У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.04.08                                                                                       Справа №20/571/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді  Кагітіна Л.П.    , Зубкова Т.П.  , Яценко О.М.

при секретарі: Акімовій Т.М.,

за участю представників:

позивача: Вишняков Д.О., довіреність № ВЕХ 457464 від 12.09.2007 року;

відповідача: Касьяненко Г.О., довіреність № б/н від 07.09.2006 року;

третьої особи на стороні відповідача: не з’явився

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит», с. Олексіївка Куйбишевського району Запорізької області та Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2008 р. у справі № 20/571/07

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит», с. Олексіївка Куйбишевського району Запорізької області  

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «НВА Холдинг», м. Запоріжжя

про звернення стягнення на заставлене майно

Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»,                            м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про звернення   стягнення   на  заставлене   майно   Товариства   з обмеженою відповідальністю «Фаворит» згідно договору застави № 299 від 26.03.2004 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.02.2008 року у справі                       № 20/571/07 (суддя Гандюкова Л.П.) позов задоволено частково. Звернуто стягнення на заставлене майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит» в сумі 224000 грн. згідно з договором застави № 299 від 26.03.2004 року на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», а саме: 1. Зернозбиральний комбайн Дон-1500, 1990 року випуску, реєстр. номер 2895 ЗЕ, № 035930,
двигун 041463, свідоцтво про реєстрацію АА №007583, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 2. Зернозбиральний комбайн Дон-1500, 1992 року випуску, реєстр, номер ЗЕ 2892, № 059818, двигун 069183,  свідоцтво  про реєстрацію АА №007579,  вид.  Куйбишевською  інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 3. Зернозбиральний комбайн Дон-1500, 1992 року випуску, реєстр, помер 2893 ЗЕ, №060189,
двигун   б/н,   свідоцтво   про   реєстрацію   АА   №007581,   вид.   Куйбишевською   інспекцією Держтехпагляду 27.12.2002р.; 4. Трактор ЮМЗ-6КЛ, 1991 року випуску, заводський номер 752959, двигун №1 М1565, реєстр, номер 07482 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007573, вид. Куйбишсвською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 5. Трактор-екскаватор ЮМЗ-6-ЄО-2621, 1987 року випуску, заводський номер 523023, двигун №7В1787,   реєстр.    номер   07484    ВО,   свідоцтво    про   реєстрацію   АА   №007575,  вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 6. Трактор ЮМЗ-6КЛ, 1987 року випуску, заводський номер 538354, двигун №7Ж1151, реєстр. номер 07485 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007576, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 7. Трактор ЮМЗ-6КЛ, 1990 року випуску, заводський номер 704228, двигун №0Н6459, реєстр. номер 07486 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007577, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 8. Трактор ЮМЗ-6АЛ, 1980 року випуску, заводський номер 122994, двигун №ОЕ2489, реєстр. номер 07483 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №07574, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 9. Трактор К-701,  1984 року випуску, заводський номер 8418313, двигун №210340, реєстр. номер 07467 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007558, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 10. Трактор -701,  1983 року випуску, заводський помер 8312758, двигун №183433, реєстр, номер 07466 ВО, свідоцтво про реєстрацію АЛ №007557. вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 11. Трактор ДТ-75Н, 1988 року випуску, заводський номер 483902, двигун №751483, реєстр, номер 07470 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007561, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 12. Трактор ДТ-75Н, 1990 року випуску, заводський номер 578206, двигун №986157, реєстр, номер 07471 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007562, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду; 13. Трактор Т-150К, 1994 року випуску, заводський номер 575798, двигун №217138, реєстр. номер 07468 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007559, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду; 14. Трактор Т-150К, 1992 року випуску, заводський номер 559867, двигун № 165965, реєстр, номер 07469 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007560, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 15. Трактор Т-150К, 1994 року випуску, заводський номер 575873, двигун №216446, реєстр, номер 4991 ЗГ, свідоцтво про реєстрацію АК №069897, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 03.07.2000р.; 16. Трактор Т-150К, 1994 року випуску, заводський номер 575776, двигун №217028, реєстр. номер 4989 ЗГ, свідоцтво про реєстрацію АК №069898, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 03.07.2000р.; 17. Трактор Т-25А, 1982 року випуску, заводський номер 280931, двигун №743175, реєстр. номер 07487 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007578, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 18. Трактор МТЗ-80Л, 1992 року випуску, заводський номер 849976, двигун №986532, реєстр. номер 07473 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007564, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 19. Трактор МТЗ-80Л, 1992 року випуску, заводський номер 847919, двигун №980961, реєстр. номер 07474 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007565, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 20. Трактор МТЗ-80Л, 1992 року випуску, заводський номер 855211, двигун №000674, реєстр. номер 07475 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007566, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 21. Трактор МТЗ-80Л, 1992 року випуску, заводський номер 866312, двигун №000266, реєстр. номер 07476 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007567, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 22. Трактор МТЗ-80Л, 1992 року випуску, заводський номер 855415, двигун №002709, реєстр. номер 07472 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007563, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 23. Трактор МТЗ-80Л, 1990 року випуску, заводський номер 702806, двигун №624041, реєстр. номер 07480 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007571, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 24. Трактор МТЗ-80Л, 1984 року випуску, заводський номер 349992, двигун №750813, реєстр. номер 07481 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007572, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 25. Трактор МТЗ-80Л, 1988 року випуску, заводський номер 608788, двигун №391974, реєстр. номер 07479 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007570, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.; 26. Трактор МТЗ-80Л, 1992 року випуску, заводський номер 847923, двигун №982225, реєстр. номер 07477 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА №007568, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит» на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» суму 2240 грн. витрат на державне мито та суму 77 грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позов в  частині звернення стягнення на заставлене майно в сумі 67799 грн. 16 коп. (заборгованість за несплаченими відсотками та пеня на заборгованість за відсотками) залишено без розгляду. У позові в частині звернення стягнення на заставлене майно в сумі 47405 грн. 83 грн. (заборгованість за комісіями, пеня на заборгованість за комісіями, пеня на заборгованість за кредитом) відмовлено.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не надано доказів належного виконання договірних зобов’язань та погашення заявленої до стягнення заборгованості у сумі 224000грн. неповернутих кредитних коштів. Позовні вимоги в частині звернення стягнення на заставлене майно в сумі 224 000 грн. непогашених кредитних коштів основані на договорі, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню. Враховуючи непредставлення позивачем обґрунтованого розрахунку відсотків по кредиту та суми пені, нарахованої на відсотки, на підставі п. 5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, позов в частині звернення стягнення на заставлене майно на суму 67799грн.16коп. (64364грн.71коп.+3434грн.45коп.) залишено без розгляду. Враховуючи, що строк позовної давності для стягнення пені скінчився 01.06.2007 року судом відмовлено у задоволенні позовних  вимог в частині стягнення пені, нараховану на заборгованість за кредитом. Оскільки договором застави не було передбачено зобов’язання відповідача щодо сплати комісії, вимоги про стягнення з відповідача суми 6673,54 грн. заборгованості за несплаченими комісіями судомне задоволено. Враховуючи, що сума 375,03 грн. пені нарахована на заборгованість по комісії, судом також було відмовлено у стягненні цієї суми.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит» не погодилося з рішенням суду та звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області по справі № 20/571/07 від 07.02.2007 року в частині звернення стягнення майна з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит»  в сумі 224000 грн. та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит» в сумі 224000 грн. Вважає, що судове рішення є частково неправомірним - в частині звернення стягнення на майно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит»  в сумі 224000 грн. На думку заявника, при прийнятті вказаного рішення судом порушені норми матеріального права. Вказує, що позивач та позичальник продовжили термін основного зобов’язання на термін, за який нараховуються проценти, і відповідно збільшився розмір зобов’язань відповідача, на що останній не надавав своєї згоди. Зазначає, що майнова порука (договір застави) припинилась, оскільки було змінено обсяг зобов’язання, внаслідок чого збільшилась відповідальність відповідача. Вважає за необхідне звернути увагу суду на той факт, що підставою виникнення зобов’язань відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором є, в даному випадку, договір застави, і відповідно, враховуючи той факт, що обсяг зобов’язань збільшився, то відповідно припинилась порука взагалі і припинив свою дію договір поруки. Вказує, що стягнення сум основного боргу на підставі припиненого договору неправомірне, і відповідно судом неправильного застосовані норми матеріального права. Зазначає, що суд дійшов висновку, що додатковими угодами не було змінено обсяг відповідальності відповідача за кредитним договором, що не відповідає обставинам справи.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.03.2008 року у справі  № 20/571/07 розгляд апеляційної скарги відповідача призначено на 16.04.2008 року.

Запорізька обласна дирекція Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», також не погодилася з рішенням суду у цій справі та звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області по справі № 20/571/07 від 07.02.2008 року в частині залишення позову без розгляду та в частині відмови у позові та прийняти нове рішення, яким позов Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково, а саме, звернути стягнення на заставлене майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит» у сумі 339205 грн., згідно договору № 299 від 26.03.2004 року. Вважає рішення суду в частині залишення позову без розгляду та в частині відмови у позові таким, що  прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що твердження суду про те, що позивач не надав витребувані документи, а саме розрахунок кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «НВА Холдинг», не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивачем  були виконані всі вимоги суду, суд не витребував уточнюючого розрахунку кредиторської заборгованості. Вказує, що представник відповідача в судовому процесі не заперечував проти правильності математичної складової розрахунку кредиторської заборгованості, а отже відповідач з розрахунком погодився у повному обсязі. Вважає, що комісія за Договором №1 не є по своїй правовій природі штрафною санкцією, а є заборгованістю по сплаті процентів за користування кредитними коштами. Посилається на те, що судом необґрунтовано відмовлено у стягненні пені. Зауважує, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем на теперішній час становить 339205 грн.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.03.2008 року у справі  № 20/571/07 приєднано розгляд апеляційної скарги позивача до апеляційної скарги відповідача, призначеної до розгляду на 16.04.2008 року.

14.04.2008 року до Запорізького апеляційного господарського суду від Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит» частково, а саме: відмовити в задоволенні апеляційної скарги в частині скасування рішення господарського суду Запорізької області по справі № 20/571/07 від 07.02.2007 року в частині звернення стягнення на майно Товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит»  в сумі 224000 грн.; задовольнити апеляційну скаргу в частині скасування рішення щодо  залишення позову без розгляду та в частині відмови у позові та прийняти нове рішення, яким позов Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково, а саме звернути стягнення на заставлене майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит» у сумі 339205 грн., згідно договору № 299 від 26.03.2004 року. Вказує на те, що твердження відповідача, що зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит» по договору застави № 299 від 26.03.2004 року припинилися внаслідок змінення обсягу зобов’язань по кредитному договору № 010/02-17/417 від 26.03.2004 року не відповідає діючому законодавству України та фактичним обставинам справи. Посилається на те, що додаткових угод щодо збільшення об’єму зобов’язань до договору не укладалося. Зазначає, що законних підстав для припинення застави не було.

          Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 757 від 15.04.2008 року справу № 20/571/07 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Зубкова Т.П., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 16.04.2008 р., представники позивача та відповідача підтримали доводи, викладені у апеляційних скаргах та відзиві.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився. Про місце, час і дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Враховуючи достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

          За заявою присутніх представників сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.

          По закінченні судового засідання, за згодою присутніх представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                   ВСТАНОВИВ:

26.03.2004 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції (кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВА Холдинг» (позичальником) був укладений кредитний договір №010/02-17/417.

Згідно п. 1.1. договору, кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 500 000 грн. строком до 25.03.2005р. зі сплатою 19% річних.

Відповідно до умов п.6.1 цього договору, позичальник зобов’язався використати кредит на зазначені у договорі цілі та забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п.9.1 кредитного договору, договір набуває чинності з дати його укладення та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, відсотків за користування кредитом, штрафів та пені).

До кредитного договору також сторонами були укладенні додаткові угоди № 1 від 26.03.2005р. та № 2 від 22.09.2005р., якими вносилися зміни до п.1.1 договору та згідно з якими продовжувався строк надання кредитних коштів до 01.10.2005р. ( за угодою № 1) та до 01.12.2005р. (за угодою № 2).

