Справа № 11-78/12 Головуючий у І інстанції Ковальова Т.Г.

Категорія - ч. 2 ст. 121 КК України. Доповідач Карнаух А. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 16 лютого 2012 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіКарнауха А. С.

суддів –  Навозенко Л.С., Акуленко С.О.

з участю:

прокурора –  Надточій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 листопада 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 листопада 2011 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець села Галиця Ніжинського району Чернігівської області, не працюючий, з повною загальною середньою освітою, не одружений, відповідно до статті 89 КК України раніше не судимий,

який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджений за частиною 2 статті 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Зараховано в строк відбуття покарання час перебування під вартою та постановлено обчислювати строк відбуття покарання з 15 серпня 2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Ніжинської центральної районної лікарні витрати на лікування особи, що потерпіла від злочину в сумі
165 гривень 92 копійки.

Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 81 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишено у вигляді взяття під варту.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 14 серпня 2011 року близько 02 години, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за місцем свого проживання, на подвір’ї будинку
АДРЕСА_1 під час раптово виниклих неприязних відносин та конфлікту після спільного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_3 умисно завдав останньому множинних ударів руками та ногами в область голови, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, чим спричинив ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження внаслідок  яких ОСОБА_3 помер о 09 годині 20 хвилин 15 серпня 2011 року із-за гострої крововтрати, яка виникла в результаті ушкодження підшлункової залози на тлі закритої тупої травми живота.  

В апеляції засуджений ОСОБА_2 не оспорюючи фактичні обставини справи, кваліфікацію своїх дій та доведеності вини у вчиненні злочину, вважав, що вирок суду постановлений з порушенням норм процесуального права.

Не погоджуючись з призначеним покаранням, внаслідок суворості, порушив питання про його пом’якшення із застосуванням статті 69 КК України.

В обґрунтування доводів апеляції засуджений послався на щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та неправомірну поведінку потерпілого, оскільки останній спровокував бійку.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи наведені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція  ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчинені злочину за який його засуджено, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, обґрунтований наявними в матеріалах справи доказами, які ретельно досліджені і перевірені в судовому засіданні та об’єктивно оцінені у вироку, і не оспорюється в апеляції.

За встановлених у справі фактичних обставин, дії засудженого ОСОБА_2 кваліфіковано судом за частиною 2 статті 121 КК України правильно, що також не оспорюється в апеляції.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд першої інстанції у відповідності до вимог статті 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, особу винного, який раніше не судимий в силу статті 89 КК України, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом’якшують – надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, щире каяття, та обставину, яка обтяжує покарання – вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп’яніння.

Суд обґрунтовано дійшов висновку про призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією засудженого та поміщення його до кримінально-виконавчої установи в мінімальній межі санкції яка визначена частиною статті за інкримінований злочин, що є достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів.

За таких обставин доводи ОСОБА_2 в апеляції про суворість призначеного судом першої інстанції покарання є необґрунтованими. Підстав для застосування статті 69 КК України не вбачається.

Порушень кримінально-процесуального та кримінального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність засудженого, на кваліфікацію його дій та  необґрунтованість призначеного покарання, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 377, 379 Кримінально-процесуального кодексу України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 листопада 2011 року, залишити без задоволення.

Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від
16 листопада 2011 року щодо ОСОБА_4, залишити без зміни.             

СУДДІ:

А.С. Карнаух Л.С. Навозенко С.О.Акуленко