05.03.2012 Справа № 1-161/12  

Справа № 1-161/12

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

1 березня 2012 року                                        Оболонський районний суд м. Києва

         у складі: головуючого-судді           -                         Швачач Ю.О.,

    при секретарі             -                         Форманчук К.В.,

    за участі прокурора             -                         Топчія В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без реєстрації, проживаючого за адресою –АДРЕСА_1, раніше судимого: вироком Московського районного суду м. Києва від 30 грудня 1992 року за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у виді виправних робіт на строк 2 роки з утриманням 20% заробітної плати на користь держави; вироком Броварського районного суду Київської області  від 23 січня 1996 року за ч. 1 ст. 2296  КК України до покарання у виді позбавленні волі на строк 1 рік 6 місяців; вироком Подільського районного суду м. Києва від 5 березня 1997 року за ст. 17, ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у виді  позбавлення волі на строк 2 роки; вироком Ватутінського районного суду м. Києва від 5 липня 1999 року за ст.17,  ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у виді позбавленні волі на строк 3 роки; вироком Шевченківського районного суду м. Києва він 25 лютого 2003 року за ч. 2 ст. 185, ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; вироком Оболонського районного суду м. Києва від 24 липня 2006 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; звільненого з місць позбавлення волі 22 червня 2007 року на підставі п. “а” ст. 3 Закону України “Про амністію” від 17 квітня 2007 року; вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 8 липня 2008 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В:

10 червня 2011 року приблизно о 4 год. ОСОБА_1, перебуваючи поблизу будинку № 4а по вул. Кондратюка в м. Києві, за допомогою ножиців відчинив двері автомобіля НОМЕР_1 та повторно таємно викрав з салону автомобіля майно, яке належало ОСОБА_2,  а саме: автомагнітолу “Хюндай” вартістю 679 грн. та відео реєстратор вартістю 450 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1129 грн.

Крім того, 14 червня 2011 року приблизно о 4 год. ОСОБА_1, перебуваючи поблизу будинку № 3 по вул. Полярній в м. Києві, за допомогою цеглини, пошкодивши віконне скло, відчинив двері автомобіля НОМЕР_2 та повторно таємно викрав з салону автомобіля автомагнітолу “Челенджер” вартістю 2000 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 2000 грн.

15 червня 2011 року приблизно о 2 год. ОСОБА_1, перебуваючи поблизу будинку № 46в по вул. Вишгородській в м. Києві, за допомогою цеглини, пошкодивши віконне скло, відчинив двері автомобіля марки «Фольксваген Пассат»державний номерний знак НОМЕР_3 та повторно таємно викрав з салону автомобіля автомагнітолу “Кенвуд” вартістю 2000 грн., чоловічу сумку вартістю 350 грн. гаманець, вартістю 560 грн., посвідчення водія й техпаспорт на автомобіль (документи для потерпілого ОСОБА_4 матеріальної цінності не мають), спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2910 грн.

