ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 23 січня 2012 року           16:10           № 2а-14047/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання  Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова"

до  Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0007902303 від 01.09.2011року

за участю представників сторін:

від позивача, ОСОБА_1, довіреність № 001162  від 11.08.11,

від відповідача, ОСОБА_2, довіреність №  9373/9/10-209  від 07.07.11,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма «Сова», (далі – позивач),  звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва  з позовом  до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, (далі – відповідач), з урахуванням змінених позовних вимог, про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції  у Печерському районі м. Києва щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю  “Аутсорсінгова фірма “СОВА” з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських правовідносин з ТОВ “Астана К” за період з 01.03.2011р. по 31.05.11р., визнання протиправним та скасування  податкового повідомлення-рішення № 0007902303 від 01 вересня 2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки не було дотримано передбаченого Податковим Кодексом України порядку проведення перевірок, зокрема, без повідомлення позивача про проведення перевірки, без надсилання акту за результатами перевірки, а також тим, що позивачем у своїй діяльності не допущено порушень вимог законодавства, зокрема, і при здійснені господарських відносин з  ТОВ “Астана К”, що підтверджується наданими доказами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.

Представник відповідача  в судовому засіданні проти позову  заперечив в повному обсязі, в обґрунтування  заперечень посилався на обставини викладені у письмових запереченнях  на позов, зокрема, зазначив, що правочини між позивачем та ТОВ “Астана К” здійснені без мети настання реальних наслідків, оскільки за результатами перевірки контрагента позивача, встановлено відсутність у вказаного контрагента, - ТОВ “Астана К” необхідних умов для здійснення господарських операцій, а також непричетність директора ТОВ “Астана К”  до здійснення господарської діяльності товариства, в силу чого, позивачем безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ “Астана К”. Щодо повідомлення позивача про проведення перевірки, зазначив, що позивача запрошували  для підписання акту перевірки, проте, актом обстеження місцезнаходження підприємства за юридичною та фактичною адресою від 18.08.2011 р. № 7120/23-3 встановлено, що позивач за юридичною та фактичною адресою по вул. Горького, 23/в, м. Київ, не знаходиться, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши подані представниками сторін докази, заслухавши  пояснення  представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення  спору по суті за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні,  суд   встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва 18.08.2011 року на підставі наказу  від 18.08.2011 року № 1715 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, проведено  документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з  питань дотримання  вимог податкового законодавства  при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ “Астана К” за період з 01.03.2011р. по 31.05.2011р. За результатами  проведеної перевірки складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю  “Аутсорсінгова фірма “СОВА” (код за ЄДРПОУ  36757468) з  питань дотримання  вимог податкового законодавства  при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ “Астана К” (код за ЄДРПОУ 37270449) за період з 01.03.2011р. по 31.05.2011р. від 18.08.2011р. №1161/23-03/36757468 (далі –акт перевірки).  

Відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України –органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим кодексом.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України –документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника  органу державної податкової служби, оформленого наказу, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому  представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З наявних матеріалів справи та пояснень представників сторін наданих в судових засіданнях судом встановлено, що 18.08.2011 року ДПІ у Печерському районі м.Києва прийнято наказ від 18.08.2011 року № 1715  про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Аутсорсінгова фірма “СОВА”за період з 01.03.2011р. по 30.04.2011р.

Представником відповідача було надано суду копію Акту  обстеження місцезнаходження підприємства за юридичною та фактичною адресою від 18.08.2011 р. № 7120/23-3, яким встановлено, що позивач за юридичною та фактичною адресою по вул. Горького, 23/в, м. Київ не знаходиться.

Судом під час розгляду справи  досліджено акт не знаходження ТОВ “Аутсорсінгова фірма “СОВА” за місцем знаходження та встановлено, що такий акт складено працівниками податкового органу за результатами проведення обстеження за адресою: м. Київ, вул. Горького, 23/в.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців де зазначено, що ТОВ “Аутсорсінгова фірма “СОВА” зареєстроване  за адресою м. Київ, вул.Інститутська, 24/7 кв.80. Такі відомості з  врахуванням ст.18 Закону України  “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” є  достовірними та сумніву у суду не викликають.

Доказів направлення рекомендованим листом із повідомленням про вручення  копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату та місце проведення такої перевірки представником відповідача суду не надано.

Суд також звертає увагу, що  рішення про проведення перевірки було прийнято органом податкової служби 18.08.2011 року і в цей же день, 18.08.2011 року, був прийнятий Акт №1161/23-03/36757468 про результати проведеної перевірки.

Відповідно до п.86.5 ст.86 ПК України  - у разі відмови  платника  податків  або його  законних  представників  від отримання  примірника акта  (довідки) перевірки чи неможливості  його вручення платнику  податків  або його законним представникам  чи особі, яка  здійснювала розрахункові  операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається  платнику податків  у порядку, визначеному  статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення)  податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках  органом державної податкової служби  складається відповідний акт або робиться позначка в акті  або довідці  про результати перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки був складений 18.08.2011 року, доказів направлення (вручення) його позивачу суду не надано. В акті не зазначено про відмову в отриманні чи неможливість вручити його позивачу, відповідачем проведено обстеження місцезнаходження позивача не за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Встановлені обставини дають суду підстави для висновку, що відповідачем проведено  документальну позапланову  невиїзну  перевірку позивача  без додержання  вимог п.79.2 ст.79 ПК України.

Відповідно до вимог п.86.8 ст. 86 ПК України –податкове повідомлення-рішення  приймається керівником податкового органу  (його заступником)  протягом десяти  робочих днів  з дня, наступного  за днем  вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, дня  надсилання (вручення)  податкових  повідомлень-рішень, а за наявності  заперечень посадових осіб платника податків  до акта  перевірки  приймається з урахуванням  висновку про результати розгляду  заперечень до  акта перевірки  - протягом  трьох  робочих днів, наступних за днем  розгляду  заперечень  і надання (надсилання) письмової  відповіді платнику податків.

Аналізуючи зазначену норму закону, суд приходить до висновку, що для прийняття податкового повідомлення рішення  встановлено строк, який розраховується з дня отримання (вручення) платнику податків  акту перевірки. Доказів направлення позивачу акту перевірки  чи ознайомлення позивача з вказаним актом перевірки, суду не надано.

В частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість, суд  звертає увагу  на наступне.

В акті перевірки відповідачем зроблено висновок про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 874 720 грн. за рахунок виписаних ТОВ  “Астана К” податкових накладних, що не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, оскільки  при проведенні невиїзної перевірки ТОВ “Астана К”(акт перевірки №1515/23-08/37270449 від 21.06.2011р.) засновником та директором ОСОБА_3 було надано пояснення про непричетність до господарської діяльності даного товариства.

Відповідно до  вимог п.201.10 ст.201 ПК України  - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до  податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Судом встановлено, що 01 березня 2011 року  між позивачем та ТОВ “Астана К” укладено договір № 01/12 про надання послуг. Предметом даного договору є надання послуг з  аутсорсингу та послуг  з надання кадрового обслуговування .

На виконання умов вказаного  договору ТОВ “Астана К” виписано податкові накладні №132 від 16.03.2011року, №141 від 31.03.2011року, №142 від 31.03.2011 року, №143 від 31.03.2011 року, №527 від 22.04.2011 року, №539 від 29.04.2011 року, №545 від 30.04.2011 року, №546 від 30.04.2011року, №556 від 30.04.2011 року, №240 від 16.05.2011 року, №243 від 18.05.2011року, №257 від 31.05.2011 року, №259 від 31.05.2011 року, №260 від 31.05.2011року, також надання послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №132 від 16.03.2011 року, №142 від 31.03.2011р., №143 від 31.03.2011р., №141 від 31.03.2011р., №527 від 22.04.2011р., №539 від 29.04.2011р., №545 від 30.04.2011р., №546 від 30.04.2011р., №556 від 30.04.2011р., №240 від 31.05.2011р., №243 від 31.05.2011р., №260 від 31.05.2011р.

Судом встановлено, що позивачем здійснено у повному обсязі оплату за надані послуги  на розрахунковий  рахунок ТОВ “Астана К”.

Судом також встановлено, що господарські зобов’язання були відображені в поданій податковій звітності як позивачем так і контрагентом ТОВ “Астана К”.

Вирішуючи питання про реальність господарських операцій  та отримання позивачем послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту  здійснення господарської операції, формування  витрат  для цілей визначення об’єкта  оподаткування  податком на прибуток або податкового  кредиту з податку на додану вартість судам  належить з’ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі  здійснення  господарської операції; установлення  спеціальної  податкової правосуб’єктності  учасників  господарської операції та установлення  зв’язку між фактом придбання  товарів (послуг), спорудженням  основних фондів, імпортом  товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до  визначення частини першої ст.3 Господарського кодексу України,  під господарською діяльністю у цьому кодексі  розуміється  діяльність  суб’єктів  господарювання  у сфері  суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Судом встановлено, що основними видами діяльності позивача є дослідження кон’юнктури ринку та виявлення суспільної думки, підбір та забезпечення персоналом, надання інших комерційних послуг, діяльність, пов’язана з банками даних, нотаріальна та інша юридична діяльність, консультування з питань комерційної діяльності та управління,  що підтверджується витягом з  Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підтвердження використання отриманих послуг у межах своєї господарської діяльності та реальності господарських операцій  позивачем надано суду договори, заявки, акти виконаних робіт та банківські виписки по проведенню з позивачем розрахунків за договорами з іншими контрагентами, зокрема, судом досліджено надані позивачем договір аутсорсингу № 17-05-2010/01 від 17.05.2010 р., укладений між позивачем, як виконавцем та Спільним українсько-німецьким підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркар», як замовником, згідно з умовами п.п. 1.1. та 1.2. якого, позивач зобов’язувався надавати замовнику послуги аутсорсингу, для надання яких направляти замовнику працівників, кваліфікація та кількість яких визначається у заявках, договір аутсорсингу № 01-12-2009/01 від 01.12.2009 р., укладений між позивачем, як виконавцем та Публічним акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк», як замовником, згідно з умовами п.п. 1.1. та 1.2. якого, позивач зобов’язувався надавати замовнику послуги з направлення працівників для надання ними послуг з прибирання приміщень об’єктів  замовника на умовах, викладених у заявках, заявки та акти виконаних робіт до вказаних договорів, а також банківські виписки, що підтверджують здійснення вказаними контрагентами оплати позивачу за надані послуги.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що  позивач, згідно з договорами з іншими контрагентами,  направляв працівників для виконання обумовленої договором роботи і при цьому, все кадрове обслуговування, яке необхідно забезпечити у зв’язку з виконанням працівниками обумовлених договором послуг (роботи) залишилось за позивачем. Для належного забезпечення виконання умов вказаних договорів  позивач  і використав надані послуги ТОВ “Астана К” по кадровому обслуговуванню.  

Як вбачається з акту перевірки, підставами для висновку  відповідача про не підтвердження валових витрат є пояснення директора  контрагента позивача  про непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Астана К».

Частина 4 статті 70 Кодексу адміністративного  судочинства  України встановлює, що  обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків коли щодо  таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не надано  суду  належних та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених в Акті перевірки, зокрема вироку в кримінальній справі щодо посадових осіб ТОВ «Астана К».

Відповідно до п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 ПК України  - не включаються  до  складу   витрат: витрати, не підтверджені  відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість  ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В Акті перевірки  не встановлено відсутність на момент перевірки у позивача таких розрахункових, платіжних та інших документів. Натомість первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ “Астана К”, які  надані  позивачем суду, відповідають вимогам податкового законодавства та містять всі необхідні реквізити, встановлені Законом України “Про  бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Крім того, суд встановив, на час здійснення спірних господарських операцій, і на час розгляду справи,  ТОВ “Астана К” було зареєстрованим як суб’єкт підприємницької діяльності та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Директором зазначено ОСОБА_3

Таким чином, відповідачем не доведено  правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства  України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва №0007902303 від 01 вересня 2011 року  щодо визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 874 621грн., в тому числі  за основним платежем 874 620 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями  - 1грн. є протиправним  та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах  щодо оскарження рішень, дій  чи бездіяльності суб’єктів владних  повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень  та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для  прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з  урахуванням права  особи на  участь у процесі  прийняття  рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу  адміністративного  судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування  правомірності свого  рішення, дії чи бездіяльності  покладається на  відповідача, якщо він  заперечує проти адміністративного  позову.

Відповідачем не доведено, порушення позивачем наведених норм законодавства України та не надано суду достатніх та належних доказів в обґрунтування правомірності дій щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач не наполягав на відшкодуванні судових витрат, про що подав відповідну письмову заяву.

          Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,  Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова"  задовольнити повністю.

2.  Визнати протиправними дії  Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва  щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова" (код за ЄДРПОУ 36757468) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством  з обмеженою відповідальністю "Астана К"  (код за ЄДРПОУ 37270449) за період з 01.03.2011 р. по 31.05.2011 р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва  № 0007902303 від 01.09.2011року.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України та  може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням  положень ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 23.01.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 30.01.2012 р.

Суддя                                                                                                Ю.Т. Шрамко