06.03.2012 Справа № 2-1442/12

справа №2-1442/2012р.

Р і ш е н н я

І м е н е м    у к р а ї н и

«21»лютого 2012 року                    Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого –судді                                        –Жежери О.В.,

при секретарях                                         –Гриненко І.В.,

за участю представника позивача                    - ОСОБА_1,

представника відповідача                              - Бортник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся з позовом до ТОВ «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у розмірі 85 324,68 гривень посилаючись на те, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03.03.2010р. по справі № 2-653/2010 р. стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 1 956,52 грн., невиплачену частину використаної чергової оплачуваної відпустки за жовтень 2008 року у сумі 5 372,27 грн., грошову компенсацію за невикористані відпустки у розмірі 42210,30 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 66 555,76 грн., 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вказане рішення відповідачем добровільно виконане не було. 02.03.2011 р. і 25.03.2011 р. з відповідача в примусовому порядку стягнуто на користь позивача 1 435,00 грн., та 706,30 грн., відповідно, а всього 2 141,30 грн. Але стягнута сума була за розміром значно меншою сумам, що належали позивачу від відповідача. Повністю відповідач погасив заборгованість перед позивачем лише 06.12.2011 року. Протиправна і навмисна бездіяльність відповідача у добровільному і належному виконані ним рішення хоча б в частині погашення боргу по належних працівнику сум при його звільнені, привела до виникнення з вини відповідача нової затримки розрахунку з позивачем по сумах, визначених ч. 1 статті 116 КЗпП. Період затримки цього розрахунку склав з 03.03.2010 року включно по 06.12.2011 року. Мотивуючи зазначеним, позивач просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 85 324,68 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у ньому та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала посилаючись на те, що чинним законодавством передбачено стягнення середнього заробітку на день постановлення рішення, а не на день повного проведення розрахунку з працівником. Також діюче законодавство не передбачає можливості для звернення працівника з повторним позовом про стягнення середнього заробітку. Вказала на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог і просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.  

Судом встановлено, що з 20.11.1995 року позивач працював у відповідача на посаді директора, а з 01.01.1998 року на посаді генерального директора. Відповідно до протоколу загальних зборів учасників до ТОВ «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»№ 381 від 16.10.2008 року трудові відносини позивача з відповідачем були розірвані на підставі ст. 38 КЗпП України.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03.03.2010р. по справі № 2-653/2010 р., уду м. Києва від 03.03.2010р. по справі № 2-653/2010 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.08.2010 р., стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 1 956,52 грн., невиплачену частину використаної чергової оплачуваної відпустки за жовтень 2008 року у сумі 5 372,27 грн., грошову компенсацію за невикористані відпустки у розмірі 42210,30 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 66 555,76 грн., 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вказане рішення набрало законної сили 05.08.2010 року.

Виконавчий лист виданий Оболонським районним судом м. Києва 16.09.2010 р.

28.09.2010 р. позивач звернувся із заявою до відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції за примусовим виконанням рішення на підставі виконавчого листа від 16.09.2010р.

Постановою державного виконавця органу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції від 04.10.2010р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Оболонським районним судом м. Києва 16.09.2010р. по справі № 2-653/2010 р. про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 118 564,65 грн.

Як вбачається з постанови державного виконавця органу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 07.12.2011 року, згідно розпорядження-розрахунків від 02.03.2011 року, 28.03.2011 року та 07.12.2011 року, суму боргу стягнуто з рахунків боржника, тобто відповідача, та перераховано стягувану –ОСОБА_3

Відповідно до  ст.  117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в  ст.  116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз'яснень Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»від 24 грудня 1999 року № 13 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Після набрання рішенням суду, яке є актом правосуддя, що остаточно вирішує спір з заявлених вимог, законної сили, правовідносини сторін зі сфери вирішення спору переносяться у виконавчу сферу. Якщо боржник добровільно не виконує судове рішення, то законом передбачені заходи його примусового виконання.

Середня  заробітна  плата за  затримку  розрахунку стягується у разі невиплати звільненому працівнику належних йому сум, в день звільнення. У даному ж випадку вказана сума заборгованості  по  заробітній  платі  була  стягнута рішенням  суду, у зв'язку з чим  вимоги  ст. 117  КЗпП  в даному випадку не можуть бути застосовані.

Оскільки при виконанні судового рішення про стягнення заробітної плати, яке набуло законної сили, застосовується Закон України «Про виконавче провадження», а діючим трудовим законодавством України не передбачено стягнення середнього заробітку за невиконання судового рішення, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення  на його користь з відповідача середнього заробітку за затримку розрахунку з 03.03.2010 року по 06.12.2011 року відсутні.  

Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.  

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 57, 58, 59, 60, 79, 88, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 41, 44, 116, 117 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільне підприємство С.Т.Р. Україна»про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга  на рішення суду  подається  протягом десяти днів  з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається в Апеляційний суд м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.

Суддя:                                                                                О.В. Жежера