Крім того, 17 червня 2011 року приблизно о 3 год. 55 хв. ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи поблизу будинку №  93 по вул. Автозаводській в м. Києві, за допомогою ножиців відчинив двері автомобіля марки «ВАЗ-2107»державний номерний знак НОМЕР_5 та намагався повторно таємно викрасти майно, яке належало ОСОБА_5, а саме: СД автомагнітолу “Піонер” вартістю 300 грн., дезодорант вартістю 10 грн., чотири СД диски загальною вартістю 20 грн., салфетки вартістю 2 грн., а всього на загальну суму 332 грн., однак з причин, що не залежали від його, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки, побачивши працівників міліції, зробив вигляд перехожого, намагаючись уникнути затримання.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаних злочинів визнав і повністю підтвердив обставини, зазначені вище. Зокрема, пояснив, що вночі 10 червня 2011 року, побачивши на вулиці Кондратюка в м. Києві припаркований автомобіль марки «ВАЗ-2104», в якому знаходилося майно, вирішив ним заволодіти. З цією метою за допомогою ножиців пошкодив замок дверей, проник у салон автомобіля та викрав  автомагнітолу “Хюндай” вартістю 679 грн. та відеореєстратор вартістю 450 грн.,  які належали ОСОБА_2 Також в нічний час доби 14 червня 2011 року він, знаходячись біля будинку № 3 по вул. Полярній в м. Києві, побачивши припарковані автомобілі, вирішив викрасти чуже майно, взявши цеглини розбив скло та проник до автомобіля НОМЕР_4, звідки викрав автомагнітолу “Челенджер” вартістю 2000 грн., яка належала ОСОБА_3 Крім того, вночі 15 червня 2011 року він, побачивши припарковані біля будинку № 46в по вул. Вишгородській в м. Києві автомобілі, вирішив викрасти чуже майно, при цьому також розбивши цеглиною віконне скло проник у салон автомобіля марки «Фольксваген Пассат»державний номерний знак НОМЕР_3, звідки викрав автомагнітолу “Кенвуд” вартістю 2000 грн., чоловічу сумку вартістю 350 грн. гаманець, вартістю 560 грн., та документи, які належали ОСОБА_4 Також вночі 17 червня 2011 року, випивши зі своїм знайомим пива, вирішив викрасти майно з автомобіля, який був припаркований  біля  будинку №  93 по вул. Автозаводській в м. Києві. Пояснив, що за допомогою ножиців зламав замок дверей автомобіля «ВАЗ-2107»державний номерний знак НОМЕР_5 та проник у салон автомобіля, де став збирати речі, а побачивши неподалік незнайомих людей, схожих на працівників міліції, вирішив залишити майно, яким намагався заволодіти, та втекти. У вчиненому кається, просить суворо його не наказувати, фактичні обставини справи та розмір цивільних позовів не оспорює.

Враховуючи те, що підсудний та інші учасники судового процесу не оспорювали фактичні обставини справи та розмір цивільних позовів і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи та розміру цивільних позовів, які ніким не оспорюються.

Згідно ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудного і тільки  в межах пред’явленого йому обвинувачення.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, доведено.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тому, що він вчинив дії, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, а також у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, однак з причин, що не залежали від його, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного, з’явлення із зізнанням, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів (по відношенню до ч. 1 ст. 2296 КК України) та вчинення злочину, особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

На підставі викладеного, враховуючи особу підсудного ОСОБА_1, який має тяжку хворобу та ІІ групу інвалідності, не працює, страждає опійною наркоманією, був неодноразово судимий за умисні злочини, судимості не погашені у встановленому законом порядку, певних висновків для себе він не зробив та знову вчинив умисні злочини, за наявності обтяжуючих покарання обставини, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання саме у виді позбавлення волі, тому, що це покарання необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів, та не знаходить підстав для застосування щодо нього ст. 75 КК України, але враховуючи наявність пом’якшуючих покарання обставин –не у максимальних межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України.

Також, суд вважає за необхідне задовольнити у повному обсязі цивільні позови потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як такі, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та визнані підсудним, а також стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані з проведенням експертиз.

Керуючись ст. 291 КПК України, цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 суд вважає за необхідне залишити без розгляду, оскільки у судове засідання позивач  не з'явився й не підтримав позов та надіслав до суду заяву, у якій зазначив, що він немає претензій до підсудного.

Вирішуючи питання речових доказів, суд ураховує вимоги ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому   покарання:

- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки 5 місяців.

На пiдставi ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 5 місяців.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_1 залишити без змін –взяття під варту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 17 червня 2011 року.

Речові докази по справі, а саме автомагнітолу, дезодорант, СД диски, салфетки –повернути їх законному володільцю ОСОБА_5; ножик, блокнот, дві пари окулярів, запальничку, шнур, сумку с дисками, ліки, цукерки, крем, ножиці  –знищити;  5 слідів пальців рук –зберігати при матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 2000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 2910,00 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 за послуги експерта 683 грн. 81 коп. (одержувач платежу –НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим –протягом п'ятнадцяти діб з моменту отримання копії вироку.

           Суддя: