Шевченківський районний суд м.Львова

Справа № 2-44/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

        25 жовтня  2011  року  Шевченківський районний суд  м. Львова в складі:

                  головуючого судді   Зими І.Є.                                                                          

                  при секретарі             Мокрицькій  А.П.

                             .       

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом     ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Шевченківської райадміністрації Львівської міської ради,  треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання неправомірним та скасування  розпорядження, визнання права власності на самочинне будівництво, позовом  третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 в інтересах   ОСОБА_4 до     ОСОБА_1 , ОСОБА_2, треті особи Шевченківська  райадміністрація Львівської міської ради, ЛКП" Янів- 405", ОСОБА_3 про  знесення самочинної  прибудови ,-

в с т а н о в и в :

09.04.08 р. позивачі звернулись до суду з заявою, в якій просили суд постановити рішення, яким  визнати неправомірним та скасувати розпорядження  Шевченківської райадміністрації №  351 від 14.03.08 р. „ Про демонтаж самовільної  прибудови до квартири та влаштування балкону”, визнати за ними право власності на  здійснену прибудову до квартири АДРЕСА_1 розміром 4,74 х 3,5 м та  балкон розміром 3,5 х 1,1 м. Заяву мотивують тим, що є власниками вказаного житла. Протягом 2007 р. ними за власні кошти з метою  забезпечення сім”ї  належним житлом були проведені спірні добудови. За проведення будівельних робіт  без відповідних дозволів позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності та рекомендовано звернутись  на міжвідомчу комісію районної адміністрації з  метою узаконення  проведених робіт.  Незважаючи на подачу  заяви  з необхідним пакетом документів, без  з”ясування  обставин щодо відповідності  проведених робіт будівельним нормам, оспорюваним розпорядженням було  зобов”язано ОСОБА_1  демонтувати  самовільно добудовані  приміщення.  Оскільки вказане  розпорядження прийняте в порушення вимог ст. 357 ЦК України, п. 13  Положення про порядок регулювання  питань  самочинного будівництва, затвердженого  рішенням  виконавчого комітету  Львівської міської ради № 1224 від 18. 11.05 р.   просили задовольнити позов та в порядку ст. 376 ЦК України визнати за ними право власності на проведені добудови.

02.10.08 р. ОСОБА_5 в інтересах  ОСОБА_4 , як третя особа з самостійними вимогами звернувся до суду з заявою, в якій просив суд постановити рішення, яким зобов”язати  позивачів по основному позову знести самовільне будівництво - добудову до квартири АДРЕСА_1. Заяву мотивує тим, що на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належить квартира № 7 за вказаною адресою. Власники квартири № 8  без згоди    власників  інших квартир будинку , без належно затвердженої проектної документації  здійснили самовільну добудову,  чим порушили їх права. Так, внаслідок  самовільного будівництва  зменшено доступ світла та тепла до їх квартири , приміщення стали сирими, стіни вологими, що негативно впливає на їх стан здоров”я. Відтак, вони як власники житла не мають змоги належно користуватись своєю власністю.  Просили задовольнити їх позов.

В судовому засіданні  позивачі по основному позову та їх представник підтримали  вимоги , викладені в їх заяві, заперечили проти позову третьої особи з самостійними вимогами та пояснили, що жодним чином проведеними будівельними роботами не порушуються права інших мешканців будинку.  Крім того,  власники всіх інших квартир будинку, крім квартири № 7  подали письмові заяви про те, що не заперечують проти узаконення самочинного будівництва.  Між тим,  районною адміністрацією при розгляді заяви ОСОБА_1 на засіданні  міжвідомчої комісії  зовсім не досліджувалось питання відповідності будівельним нормам   проведеної добудови, не прийнято до уваги  проектні пропозиції,  що були представлені в їх розпорядження, не з”ясовувалось  питання чи дійсно  вказана добудова якимось чином порушує права   мешканців квартири № 7.  Відтак, на їх думку,   діями відповідача порушено їх право, оскільки  затративши кошти на  створення належних умов для проживання своєї сім”ї  у них немає документу, що посвідчує їх право власності на  майно.

Представник Шевченківської райадміністрації Львівської міської ради в судовому засіданні  заперечила проти основного позову, підтримала позов  третьої особи з самостійними вимогами та пояснила що розпорядження № 351 від 14.03.08 р. прийнято у відповідності до Закону України „ Про місцеве самоврядування”, в межах повноважень  адміністрації.  

Треті особи повторно в судове засідання не з”явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи. Від ОСОБА_5 в адресу суду поступила заява-клопотання про розгляд справи в його відсутності.

Заслухавши думку   учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, з”ясувавши дійсні  обставини справи суд приходить до висновку, що основний позов підлягає до часткового задоволення, в задоволенні зустрічного слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що стверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, свідоцтва про право на спадщину за заповітом та копією  реєстраційного посвідчення.  Квартира складалась з  двох кімнат, кухні, комунальних вигод, загальною площею 42, 1 кв.м.  Квартира розташована на  другому поверсі  двоповерхового будинку. Згідно наданих проектних пропозицій  на  відповідність  нормативним вимогам реконструкції з розширенням квартири  за рахунок прибудови  та влаштування балкону від 2007 р.,  ,  технічного паспорту вказаної квартири   та висновку судової будівельно-технічної експертизи від 26.05.11 р.   позивачами  по основному позову  проведено  добудову  балкону пл.  3,5 х 1,1 кв.м. та  житлової кімнати пл. 13,5 кв.м.

