загальною площею 0,4 га.
27 червня 2007 року на 11 сесії 5 скликання Мирнівська сільська рада прийняла рішення „Про клопотання перед Сімферопольською райдержадміністрацією на будівництво АЗС в районі 650-651 км (праворуч) по трасі Харків-Сімферополь ПП „Термінал”.
03 липня 2007 року на підставі вказаного рішення відповідач звернувся до Сімферо польської районної державної адміністрації із клопотанням за вих. № 435/02-14, в якому про сило дати згоду приватному підприємству „Термінал” на будівництво АЗС 650-651 км (праворуч) по трасі Харків-Сімферополь.
На підстав цього Комісія Сімферопольської районної державної адміністрації здійс нила вибір та обстеження земельної ділянки під розміщення АЗС орієнтовною площею 0,4 га. на землях Служби автомобільних доріг в АР Крим на території Мирнівської сільської ради вздовж автодороги Харків-Сімферополь 650 км. +800 м. (праворуч) та склала Акт вибору та об стеження земельної ділянки, який на сьогодні погоджено із головою Республіканського комі тету з охорони культурної спадщини, головним державним санітарним лікарем Сімферо польського району, Мирнівським сільським головою, спеціалістом із землеустрою Сімферо польської райдержадміністрації.
23 листопада 2007 року на 14 сесії 5 скликання Мирнівська сільська рада прийняло рішення „Про скасування рішення 11 сесії 5 скликання від 27 червня 2007 р. „Про клопотання перед Сім феропольською райдержадміністрацією на будівництво АЗС в районі 650-651 км (праворуч) по трасі Харків-Сімферополь ПП „Термінал” Мирнівська сільська рада вирішила скасувати клопотання, яке направлено до Сімферопольської райдержадміністрації, яке було прийнято на 11 сесії 5 скликання „Про клопотання перед Сімферопольською райдержадміністрацією на будівництво АЗС в районі 650-651 км (праворуч) по трасі Харків-Сімферополь ПП „Тер мінал”.
Вказані обставини явилися підставою для звернення Приватного підприємства "Термінал" до господарського суду з позовом до Мирнівської сільської ради Сімферопольського району про визнання нечинним рішення.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2008 року позов задоволено.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи позивача, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова –скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно із пунктами 1,2 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рі шень.
Стаття 4 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності визнається судом таким, що кореспондується зі статтями 1 і 8 Консти туції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний прин цип верховенства права.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи місцевого самовря дування діють на підставі діючого законодавства та у межах повноважень й шляхом, перед баченим Конституцією України та нормативно-правовими актами.
Додержання принципу законності передбачає також прийняття суб'єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку ком петентними органами в межах їх повноважень.
Відповідно до статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлений виключний перелік повноважень сільських, селищних, міських рад, серед яких, зокрема, пе редбачено право представницького органу місцевого самоврядування на ухвалення рішень. Пунктом 15 частини 1 статті 26 цього закону відповідним радам надані повноваження лише щодо скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те ,що діючим законодавством України не передбачено право органів місцевого самоврядування на скасування раніше ухвалених рішень.
Частиною 10 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Отже, скасувавши рішення 11 сесії 5 скликання від 27.06.2007 р. „Про клопотання пе ред Сімферопольською райдержадміністрацією на будівництво АЗС в районі 650-651 км (праворуч) по трасі Харків-Сімферополь ПП „Термінал”, Мирнівська сільська рада вийшла за межі наданих їй чинним законодавством України повноважень, що є підставою для ви знання нечинним рішення 14 сесії 5 скликання Мирнівської сільської ради без номеру від 23 листопада 2007 р. „Про скасування рішення 11 сесії 5 скликання від 27 червня 2007 р. «Про клопотання перед Сімферопольською райдержадміністрацією на будівництво АЗС в районі 650-651 км (праворуч) по трасі Харків-Сімферополь ПП „Термінал”.
Чинне земельне законодавство передбачає два види користування землею: право по стійного користування та оренда (глава 15 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України „Про оренду землі” право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володін ня та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємниць кої та іншої діяльності.
Згідно із статтею 2 Закону України „Про оренду землі” відносини, пов'язані з оре ндою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 290 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з оре ндою землі як засобу виробництва, регулюються Земельним кодексом України та іншими за конами. При цьому, оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допуска ється.
З Акту вибору та обстеження земельної ділянки, вбачаєть ся, що спірна земельна ділянка находиться в користуванні Служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим.
Відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України надання у користу вання земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише пі сля вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Повноваження органів державної власті та місцевого самоврядування щодо вилучення земельних ділянок визначено в статті 149 Земельного кодексу України, але зі змісту цієї статті вбачається що її застосування можливо за умови закінчення розмежування земель державної та комунальної власності, а до тих пір питання компетенції в вирішенні земельних питань повинно вирішуватися з урахуванням положень пункту 12 розділу X Земельного ко дексу України, відповідно до якого до розмежування земель державної і комунальної влас ності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів —відповідні органи виконавчої влади.
Спірна земельна ділянка, площею 0,4 га., знаходиться за межами населених пунктів Мирнівської сільської ради Сімферопольського району, а отже повноваження щодо розпоря дження нею надано Сімферопольській районній державній адміністрації.
Відповідно до статті 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із вла сниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, держав ними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би за безпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться відповідними сільськими, се лищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Рес публіки Крим, Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення
цих ділянок, а також Верховною Радою України.
Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищ ної, міської ради, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо об'єктів, вилучення яких провадиться Кабінетом Міністрів України, подаються до Ради міністрів Автономної Ре спубліки Крим, обласної, Севастопольської міської державної адміністрації.
Як було вже зазначено вище, до клопотання були додані необхідні матеріали та розрахунки. Матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або ін шої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нане сенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.
Отже, подані позивачем документи відповідали вимогам статті 151 Земельного кодексу України з урахуванням того, що з викопіювання, що додавалося до кло потання, чітко вбачається, що позивач клопотав про земельну ділянку площею 0,3 га, а також було схематично позначено межі цієї земельної ділянки на плані землекористування, що спростовує доводи відповідача про незазначення позивачем чіткого місця розташування та площі земельної ділянки, що запитується.
З урахуванням вищезазначеного, відсутні правові підстави для скасування рішення Мирнівської сільської ради від 27 червня 2007 року прийнятого на 11 сесії 5 скликання „Про клопотання перед Сімферопольською райдержадміністрацією на будівництво АЗС в районі 650-651 км (праворуч) по трасі Харків-Сімферополь ПП „Термінал”, яке відповідає вимогам чинного законодавства, на підставі чого судом зроблено висновок про нечинність оскаржуваного рішення, яким відповідач та ким чином порушив права позивача на набуття права оренди відповідної земельної ділянки для здійснення власної господарської діяльності (статті 93, 116 Земельного кодексу України), оскільки рішення відповідача є однією з умов вилучення земельної ділянки від колишнього землекористувача й виникнення права користування в позивача.
Відповідно до частини 16 статті 151 Земельного кодексу України у разі відмови влас ника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку.
Способи захисту прав громадян та юридичних осіб в сфері земельних правовідносин встановлено частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України, це може бути визнання не дійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позов підлягає задоволенню у зв’язку з тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та не суперечать нормам чинного законодавства.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що судом першої інстанції порушено вимоги процесуального законодавства, щодо противоправного розгляду справи господарської юрисдикції в порядку адміністративного судочинства, судовою колегією не приймаються до уваги. Оскільки, згідно пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції—переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконан ня делегованих повноважень.
В силу підпункту 36 частини 1 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, пункту 12 розді лу X Земельного кодексу України виключно до повноважень пленарних засідань сільських, селищ них, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Таким чином, Мирнівська сільська рада Сімферопольського району у розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, а тому справа підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, заявник апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції не залучено до участі у справі на порушення статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України –Укравтодор яке є власником спірної земельної ділянки.
Погодження (за наявності згоди Державної служби автомобільних доріг України) на вилучення земельної ділянки для надання її у власність або оренду, за наявності відповідної заяви суб'єкта підприємницької діяльності та в разі розміщення об'єктів сервісу на землях дорожнього гос подарства, які перебувають в постійному користуванні відповідно до пункту 2.9 Порядку видачі дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування об'єктів сервісу на землях дорожньо го господарства та згод і погоджень на об'єкти зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг зага льного користування, затвердженим наказом Державної служби автомобільних доріг України № 414 від 29.09.2005 р., надається не Укравтодором, а територіальним відділенням, в даному випадку - Службою автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим.
Заявник апеляційної скарги, звернувся до суду апеляційної інстанції у порядку статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України, як третя особа чиї права та інтереси порушені постановою суду першої інстанції.
Відповідно до частини1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Барвинок", не надано суду апеляційної інстанції обґрунтованих доказів того, яким чином прийнята постанова суду першої інстанції порушує права та законі інтереси заявника апеляційної скарги.
Таким чином, виходячи із матеріалів даної справи, судова колегія вважає, що права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвинок" судом першої інстанції не порушено.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова у справі прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвинок", які викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування постанови місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись статтями 195, 198 (пункт 1), 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвинок" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2008 року по справі № 2-15/1883-2008А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді О.В. Дугаренко
В.А. Лисенко