2-а-6148/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.10.2011  року                                                                                 м. Миколаїв

в складі головуючого судді Притуляк І.О., при секретарі Будикіній А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

          08.06.2011р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425грн., мотивуючи тим, що працівниками ДАІ безпідставно, без врахування всіх обставин, було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, що порушило його права.

          У судове засідання позивач не з*явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги, викладені у позові, підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі.

          Представник відповідача у судове засідання не з*явився, причини неявки суду не повідомив, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. У відповідності до ст.128КАСУ справа розглядалася за відсутності відповідача на підставі наявних доказів.

          Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

12 травня 2011 року інспектором ДАІ відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення ВЕ1 №090903, з тих підстав, що 12.05.2011р. о 11:40год. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ Деу»державний номер НОМЕР_1, проїхав перехрестя проспекту Жовтневого та вул.295 Стрілкової Дивізії на забороняючий «жовтий»сигнал світлофору при наявності дорожнього знаку 5.62 ПДР «Місце зупинки», чим порушив п.16.8ПДР., за що відповідальність передбачена ч.2 ст.122КУпАП. Того ж дня на підставі зазначеного протоколу інспектором ДАІ було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення ВЕ №274520 від 15 травня 2011 року про стягнення із ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 425грн.

Згідно п.16.8ПДР, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62 (Стоп), він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

У позові ОСОБА_1 зазначив, що виконав маневр проїзду перехрестя на дозволений сигнал світлофору, правил дорожнього руху не порушував. Під час складання протоколу, вищезазначене позивач пояснив працівнику ДАІ, та зазначив свої пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення.  

Згідно ст.69КАСУ України, доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.71КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судове засідання відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів (ст.70 КАС України), які б спростовували твердження позивача та доводили законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови. Крім того, суд враховує той факт, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення інспектор ДАІ не вжив належних заходів для підтвердження виявленого правопорушення фактичними даними: поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та засобів фото- і відео спостереження, тощо.

Згідно ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.     

          На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення ВЕ№274520 від 12.05.2011р. про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення - скасуванню, оскільки суду не було надано доказів, які б підтвердили факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпроАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову ВЕ№274520 від 12.05.2011р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425грн. –скасувати.

          Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

          Суддя:                                          І.О.ПРИТУЛЯК