Справа №2-1276/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 серпня 2007 року                                                                                                   м.  Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі: судді ШАРУНОВИЧА В.В.,  за участю секретаря СПАСЮК К.В.,  позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку успадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом,  яким просить визнати її власником 30/100 частки будинку АДРЕСА_1 в м.  Ковелі,  посилаючись на те,  що її бабуся ОСОБА_2.,  яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1,  є власником 30/100 частки будинку АДРЕСА_1 в м.  Ковелі,  яку заповіла їй,  однак,  отримати свідоцтво про право на спадщину не може,  оскільки,  в свідоцтві про право власності на нерухоме майно приміщення,  яке належало бабусі зазначено яка 30/100 частки будинку АДРЕСА_1 в м.  Ковелі,  а в заповіті як квартира № 2.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених в позовній заяві,  просить задовольнити позов.

Представник відповідач в судове засідання не з'явився,  подавши заяву,  в якій зазначив,  що виконком Ковельської міської ради не заперечує проти задоволення позову.

Суд,  заслухавши пояснення позивача,  вивчивши матеріали справи,  приходить до

висновку,  що позов підставний та підлягає до задоволення.                       

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1,  ОСОБА_2. померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з заповіту від 10.12.1997 року,  при житті ОСОБА_2. належне їй майно,  а саме: квартиру АДРЕСА_1 в м.  Ковелі,  заповіла позивачу.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.04.2006 року,  ОСОБА_2. на праві приватної власності належить 30/100 частки будинку АДРЕСА_1 в м.  Ковелі.

Відповідно до вимог  ст.  328 ЦК України право власності набувається на підставах ,  що не заборонені законом. .

Згідно  ст.  ст. 1233,  1235 ЦК України заповіт особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб.

Згідно  ст.  392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності,  якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином,  проаналізувавши зібрані по справі докази,  заслухавши пояснення позивача,  суд приходить до висновку,  що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 30/100 частки будинку АДРЕСА_1 в м.  Ковелі,  оскільки,  ОСОБА_2. при житті заповіла дане майно позивачеві,  заповіт на даний час не змінено і не скасовано,  відповідач не заперечує проти задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  ст.  10,  60,  212,  213,  214,  21:5 ЦПК України,   ст.  ст.  328,  392,  1233,  1235 ЦК України,  суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 30/100 частки будинку АДРЕСА_1 в м.  Ковелі в порядку успадкування,  після смерті ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області в наступному порядку:

заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення;

апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України. Рішення  суду  набирає законної сили після закінчення  строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.