          Власниками квартири № 7 вказаного будинку є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Крім вказаних осіб, згідно довідки  ЛКП” Янів- 405” за вказаною адресою проживає ОСОБА_5, що  рішенням Шевченківського райсуду м. Львова від  05.02.08 р. призначений опікуном недієздатної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає  справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог  і на підставі доказів сторін та інших осіб, що беруть участь у справі. Кожна сторона  повинна довести ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх  вимог або заперечень, що врегульовано ст. 10 ЦПК України.

Статтею 321 ЦК України врегульовано, що  право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений  цього права  або  обмежений у його здійсненні.

Статтею 383 ЦК України встановлено, що  власник квартири  може на свій розсуд  здійснювати ремонт і зміни  у квартирі, наданій йому  для використання як єдиного цілого ,- за умови, що  ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та не порушать  санітарно-технічних  вимог і правил експлуатації будинку.

Власниками квартири АДРЕСА_1 за власні кошти проведено добудову балкону пл.  8,7 кв.м. та  житлової кімнати пл. 13,5 кв.м. до вказаної  квартири . Позивач, у визначений  законом  спосіб  звернулась  до Шевченківської райадміністрації  з   заявою про узаконення  проведених робіт, до якої було долучено  проектні пропозиції . Крім того, до матеріалів справи позивачами по основному позову долучено заяви від  власників квартир з 1 по 6 у вказаному будинку, які не заперечують проти узаконення  проведеної добудови;  інсоляційний  висновок  ДНД та ПВІ” НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” , в якому  зазначено, що  вказана прибудова не впливає на  нормативну інсоляцію квартири № 7 вказаного будинку.

 У свої діяльності Шевченківська районна адміністрація керується Законами України, зокрема Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Положенням про адміністрацію, затвердженим рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.10.2006р. за №1230 ( зі змінами внесеними рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.02.2007р. за №73). Відповідно до цього Положення голова Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради в межах своїх повноважень і на виконання завдань районної адміністрації видає розпорядження.

          Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.05.2007р. за №331 затвердженого Положення про міжвідомчі комісії при виконкомі і районних адміністраціях Львівської міської ради. У відповідності до п.4.7 Положення про міжвідомчу комісію при районній адміністрації Львівської міської ради (Додаток №3) - "висновки міжвідомчої комісії затверджуються розпорядженням голови районної адміністрації".

          В даному випадку , як  вбачається з тексту оскаржуваного розпорядження, підставами для відмови в задоволенні заяви позивачки по основному позову  було  відсутність згоди  мешканців квартир № 3 та № 7 на узаконення  прибудови та  те, що  типовим  проектом не передбачено  прибудови до  будинку. Представник відповідача не представив доказів на підтвердження того, що на виконання вимог  п. 13 Положення  „ Про порядок врегулювання питань самочинного будівництва „, затвердженого рішенням виконкому  Львівської міської ради № 1224 від 18.11.05 р.   при вирішення заяви позивачки  досліджувалось питання відповідності  вказаної прибудови будівельним нормам та  чи  порушені права  власників  інших квартир у вказаному будинку. На думку суду, сам по собі факт наявності  чи відсутності заяви про  незгоду  з узаконенням прибудови не є підтвердженням того, що  діями позивачів порушень будь-чиї права.

          Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів по основному позову в частині визнання протиправним та скасування розпорядження районної адміністрації є підставними та підлягають до задоволення.

          Не підлягають до задоволення вимоги позивачів по основному позову в  частині визнання за ними права власності  на проведені добудови, в силу дії ч. 2 ст. 331 ЦК України.

Безпідставними, на думку суду є і вимоги по зустрічному позову.

Так, відповідно до вимог ст. 376 ЦК України  житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У відповідності до ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову  . Якщо  проведення  такої перебудови є неможливим або  особа, яка  здійснила будівництво відмовляється від  її проведення,  таке нерухоме майно за рішенням суду  підлягає знесенню за рахунок особи, яка  здійснила будівництво.

В даному випадку позивач - третя особа  з самостійними  вимогами. не має права вимоги  про знесення самочинного будівництва, оскільки таке право законодавець надає органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що основний позов підлягає до часткового задоволення, в задоволенні зустрічного слід відмовити.                      

          Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 57,60, 61,  88, 209  , 214  ЦПК  України  , ст.ст. 321,  331, 376, 383 ЦК України,  Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд , -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити  частково.

Визнати неправомірним та скасувати розпорядження Шевченківської райадміністрації Львівської міської ради            № 351 від 14.03.08 р.  " Про демонтаж самовільної прибудови до квартири та  влаштованого балкону."

В решті вимог відмовити за безпідставністю.

В задоволенні позову  третьої особи з самостійними вимогами  ОСОБА_5 в інтересах   ОСОБА_4 до     ОСОБА_1 , ОСОБА_2, треті особи Шевченківська  райадміністрація Львівської міської ради, ЛКП" Янів- 405", ОСОБА_3 про  знесення самочинної  прибудови до квартири АДРЕСА_1 відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  десяти  днів з дня його проголошення  через Шевченківський районний суд м. Львова. .  

Суддя:І. Є. Зима