Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого - судді - Сачука В.І.
суддів –Коробова О.К., Шпинти М.Д.
з участю: прокурора –Горбань О.В.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Рівненського міського суду від 6 грудня 2011 року.
Цим вироком, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, непрацюючий, раніше не судимий,
- засуджений за ч.2 ст. 190 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі п.”в” ст. 1 Закону України від 8 липня 2011 року „Про амністію в 2011 році” ОСОБА_2 від відбування покарання звільнено.
Судом стягнуто з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, на користь: ОСОБА_3 - 5 000 грн., ОСОБА_4 - 6 800 грн., ОСОБА_5 - 2 650 грн., ОСОБА_6 - 34 765 грн. 23 коп.
Судом також вирішено питання щодо речових доказів по справі.
Як визнав доведеним суд: ОСОБА_2, восени 2008 року, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, на вул. Набережна, 21, у селі Тучин, Гощанського району Рівненської області, зловживаючи довірою свого знайомого ОСОБА_7, під приводом отримання від останнього на тривалий час грошової позики, заволодів 950-ма доларами США, завдавши потерпілому майнової шкоди на суму 4750 гривень.
Восени 2008 року ОСОБА_2, з метою заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою, під приводом здійснення ремонту належного ОСОБА_3 автомобіля марки «ВАЗ-2103», д.н.з. НОМЕР_1, та, в подальшому, обміну відремонтованого автомобіля на більш дорогий автомобіль марки ВАЗ-2109, який у власності ОСОБА_2 не перебував. Ремонту автомобіля ОСОБА_2 не здійснив, заволодів належними потерпілому коштами, завдавши потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 5 000 гривень.
Протягом 2008-2009 років ОСОБА_2, маючи намір на заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою ОСОБА_6, під приводом догляду та здійснення ремонту належного останньому автомобіля марки «БМВ 750», 1990 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, незаконно заволодів вказаним авто- мобілем, внаслідок чого спричинив ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 40 997,07 гривень. Крім цього, ОСОБА_2, зловживаючи довірою ОСОБА_6,
___________________________________________________________________________
Справа № 11/1790/113/2012 р. Головуючий у 1 інстанції - Харечко С.П.
Категорія: ч.2 ст. 190 КК України Доповідач - Сачук В.І.
під приводом ремонту вказаного автомобіля, заволодів грошима ОСОБА_6 в сумі 3 200 гривень, чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на загальну суму 44 197.07 гривень.
В жовтні 2010 року ОСОБА_2, маючи намір на заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих спонукань, зловживаючи довірою свого знайомого ОСОБА_6, під приводом транспортування придбаних ОСОБА_6 автомобілів з території ПАТ ТОВ «Свемон-Волинь»на вул. Транспортна, 13 в м. Рівне, заволодів належними ОСОБА_6 автомобілями «ГАЗ-5327»,д.н.з. НОМЕР_3, «ЗІЛ ММЗ-555»д.н.з. НОМЕР_4, «ЗІЛ ММЗ-555»д.н.з. 10-79, «ЗІЛ ММЗ-555»д.н.з. НОМЕР_5, які перевіз у відоме лише йому місце, де розукомплектував та продав на металобрухт, завдавши потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 6 000 грн.
В жовтні 2010 року ОСОБА_2 в м. Рівне на вул. Поліщука, 21, з метою заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою ОСОБА_4, під приводом здійснення ремонту належного потерпілому автомобіля марки «Фольксфаген Гольф-2»та позики у нього грошей на тривалий час, ОСОБА_2 ремонту автомобіля не здійснив, грошові кошти привласнив, завдавши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 6 800 гривень.
У листопаді 2010 року ОСОБА_2, з метою заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою свого знайомого ОСОБА_5, під приводом здійснення ремонту, отримав від останнього для здійснення ремонту належний йому автомобіль марки «Мазда 323», д.н.з. НОМЕР_6. Ремонту автомобіля ОСОБА_2 не здійснив, розукомплектував його, завдавши потерпілому майнову шкоду на суму 2 850 гривень.
В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду
першої інстанції змінити в частині задоволення позовних вимог потерпілого ОСОБА_6 щодо стягнення на його користь грошових коштів в розмірі 34 765 грн. 23 коп.
Покликаючись на неповноту та однобічність судового слідства, просить викликати в судове засідання апеляційного суду та допитати свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9
В обґрунтування апеляції ОСОБА_2 зазначив, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7, власником автомобіля „БМВ 750”, д.н.з. НОМЕР_2, який, згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 20 від 23.06.2011 року, був розукомплектований і проданий ОСОБА_10, є - ОСОБА_11 Вказаний автомобіль ОСОБА_11 був переданий у користування ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з правом керування, страхування, ремонту та з правом виїзду за кордон. Оскільки, згідно Закону України „Про власність”, вимагати повернення майна має право власник майна, а власник автомобіля ОСОБА_12 повернення вказаного транспортного засобу - „БМВ 750”, д.н.з. НОМЕР_2, не вимагала, потерпілою по справі визнана не була та цивільний позов не заявляла, то щодо стягнення грошових коштів в розмірі 34 765 грн. 23 коп., в частині задоволення позовних вимог потерпілого ОСОБА_6, необхідно відмовити, так як він не є власником вказаного транспортного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1 який просить вирок суду першої інстанції змінити в частині задоволення позовних вимог потерпілого ОСОБА_6 щодо стягнення на його користь грошових коштів в розмірі 34 765 грн. 23 коп., думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції засудженого без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому
законом порядку, досліджених у судовому засіданні та не заперечується у поданій апеляції.
Колегія суддів вважає, що суд вірно кваліфікував дії засудженого за ч.2 ст. 190 КК України.
Під час апеляційного розгляду справи істотних порушень вимог КПК, які б могли вплинути на правильність висновків суду та доведеність винності засудженого не встановлено. Покарання засудженому призначено судом відповідно до вимог ст. 65 КК України.
Разом з тим, при вирішенні цивільного позову про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_6, судом не в повній мірі дотримані вимоги процесуального закону.
Як видно з протоколу судового засідання, під час судового слідства цивільний позов потерпілого не оголошувався, питання щодо вирішення цивільного позову в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди взагалі не досліджувалось.
В супереч вимог ч. 5 ст. 334 КПК України у мотивувальний частині вироку суд не виклав підстави для задоволення цивільного позову, а також підстави для відшкодування моральних збитків і не послався на матеріальний закон, на підставі якого вирішено позов.
Враховуючи, що цивільний позов розглянутий судом з істотними порушеннями кримінально-процесуального законодавства, відповідно до ст.ст.367, 370 КПК України вирок в частині вирішення цивільного позову стосовно ОСОБА_6 підлягає скасуванню з поверненням в цій частині кримінальної справи на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.365, 366, 378 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Рівненського міського суду від 6 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2 в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_6 скасувати, а справу направити в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в цей же суд під головуванням іншого судді.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий
Судді