Додатковою угодою № 2 від 22.09.2005р., сторони також дійшли згоди, що у зв’язку із зміною графіку погашення кредиту, позичальник одноразово сплачує на рахунок кредитора комісію у розмірі 2,0 відсотка від суми пролонгації кредиту.

Відповідно до п.3.3 кредитного договору його забезпеченням є застава майна майнового поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит».

26.03.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит» (заставодавець) майновий поручитель ТОВ «НВА Холдинг» та АППБ «Аваль» (заставодержатель) було укладено договір застави (посвідчений нотаріально 26.03.2004 року та зареєстрований в реєстрі № 299), за умовами якого, згідно кредитного договору №010/02-17/417 від 26.03.2004 року, заставодержатель відкрив Товариству з обмеженою невідповідальністю «НВА Холдинг» відновлювальну кредитну лінію у сумі 500 000 грн. строком по 25.03.2005 року, із сплатою 19% відсотків річних. У забезпечення виконання зобов’язань, заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу належне йому майно згідно Додатку №1, який є невід’ємною частиною цього договору. Предмет застави оцінюється сторонами в сумі 423 620,00 грн. Пунктом 4.1 договору застави встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання заставодавцем своїх зобов’язань по кредитному договору №010/02-17/417 від 26.03.2004р., або настанні одного із випадків, передбачених ст.ст.28,29 Закону України «Про заставу».

18.05.2006 року, у зв’язку з невиконанням кредитних зобов’язань по кредитному договору позивачем було направлено на адресу позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю «НВА Холдинг» та майнового поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит» претензію з пропозицією до 15.06.2006 року погасити перед банком заборгованість по кредитному договору №010/02-17/417 від 26.03.2004 року.

Відповіді на зазначену претензію позивачем отримано не було.

Грошові зобов’язання по кредитному договору відповідачем та третьою особою виконані не були.

31.10.2006 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Нарохою О.В. вчинено виконавчий напис №3561 про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 270 283,87грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.07.2007р. у справі №22/228/07, яке вступило у законну силу, визнано таким, що не підлягає виконанню повністю виконавчий напис реєстраційний №3561, вчинений 31.10.2006р. приватним нотаріусом Запорізького міського округу Запорізької області Нарохою О.В., про звернення стягнення на майно, яке підлягає витребуванню, а саме: сільськогосподарську техніку у кількості 28 одиниць згідно з додатком №1, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фаворит».

Згідно листа підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області №324-2/11 від 28.01.2008р., при примусовому виконанні вказаного виконавчого напису було реалізовано трактор МТЗ - 80,1989 року випуску, державний №07478 ВО та трактор Т-150К, 1992 року випуску, державний №9405 ЗГ. Від реалізації вказаного майна на депозитний рахунок Головного управління юстиції у Запорізькій області надійшли кошти в розмірі 23400,00 грн. В межах зведеного виконавчого провадження №1647/2, боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит», вказані кошти були розподілені на витрати виконавчого провадження та на задоволення вимог стягувача. 27.12.2007 року виконавче провадження закінчено, на підставі п.4 ст.37  Закону України «Про виконавче провадження».

Звернення   стягнення   на  заставлене   майно   Товариства   з обмеженою відповідальністю «Фаворит» згідно договору застави № 299 від 26.03.2004 року (майно наведено у додатку № 1 до договору застави) у сумі 339 205 грн. станом на 01.11.2007р. (з якої:  224 000 грн. не повернутих кредитних коштів; 40 375,23 грн. пені, нарахованої на заборгованість за кредитом за період з 01.10.2006р. по 31.10.2007р.; 64 364,71 грн. заборгованості за несплаченими відсотками за період з 27.04.2006р. по 31.10.2007р.; 6673,57 грн. заборгованості за несплаченими комісіями за період з 27.04.2006р. по 31.10.2007р.; 3434,45 грн. пені, нарахованої на заборгованість за відсотками за період з 01.10.2006р. по 31.10.2007р., 357,03 грн. пені на заборгованість за комісіями за період з 01.10.2006р. по 31.10.2007р.) було предметом позову у цій справі.

Колегія суддів вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а апеляційні скарги позивача та відповідача у справі такими, що не підлягають  задоволенню, в силу наступного:  

          Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання  господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Згідно ст.20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

          Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

          Статтею 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

          У разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ст. 589 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до умов договору застави від 26.03.2004 року, цим договором забезпечується виконання зобов’язань за кредитним договором №010/02-17/417 від 26.03.2004 року, за яким позичальнику відкрито відновлювальну кредитну лінію в сумі 500 000 грн. строком по 25.03.2005 року, із сплатою 19% річних.

Згідно п. 2.2 договору застави, сторони встановили, що зобов’язання, забезпечене заставою, вважається виконаним, якщо кредит погашений, сплачені проценти, штрафні санкції у випадку їх нарахування, та витрати, пов’язані з виконанням по кредитному договору №010/02-17/417 від 26.03.2004 року.

Відповідно до п. 2.3. договору застави, заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави у випадку, якщо кредит, що забезпечений заставою не буде погашений у встановлені кредитним договором строки.

Заставодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання забезпеченого заставою, воно не було виконано (п. 2.15 договору).

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися  іншими засобами доказування.

Позичальником та майновим поручителем не надано доказів належного виконання договірних зобов’язань та погашення неповернутих кредитних коштів.

Згідно з ст.20 Закону України «Про заставу» при частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов’язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Відповідно до листа підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області №324-2/11 від 28.01.2008р. виконавче провадження закінчено, при примусовому виконанні виконавчого напису було реалізовано трактор МТЗ -80,1989 року випуску, державний №07478 ВО та трактор Т-150К, 1992 року випуску, державний №9405 ЗГ.

         Таким чином, із переліку майна повинно бути виключене реалізоване майно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на заставлене майно в сумі 224 000 грн. непогашених кредитних коштів.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі спростовуються вищевикладеним та наступним:

Як встановлено колегією суддів, 26.03.2005 року між позивачем та  третьою особою було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, якою внесли зміни до п. 1.1. договору та виклали його у наступній редакції: «Кредитор на положеннях та умовах цього договору, відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 500 000 грн. строком до 01.10.2005р. зі сплатою 19% річних». 22.09.2005 року позивачем та третьою особою укладено також додаткову угоду №2 до кредитного договору, якою шляхом зміни п.1.1 договору, сторони за договором продовжили строк надання кредиту до 01.12.2005р., а також встановили, що в зв’язку із зміною графіку погашення кредиту позичальник одноразово сплачує на рахунок кредитора комісію у розмірі 2,0 відсотка від суми пролонгації кредиту. Отже, зазначеними додатковими угодами сторони  продовжили строк користування кредитними коштами, а інші умови щодо кредитування (розмір кредиту, розмір плати 19% річних за користування коштами) сторони не змінювали. Зміна сторонами за кредитним договором деяких умов договору не призвела до заміни самого кредитного зобов’язання. Характер прав і обов’язків учасників, а також порядок виконання зобов’язання залишилися незмінними. За умовами цих додаткових угод не вбачається, що наслідком зміни умов договору є припинення зобов’язання, що діяло раніше, і зміну його новим зобов’язанням. Зобов’язання, що виникло з договору застави не припинилося.

Також, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду щодо залишення без розгляду вимог позивача в частині звернення стягнення на заставлене майно на суму 67 799грн.16коп. (64 364,71+3434,45) відсотків по кредиту та суми пені, нарахованої на відсотки.

Відповідно до п. 3.3. кредитного договору сторони встановили порядок погашення заборгованості за кредитним договором: в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом, в другу чергу - сума заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість), в третю - заборгованість за неустойкою, у випадку її нарахування кредитором, та інша безспірна заборгованість позичальника.

Відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

          Так, позивач просить звернути стягнення на заставлене майно і також в сумі 64 364,71 грн. заборгованості за несплаченими відсотками за період з 27.04.2006р. по 31.10.2007р. та 3434,45 грн. пені, нарахованої на заборгованість за відсотками за період з 01.10.2006р. по 31.10.2007р.

Згідно з п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалами від 09.11.2007р., 06.12.2007р. господарським судом першої інстанції позивача було зобов’язано надати документальне обґрунтування заявлених вимог.

Як свідчать матеріали справи, на першому аркуші, наданого позивачем розрахунку заборгованості  було вказано, що заборгованість за несплаченими відсотками за період з 27.04.2006р. по 31.10.2007р. (552 дні) складає 64 364,71 грн. А згідно із змісту докладного розрахунку несплачених відсотків, розрахунок здійснений за період з 27.04.2006р. по 02.04.2007р. (341 день) та складає суму 39 761,53 грн.

          Позивачем не доведено поважність причин не надання до господарського суду першої інстанції обґрунтованого розрахунку спірних сум заборгованості за несплаченими відсотками за період з 27.04.2006р. по 31.10.2007р. та  пені, нарахованої на заборгованість за відсотками за період з 01.10.2006р. по 31.10.2007р.

Із розрахунку, наданого позивачем в підтвердження вищенаведених сум, апеляційним господарським судом також неможливо встановити період нарахування відсотків, дійсний розмір відсотків, які підлягають до стягнення, та перевірити правильність розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо залишення без розгляду позову в  частині звернення стягнення на заставлене майно в сумі 67799 грн. 16 коп. (що складається із сум заборгованості за несплаченими відсотками та пені на заборгованість за відсотками).

Обґрунтованим та законним є і висновок господарського суду першої інстанції щодо відмови в іншій частині позовних вимог.

Пунктом 10.2 кредитного договору сторонами передбачено, що за порушення строків повернення кредиту, передбаченого п.1.1 договору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено колегією суддів, зобов’язання по поверненню кредитних коштів повинно було виконано до 01.12.2005р.

Отже, позивач мав право нараховувати пеню за період:  з 01.12.2005р. по 01.06.2006р.

Відповідно до ст.258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду 05.11.2007 року,  тоді як строк позовної давності для стягнення пені скінчився 01.06.2007 року.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач заявив про застосування позовної давності в частині стягнення пені, позовні вимоги в частині стягнення пені на заборгованість за кредитом необґрунтовані та безпідставні.

Позовні вимоги щодо звернення стягнення на суму 6673,57 грн. заборгованості за несплаченими комісіями та пені за несплату комісійних доходів за користування кредитними коштами у розмірі 375,03 грн. також не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2.18 договору застави, за рахунок заставленого майна задовольняються вимоги заставодержателя в повному обсязі, включаючи відсотки, нараховані штрафні санкції, а також відшкодування збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобов’язання, необхідні витрати на реалізацію заставленого майна.

Позивач просить стягнути суму комісії, як штрафну санкцію.

Згідно ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Комісія, зазначена позивачем, є не штрафною санкцією, а є спеціальним видом зобов’язання.

Позивачем не доведено обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог в частині звернення стягнення на заставлене майно в сумі 6673грн.57коп. заборгованості за несплаченими комісіями та 375грн.03коп. пені, нарахованої на заборгованість за несплаченими комісіями.

          Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарським судом з’ясовані всі обставини справи,  висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення господарського суду першої інстанції по цій справі прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

          Апеляційні скарги позивача та відповідача у справі необґрунтовані, та не підлягають задоволенню.

          Колегія суддів вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції щодо віднесення судових витрат за позовом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

          Державне мито, сплачене за перегляд оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку, відноситься на заявників цих апеляційних скарг.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105  Господарського процесуального кодексу  України,  Запорізький  апеляційний господарський суд

                                                              ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит», с. Олексіївка Куйбишевського району Запорізької області залишити без задоволення.

          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Запоріжжя залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Запорізької області від 07.02.2008 р. у справі №20/571/07 залишити  без змін.

          Постанову складено у повному обсязі та підписано 25.04.2008 року.

  

Головуючий суддя Кагітіна Л.П.

 судді  Кагітіна Л.П.  

 Зубкова Т.П.  Яценко О.М.