Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22-ц/490/6290/11                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Чумак Т.А.

Категорія 36                                                   Доповідач  -  Каратаєва Л.О.

27.01.2012

Р І Ш Е Н Н Я

                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року                                                                м. Дніпропетровськ

       Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

        Головуючого –Каратаєвої Л.О.

        Суддів – Чубукова О.П., Михайловської С.Ю.

        При секретарі –Керімовій Л.К.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Великокостромської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИЛА:

22 квітня 2011 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення яким  відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Великокостромської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення  норм процесуального та матеріального права,  просить рішення скасувати, позов задовольнити.

                 Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, котрим суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, прийняте на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.

Вказані вимоги ЦПК України суд першої інстанції не врахував.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., залишив на його ім’я заповіт, згідно якому заповідав йому земельну ділянку сільськогосподарського призначення (а.с. 7). Заповіт посвідчено та зареєстровано секретарем Великостромської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.

Померлий ОСОБА_3 та позивач не перебували між собою у споріднених стосунках та мешкали за різними адресами.

          Суд першої інстанції не надав вказаним обставинам належної оцінки, не з’ясував чи було відомо позивачу про наявність заповіту, чи повідомляв секретар Великостромської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області нотаріальну контору про відкриття спадщини після смерті  ОСОБА_3 та чи повідомлявся сам ОСОБА_2 нотаріальною конторою чи Великостромською сільською радою Апостолівського району Дніпропетровської області про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 на існування заповіту.

          Статтями 1216, 1217 ЦК  визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до ч.1 ст. 1223 ЦК право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про нотаріат», нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Проте, як вбачається з пояснень позивача, на час смерті спадкодавця про те, що останній склав на його ім’я заповіт, він нічого не знав, своєчасно про наявність заповіту його ніхто не повідомляв, він звернувся до нотаріальної контори відразу як узнав про його існування.

Статтею 1270 ЦК визначено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем було пропущено строк прийняття спадщини з поважних причин, тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового, про задоволення позовних вимог та встановлення ОСОБА_2 додаткового строку у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини з моменту вступу рішення в законну силу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів – 

                                               В И Р І Ш И Л А:    

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.   

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2011року скасувати.   

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Великокостромської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Встановити ОСОБА_2 додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини з моменту вступу рішення в законну силу.

Рішення суду набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів, з дня проголошення.   

СУДДІ: