Справа № 22-ц-543/2012 Головуючий у I інстанції –Зацерковний М.М.
Категорія –цивільна Доповідач - Шемець Н. В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШемець Н.В.,
суддів:Мамонової О.Є., Губар В.С.,
при секретарі:Шульзі Т.Є.,
за участю:прокурора Оліфір А.В., Рогового М.О., Рогової Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2008 року по справі за заявою прокурора Бахмацького району в інтересах ОСОБА_6 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, -
в с т а н о в и в:
У січні 2008 року прокурор Бахмацького району в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати ОСОБА_5 безвісно відсутньою. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 16 листопада 2005 року ОСОБА_5 виїхала за кордон до Італії і з того часу до м.Бахмач не поверталась, будь-яких відомостей про її місцезнаходження не надходило, вжиті заходи по її розшуку та встановленню місця перебування позитивних результатів не дали. Визнання ОСОБА_5 безвісно відсутньою необхідно для усунення перешкод в реалізації ОСОБА_6 своїх цивільних прав, зокрема, щодо придбання майна та його управлінням.
Рішенням Бахмацького районного суду від 04 квітня 2008 року ОСОБА_5 визнано безвісно відсутньою з 01 січня 2006 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушено норми процесуального та матеріального права. Апелянт зазначає, що не було ніякої необхідності визнавати її безвісно відсутньою, оскільки, коли вона виїзджала за кордон в листопаді 2005 року, то між нею та чоловіком була взаємна узгодженість про виїзд в Італію з метою заробити кошти для сім’ї і ОСОБА_6 було відоме її місцезнаходження.
Також, як зазначає апелянт, ні дочки, ні її мати, які знали її адресу та отримували від неї матеріальну допомогу, не були допитані судом при дослідженні питання визнання її безвісно відсутньою.
Посилання суду на довідку начальника Бахмацького РВ УМВС №332 від 18 січня 2008 року, апелянт вважає необгрунтованими, оскільки Бахмацькому РВ УМВС не було відомо про час її виїзду за кордон, при цьому оперативно-розшукові заходи не проводилися.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов”язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Тому виходячи з зазначеного та враховуючи право ОСОБА_5 на доступ до правосуддя згідно ст.55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_5 має право на апеляційний перегляд судового рішення про визнання її безвісно відсутньою.
Згідно зі ст. 43 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Відповідно до ст.248 ЦПК України суд до початку розгляду справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме. Зазначені дії проводяться для того, щоб отримати хоч якісь відомості про відсутню особу, наприклад, про її місцезнаходження, про спробу цієї особи ухилитися від виконання певних юридичних обов’язків тощо.
Частиною 1 ст.249 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати.
В обґрунтування висновку про задоволення заяви про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутньою суд першої інстанції послався на довідку начальника Бахмацького РВ УМВС №332 від 18 січня 2008 року про те, що ОСОБА_5 дійсно виїхала 16 листопада 2005 року за кордон в Італію та додому не повернулась.
Зі змісту цієї довідки вбачається, що ОСОБА_6 звертався до відділу міліції з заявою про виїзд його дружини 16 листопада 2005 року за кордон в Італію.
Проте апеляційний суд враховує, що в даній довідці відсутні відомості про встановлені правоохоронним органом обставини, події, факти, які б свідчили про зникнення фізичної особи, а зазначено лише про те, що точне місце знаходження ОСОБА_5 невідомо, проводяться відповідні оперативно-розшукові заходи.
Тобто, ця довідка не несе жодної інформації про обставини, які б давали підстави вважати особу безвісно відсутньою.
З матеріалів справи вбачається, що суд не встановлював ні членів сім”ї, ні рідних, ні сусідів, ні співробітників ОСОБА_5, які б могли дати свідчення з питання відсутності її в місці проживання; не звертався до установ за місцем проживання, останнім місцем її роботи; був лише зроблений запит за місцем її народження( а.с.14,16,18).
Хоча заявником в заяві і вказані два свідки(а.с.3 зв.), але судом жодного свідка допитано не було і протокольною ухвалою від 04 квітня 2008 року суд вирішив розглядати справу у відсутності свідків (а.с.18).
Не вбачається також з матеріалів даної справи, що суд витребував і вивчав матеріали розшукової справи по розшуку ОСОБА_5
В судовому засіданні апеляційного суду заявник жодним чином не спростував доводи апелянта про те, що вона змушена була для оплати навчання доньки у вищому навчальному закладі виїхати до Італії на заробітки, про що достеменно було відомо заявнику.
Також, відповідно до вимог ст.247 ЦПК України в заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинно бути зазначено для якої мети заявникові необхідно визнати особу безвісно відсутньою.
Заявник посилався на те, що таке судове рішення йому необхідне для усунення перешкод в реалізації ним своїх цивільних прав, зокрема для придбання майна та його управління.
Апеляційний суд враховує, що мета має бути правового характеру і належним чином обгрунтована, проте ні матеріали справи, ні судове рішення не містять жодних доказів і, відповідно, доводів суду на обґрунтування зазначеної мети.
Вищезазначене свідчить, що суд першої інстанції при розгляді справи про визнання особи безвісно відсутньою не виконав вимог ст.ст. 248, 249 ЦПК України, які регламентують дії суду при підготовці справи до розгляду та її судовий розгляд, і фактично ухилився від проведення окремих процесуальних дій по збиранню необхідних доказів при вирішенні даної заяви, і відповідно, прийняв рішення, яке не відповідає положенням ст.ст. 213, 214 ЦПК України.
Тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового про відмову у задоволенні заяви про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутньою, оскільки, виходячи з наявних матеріалів справи, вимоги є необгрунтовані і відсутні правові підстави для задоволення заяви прокурора Бахмацького району в інтересах ОСОБА_6 про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутньою.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.1,4, 313, 314, 316, 317, 324 ЦПК України, апеляційний суд-
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.
Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2008 року - скасувати.
Відмовити в задоволенні заяви прокурора Бахмацького району в інтересах ОСОБА_6 про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутньою.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: