Справа 2-1323/2007року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.  Ковель                                                                                  08 серпня 2007   року

Ковельський міськрайонний суд         Волинської області     під головуванням

судді                                                        Миронюк  М. Г.

за участю секретаря                                 Посполітак Г.О.

позивача                                                    ОСОБА_1.

відповідача                                                ОСОБА_2.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1.  звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2.. мотивуючи тим,  що з відповідачем по справі перебуває у шлюбі з 27.11.2002 року. Від шлюбу мають неповнолітню дочку ,  ОСОБА_3,  1ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя не склалось по причині несумісності характерів ,  стосунки між ними напружені ,  часто виникають конфлікти ,  відсутні спільні інтереси . Шлюб існує лише формально . Подальше збереження шлюбу неможливе,  а тому позивачка просить шлюб розірвати.

В   судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав   і суду пояснив ,  що викладені обставини свідчать про неможливість відновлення шлюбних відносин. Подальше збереження шлюбу за обставин,  що склались,  є недоцільним і тому просить шлюб розірвати. Відповідач ОСОБА_2. в судовому засіданні позов визнала ,  не заперечує щодо його задоволення .

Суд заслухавши пояснення сторін,  дослідивши письмові докази по справі приходить до висновку ,  що позов підставний і підлягає до задоволення.

Вимогами ч.4  ст. 130 ЦПК України встановлено,  що при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  передбаченому  ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4  ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1  ст.  ПО СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя .

Згідно представленого суду свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 сторони вступили в юридичний шлюб ,  який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Ковельського міського управління юстиції Волинської області ,  про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено актовий запис № 476 .

Суд,  враховуючи ту обставину,  що сторони виявили взаємну згоду на розірвання шлюбу,  вважає за недоцільне надавати строк для примирення.

На підставі вищенаведеного та керуючись  ст.  ст. 10, 60, 88, 130, 174, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України та  ст. 110,  112 СК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2          ,    укладений 27.10.2002   року ,  який

зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Ковельського міського управління юстиції Волинської області,  про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено актовий запис № 476 .

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з ОСОБА_1.      в користь держави 17 ( сімнадцять ) гривень держмита ,  ОСОБА_2. від сплати звільнити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги ,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України .