Справа № 2-1804/11

Провадження №  2/540/219/12

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

м. Донецьк                                                               

13 лютого 2012 р.                                                    

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий –суддя Іванов В.М.,  при секретарі Абрамчук А.В., за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

Відділення виконавчої дирекції ФССНВВ в м. Вугледарі Донецької області до Петровської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Донецька про визнання акту по формі П-4 недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції  ФССНВВ в  м. Вугледарі Донецької області про встановлення факту професійного захворювання та видати направлення на МСЕК

в с т а н о в и в:

Позивач Відділення виконавчої дирекції ФССНВВ в м. Вугледарі Донецької області звернувся до суду із позовною заявою про визнання акту по формі П-4 недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  22 квітня 2011 року санітарним лікарем Петровської районної санітарно епідеміологічної станції було затверджено АКТ по формі П-4 про розслідування хронічного захворювання ОСОБА_3, з яким позивач не згоден, з тих підстав, що при встановленні професійного захворювання до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти  підприємства, робочого органу ВД ФССНВВ за місцем знаходження підприємства, однак в даному випадку представник позивача не був запрошений. Крім цього при проведенні звірки даних із амбулаторної карти ОСОБА_3 виявлені викривлення даних, а саме в період з 04 березня 2008 року по 12 березня 2008 року,  з 13 березня 2008 р. по 22 березня 2008 року - ОСОБА_3 знаходився на лікарняному листі з діагнозом  - вертиброгенна люмбалгія, а виписці з  амбулаторної карти діагноз –попереково-крижовий радикуліт, а також не враховано, що для віднесення умов праці до 3 класу, час дії фактора повинен бути не менше 50% часу зміни (за останнім  місцем роботи час дії шкідливого фактору становить1,5-2 год. З цих підстав позивач просить визнати акт по формі П-4 від 22 квітня 2011 року про професійне захворювання у ОСОБА_3 недійсним.

В свою чергу ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до Відділення виконавчої дирекції  ФССНВВ в  м. Вугледарі Донецької області про встановлення факту професійного захворювання та зобов’язати Відділення виконавчої дирекції ФССНВВ в м. Вугледарі Донецької області видати направлення на МСЕК.

Позовні вимого ОСОБА_3  мотивовані тим, що він тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості. Останнім містом його роботи було ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3»ДП ДВЕК. 22 квітня 2011 року він був звільнений за станом здоров’я. 13 квітня 2011 року Донецькою обласною клінічною лікарнею  профзахворювань йому був встановлений діагноз –хронічна вертеброгенна поперекова - крижова радікулопатія  у стадії тривалого загострення з больовим м'язово –тонічним, правостороннім корінцевим синдромом. Захворювання професійне. Після чого ОСОБА_3 звернувся до  ВД ФССНВВ в м. Угледар, для отримання направлення на МСЕК, однак йому в цьому було відмовлено. Тому він звернувся до суду, та просить суд встановити факт отримання професійного захворювання та зобов’язати ФССНВВ в м. Угледар видати направлення на МСЕК.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - він же представник відповідача по зустрічному позову, підтвердив позов та його обґрунтування, зустрічний позов не визнав, суду пояснив, що  22 квітня 2011 року санітарним лікарем Петровської районної

санітарно епідеміологічної станції було затверджено АКТ по формі П-4 про розслідування хронічного захворювання ОСОБА_3, з яким позивач не згоден, з тих підстав, що при встановленні професійного захворювання до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти  підприємства, робочого органу ВД ФССНВВ за місцем знаходження підприємства, однак в даному випадку представник позивача не був запрошений. Крім цього при проведенні звірки даних із амбулаторної карти ОСОБА_3 виявлені викривлення даних, а саме в період з 04 березня 2008 року по 12 березня 2008 року,  з 13 березня 2008 р. по 22 березня 2008 року - ОСОБА_3 знаходився на лікарняному листі з діагнозом  - вертиброгенна люмбалгія, а виписці з  амбулаторної карти діагноз –попереково-крижовий радикуліт, а також не враховано, що для віднесення умов праці до 3 класу, час дії фактора повинен бути не менше 50% часу зміни (за останнім  місцем роботи час дії шкідливого фактору становить 1,5-2 год). З цих підстав позивач просить визнати акт по формі П-4 від 22 квітня 2011 року про професійне захворювання у ОСОБА_3 недійсним. В зустрічному позові просив суд відмовити.

Представник відповідача Петровської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Донецька –він же представник третьої особи по зустрічному позову,  позов ФССНВВ не визнав, проти зустрічного позову ОСОБА_3 не заперечував. Суду пояснив, що згідно запиту ЦМЛ м. Вугледара від 09 березня 2011 року Петровською районною СЕС м. Донецька було складено санітарна-гігієнічна характеристика умов праці ОСОБА_3 Був складений акт, з яким не погодився представник позивача ФССНВВ в м. Вугледарі. Після чого ОСОБА_3 отримав направлення на  ВКК КЛПУ «Обласну клінічну лікарню профзахворювань», де йому був встановлений діагноз, який пов’язаний з професійним захворюванням. Після чого була утворена комісія, яка склала акт по формі П-4, на підставі висновку ВКК КЛПУ «Обласної клінічної лікарні профзахворювань». Вважає, що акт складений правомірно, та в позові відділенню виконавчої дирекції  ФССНВВ в  м. Вугледарі Донецької області необхідно відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 –він же позивач по зустрічному позову –позов ВВД ФССНВВ в м. Вугледарі не визнав, свій позов уточнив, а саме просив вимоги про встановленні факту професійного захворювання залишити без розгляду підтримав оскільки даний факт встановлений висновком ВКК КЛПУ «Обласної клінічної лікарні профзахворювань». На вимогах про зобов’язання ВВД ФССНВВ в м. Вугледарі видати направлення на МСЕК підтримав, суду пояснив, що він тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості. Останнім містом його роботи було ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3»ДП ДВЕК. В березні 2008 року звернувся до лікаря терапевта, вона вказала діагноз «люмбалгія», після чого в ході лікування був виявлений «радикуліт», саме цей діагноз вказаний в лікарняному листі. 13 квітня 2011 року Донецькою обласною клінічною лікарнею  профзахворювань йому був встановлений діагноз –хронічна вертеброгенна поперекова - крижова радікулопатія  у стадії тривалого загострення з больовим м'язово – тонічним, правостороннім корінцевим синдромом. 22 квітня 2011 року він був звільнений за станом здоров’я. Захворювання професійне. Після чого ОСОБА_3 звернувся до  ВД ФССНВВ в м. Вугледарі, для отримання направлення на МСЕК, однак йому в цьому було відмовлено. Тому він звернувся до суду, та просить суд  зобов’язати ФССНВВ в м. Вугледарі видати направлення на МСЕК.

Представник ОСОБА_3 –ОСОБА_5 позов ВВД ФССНВВ в м. Вугледарі не визнав, позов ОСОБА_3  підтримав, суду надав аналогічні пояснення.

Представник третьої особи КЛПУ «Обласна Клінічна лікарня профзахворювань»Боєва І.А. в судовому засіданні позов ФССНВВ не визнала, проти зустрічного позову ОСОБА_3 не заперечувала. Суду пояснила, що ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному обстеженні в КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»з 04.04. по 13.04.2011 року. Лікувально-експертна комісія 12.04.2011 року встановила ОСОБА_3 професійне захворювання. Рішення  про зв’язок захворювання з умовами праці прийнято згідно з процедурою, затвердженою додатком 13 Постанови КМУ від 25.08.2004 року на підставі клінічних, функціональних досліджень з урахуванням відомостей зазначених у трудовій книжці ОСОБА_3; виписки з амбулаторної картки, підписаної 01.04.2011 року лікуючим лікарем Фотенко Т.В. головою Мар’їнської центральної  районної лікарні Шинкаревою Н.Г., згідно якого ОСОБА_3 знаходиться під спостереженням МЦРЛ з приводу хронічної попереково-криживої радикулопатії з 2008 року; санітарно-гігієнічній характеристиці затвердженої головним санітарним лікарем Петровського району Воронковим Н.І. Запрошення на засідання Лікувально-експертної комісії були направлені 07.04.2011 року ВД ФССНВВ в м. Вугледарі та директору ВП «Шахта Південно-Донбаська № 3»ДП ДВЕК. Однак представники на засідання комісії 12.04.2011 року,  не з’явились, лише  заступник

директора шахти С.В. Бондаренко надіслав листа в якому заперечував про розгляду справи ОСОБА_3, однак його доводи не є такими, що були б підставою для відмови у встановленні професійного захворювання у ОСОБА_3  Крім цього наполягають на тому,  що ВД ФССНВВ в м. Вугледарі оспорюючи акт по формі П-4, перевищили свої повноваження, якими наділений фонд, оскільки Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»від 23 вересня 1999 року  не передбачено права та обов’язки Фонду  контролювати роботу спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу. Просив суд відмовити ФССВНН в м. Вугледарі в позові.  

Представник третьої особи ВП «Шахта  «Південнодонбаська № 3»із позовом ВВД ФССНВВ в м. Вугледарі погодився, зустрічний позов не визнав. В судовому засіданні пояснив, що оскільки діагноз в амбулаторній картці та в акті П-4 різні є підстави вважати, що акт складений неправомірно, та вважає, що акт необхідно визнати недійсним.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ВВД ФССНВВ в м. Вугледарі не підлягає задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_3 задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 13 квітня 1992 року працював на ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3»ДП ДВЕК, 22 квітня 2011 року ОСОБА_3 звільнено за станом здоров’я згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України згідно записів в трудовій книжки.(а.с.                ).

Згідно довідки № 350 від 13 квітня 2011 роту та висновку ВКК КЛПУ «Обласної клінічної лікарні профзахворювань» ОСОБА_3, був обстежений в другому неврологічному відділенні з 04 квітня по 13 квітня 2011 року, та йому встановлений діагноз: хронічна вертеброгенна поперекова - крижова радікулопатія  у стадії тривалого загострення з больовим м'язово –тонічним, правостороннім корінцевим синдромом, обмеженням статико-дінамичної функції. Захворювання професійне»(а.с.            ).

Як вбачається з акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П4, від 21  квітня 2011 року,  складеного комісією у складі головуючого: зам. головного лікаря Петровської районної  СЕС –Топуз В.М., членів комісії: виконуючим обов’язки директора по охороні праці ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3»ім. М. С. Сургая»ДП ДВЕК»Агібалова В.Г., голови НПГУ ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3»ім. М. С. Сургая»ДП ДВЕК –Даценка Г.І., страховий експерт по охороні праці відділення ВД ФССНВВ в м. Вугледарі Перебайло К.В., профпатолога ЦМЛ  м. Вугледар Кулумбегової О.М. у ОСОБА_3, встановлений діагноз: хронічна вертеброгенна поперекова - крижова радікулопатія, захворювання професійне,  яке виникло внаслідок тяжких умов праці 2 ст. 3-го класу, причинами є недосконалість  технологічного процесу, незабезпеченість працівників протирадикулітними  поясами. Акт підписали   два члени комісії. Інші члени комісії склали окрему думку, щодо акту ( а.с.                   )  Згідно з вимогами п. 78 Порядку №1112, 22 квітня 2011 року акт форми П4 був затверджений головним лікарем  Петровської районної  СЕС м. Донецька –Топуз В.М.

ОСОБА_3 після отримання акту П4 звернувся згідно з вимогами п. 81 Порядку №1112 до ВД  ФССНВВ в м. Вугледарі, для отримання направлення для проходження  МСЕК, однак  йому у видачі направлення на МСЕК було відмовлено, з тих підстав,  що при проведенні звірки даних із амбулаторної карти ОСОБА_3 виявлені викривлення даних, а саме в період з 04 березня 2008 року по 12 березня 2008 року,  з 13 березня 2008 р. по 22 березня 2008 року - ОСОБА_3 знаходився на лікарняному листі з діагнозом  - вертиброгенна люмбалгія, а виписці з  амбулаторної карти діагноз –попереково-крижовий радикуліт, а також не враховано, що для віднесення умов праці до 3 класу, час дії фактора повинен бути не менше 50% часу зміни (за останнім  місцем роботи час дії шкідливого фактору становить1,5-2 год.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Ст. 55 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»передбачено право виконавчих огранів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань звертатися до суду за

вирішенням спорів щодо сум страхових внесків, розміру шкоди та прав на відшкодування, накладення штрафів та з інших питань.

П. 74 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 1112 від 25.08.2004р. передбачено, що у спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук м. Київ. У разі незгоди хворого або роботодавця із рішенням інституту щодо встановлення діагнозу і зв’язку захворювання із впливом шкідливих виробничих фактів і трудового процесу воно може бути оскаржено в судовому порядку.

П. 58 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 1112 від 25.08.2004р. передбачає, що у разі незгоди із висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держнаглядохоронпраці або його територіального органу має право призначати повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії.

Відповідно до п. 59 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, право на оскарження актів форми Н-5,Н-1

(або форми НПВ) мають роботодавці, потерпілі або члени його сім’ї чи особа, яка представляє його інтереси.

Таким чином суд проаналізувавши норми Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 1112 від 25.08.2004р. та інших законодавчих актів, приходить до висновку, що чинним законодавством чітко визначено конкретний механізм щодо оскарження обставин і причин нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, та коло осіб, які мають право на таке оскарження є вичерпним.

Як вбачається із Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 1112 від 25.08.2004 р., в ньому не міститься норм, які б надавали Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та його робочим органам (регіональним відділенням), право на оскарження до суду актів форми Н-1,Н-5 (НПВ), П-4. Факт нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який пов’язаний із виробництвом не може бути оскаржений Фондом до суду, виходячи також з норми п. 82 Порядку, де зазначено, що контроль за своєчасністю і об’єктивністю розслідування причин професійних захворювань здійснюють виконавчі дирекції фонду на місцях.

Права  Фонду   передбачені   у  статті 24-1 Закону   України “Про загальнообов'язкове   державне   соціальне     страхування    від    нещасного  випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків має право: 1) користуватися в    установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового     державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій; 2) відносити страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності; 3) проводити перевірки дотримання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності, виду економічної діяльності та господарювання порядку використання страхових коштів, перерахованих Фондом на фінансування заходів, передбачених статтею 25 цього Закону; 4) проводити перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємства установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності; 5) отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; 6) застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи відповідно до закону.

    У статті 35 Закону передбачено перелік документів, необхідний для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а саме: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть.

Статтею 36 Закону України “Про загальнообов'язкове   державне   соціальне     страхування    від    нещасного  випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, встановлено порядок розгляду справ про страхові виплати, яким передбачено, що вказана справа розглядається на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і Фонд приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства

Тобто, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, які і є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч. 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення: 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно до вимог наведених норм Закону та Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року за №1 112 можна зробити висновок, що акт розслідування хронічного професійного   захворювання за формою П-4, є лише фіксацією розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання та підставою для розгляду Фондом питання про виплату чи відмову у виплаті страхових виплат. Тобто, у разі виникнення спору про право на отримання страхових виплат вказаний акт є доказом, яке повинно досліджуватися та оцінюватися судом відповідно до вимог статті 212 ЦПК України, і його оскарження не передбачено чинним законодавством.

За таких обставин, суд вважає необхідним у задоволенні позову Фонду відмовити, так як оскаржуваний ним акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 не тягніть за собою виникнення прав чи обов'язків позивача, а є підставою для прийняття Фондом рішення про виплату чи відмову у виплаті страхових виплат.

Крім того, при вивченні санітарно - гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_3 (а.с.         ) судом встановлено той факт, що не були порушені правила встановлення зв'язку захворювання потерпілого з його умовами праці та порядок розслідування встановленого профзахворювання, встановлені усі необхідні фактичні данні, а висновки зроблені у межах компетенції належних осіб з застосуванням їх спеціальних пізнань у області медицини, що дозволяє робити висновки про причинний зв'язок встановлення профзахворювання з умовами праці, та віднесення його до професійного.

Що стосується вимог ОСОБА_3 про зобов’язання ФССНВВ в м. Вугледарі видати йому направлення на МСЕК, суд виходить з наступного.    

Згідно ст.35 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»№ 1105 від 23.09.1999року (із змінами і доповненнями) для розгляду справ про страхові виплати до ФСС подаються акт розслідування нещасного випадку за встановленими формами та висновок МСЕК про ступінь втрати професійного працездатності.    

Згідно ст. 30 зазначеного Закону огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, направлення робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.

Із наведених положень вбачається, що пройти МСЕК ОСОБА_3 має можливість лише при умові наявності у нього направлення робочого органу виконавчої дирекції ФСС, яке відповідач відмовляється йому видати.

Згідно п. 2.3 Положення «Про порядок надання потерпілим структурами ФСС направлень на МСЕК»яке затверджене наказом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Донецькій області № 120 від 10.04.2003року та управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації № 100 від 10. 04.2003року,  при розгляді документів потерпілого для надання направлення на МСЕК особливу увагу необхідно звертати на обґрунтованість складання та правильність оформлення медичної документації.

Відповідно до ст..40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», страхові виплати  провадяться  щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від  нещасних  випадків  дні  на  підставі постанови цього Фонду або рішення суду  потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими.

Суд вважає, що відмовляючи в видачі ОСОБА_3 направлення на МСЕК, ФССНВВ в м. Вугледарі,  порушує права позивача,  а саме  позивач звернувшись до відповідача з заявою про призначення страхових сум буде мати право, відповідно до ст..40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності»,  на виплату страхових сум з дати встановлення професійного захворювання, тобто з дати проходження МСЕК.

Згідно ст. 4 ЦПК України суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно вимогам ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки акт розслідування хронічного професійного захворювання  від 21.04.2011 року за формою П-4 щодо ОСОБА_3 судом не визнаний недійсним, у ФССНВВ у м. Вугледарі відсутні  підстави для відмови у видачі  йому направлення на МСЕК, а тому суд вважає, що дії відповідача необхідно визнати неправомірними, зобов'язавши відділення ВД ФССНВВ в м. Вугледарі видати ОСОБА_3  направлення на проходження МСЕК для встановлення ступеню професійної працездатності.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 131, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, на підставі  Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату  працездатності»№ 1105 від 23.09.1999р. (із змінами та доповненнями), «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004року за №1112, Положення «Про порядок надання потерпілим структурами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві направлень на МСЕК», затвердженим спільним наказом управління охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації та Донецького обласного управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 10 квітня 2003року за № 120/100, суд

                             В и р і ш и в :

В позові  Відділення виконавчої дирекції ФССНВВ в  м. Вугледарі Донецької області до Петровської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Донецька про визнання акту по формі П-4 недійсним  відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції  ФССНВВ в  м. Вугледар Донецької області –ЗАДОВОЛЬНИТИ.

Зобов’язати Відділення виконавчої дирекції ФССНВВ в  м. Вугледарі Донецької області видати ОСОБА_3  направлення на МСЕК.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана  в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти  днів після його проголошення.

Суддя:                                                                                   В.М. Іванов