Шевченківський районний суд м.Львова

Справа № 2-1613/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

        28 листопада 2011   року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді      Зими І.Є.

при секретарі            Мокрицькій А.П.

з участю перекладача  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу  за позовом  ОСОБА_11 до ОСОБА_2 про   зобов"язання до вчинення дій ,-

в с т а н о в и в :

04.04.11 р. позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив суд постановити рішення, яким зобов”язати відповідачку повернути належне йому майно, а саме : пральну машину ARDO , телевізор  DAEWOO, батарейки DURACELL, комплект " Мішель",що складається з дивана та двох  крісел, холодильник INDESIT,  телевізор  SAMSUNG,  пилосос SAMSUNG, фільтр до пилососа    WORW, кухню „ Престиж”, газову плиту HG  605, тостер  SC-110, швейну машинку SINGER та стягнути  відповідачки  витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн.  В подальшому  вимоги були уточнені та доповнені та позивач просив суд  постановити рішення, яким   зобов”язати відповідачку повернути  належне йому майно : пральну машинку ARDO  , телевізор  DAEWOO, комплект " Мішель", холодильник INDESIT, телевізор  SAMSUNG, пилосос SAMSUNG, фільтр до пилососа    WORW, кухню " Престиж", газову плиту HG  605, тостер  SC-110, швейну машинку SINGER , чайник  PHILIPS,  пилосос DAEWOO,  вентилятор  ELENBERG, кухонний комбайн PHILIPS, витяжку   MEKAРРA та перфоратор   , стягнути  витрати на правову допомогу та послуги  перекладача. Заяву мотивує тим, що  у період з  11.08.07 р. по 11.08.08 р. позивач орендував житло   за адресою АДРЕСА_2  та за вказаний період придбав  пральну машину ARDO, телевізор  DAEWOO,    комплект " Мішель", що складається за дивану та двох крісел, пилосос DAEWOO, витяжку   MEKAРРA.  В подальшому він переселився на умовах оренди,хоча і не підписував письмової угоди, в АДРЕСА_1 ,що на праві власності належить відповідачці.  Решта спірного майна була придбана ним   у період проживання за вказаною адресою   по 22.02.11 р.  В зв»язку з тим,що ним було  знайдено інше житло , він повідомив відповідачку про намір переїхати. 22.02.11р. позивач  викликав вантажну машину для перевезення майна ,що належить йому на праві власності, проте відповідачка не маючи наміру повертати спірне майно,викликала працівників міліції, повідомивши останніх про те, що ніби-то позивач мав намір обікрасти її  житло. На підставі проведеної перевірки було відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно нього, проте в добровільному порядку відповідач  відмовляється повернути майно,що  придбане позивачем. Відтак,просив позов задовольнити.

В  судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, покликаючись на викладені в  заяві мотиви. Крім того  пояснили, що факт  придбання позивачем спірного майна стверджується наявними у позивача   та представленими до суду копіями   квитанцій про оплату їх вартості ,товарними чеками, гарантійними талонами по їх використанню . Вказані документи були предметом дослідження працівників  правоохоронних органів та  було відмовлено у порушенні відносно  позивача  кримінальної справи по факту крадіжки майна з квартири відповідачки.

Відповідач та її представник  в судовому засіданні заперечили проти позову та  пояснили, що відповідачка одружена з громадянином Італії та вони тривалий час проживають у м. Львові. Чоловік відповідачки потоваришував з позивачем. В зв»язку з тим, що у останнього  склались тяжкі сімейні обставини і він не мав де проживати, вона з чоловіком дозволила йому  проживати у АДРЕСА_1, що є її власністю. На момент заселення у квартиру житло було відремонтоване, омебльоване, придатне для проживання.  Позивач лише вносив кошти в ЛКП  за використані комунальні послуги , жодної плати за користування власністю відповідачка не вимагала,тому договору у письмовій формі у не укладали. Як до поселення позивача за   вказаною адресою, так і в подальшому нею з чоловіком  придбавались меблі та  електротовари.  Всі гарантійні талони на  придбані ними  електротовари,   з квитанціями про їх оплату зберігались  у  квартирі за адресою  АДРЕСА_1, оскільки в разі необхідності гарантійного ремонту слід було пред»явити  вказані документи. Без її відома позивач  змінив замки у належній їй на праві власності квартирі, про що вона подавала заяву у райвідділ, забрав всі наявні  в квартирі документи та не повертає квитанції  по оплаті комунальних послуг.    Їй взагалі  не відомо про  речі, які зазначає   позивач у своїй позовній заяві. 22.02.11 р. син повідомив їй про те, що  позивач  вивозить із  згаданої квартири все належне їй майно. Тому вона змушена була  звернутись з відповідною заявою до міліції.  В її квартирі   знаходиться не  меблевий набір « Мішель», який  просить повернути  позивач, а набір «Ретро» , придбаний нею  у грудні 2007 року за 4540 грн., що стверджується відповідною квитанцією. Крім того ,в належній їй квартирі  є    придбані нею  пральна машина,  холодильник, телевізор, пилосос, швейна машина, газова плита та меблі.   Таких предметів, як витяжка, тостер, фільтр, електрочайник, вентилятор, кухонний комбайн, перфоратор,  другий пилосос та телевізор, у належній їй на праві власності квартирі  взагалі немає і не було на момент  виїзду з  квартири позивача. Просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, дослідивши зібрані  по справі докази, з»ясувавши дійсні обставини справи,суд приходить до висновку, що  позов не підлягає до  задоволення з наступних підстав.

Статтями 10 та 60 ЦПК України врегульовано, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які  вона посилається  як на підставу своїх вимог  або заперечень, крім випадків, встановлених цим  Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить  АДРЕСА_1. Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України  право власності є непорушним. Ніхто не  можу бути  протиправно  позбавлений цього  права чи обмежений у його здійсненні.

У позовній заяві позивач покликається на те, що відповідач неправомірно володіє  майном,  власником якого він є ,та просить витребувати спірне майно з чужого незаконного володіння.

Проте, на думку суду , позивачем не  представлено жодних доказів на підтвердження того, що  будь-яке майно, власником якого він є, перебуває у  володінні  відповідачки.

Так, з договору оренди від 11.08.07 р. , укладеного між ОСОБА_4 та позивачем вбачається, що впродовж року  останній був орендарем АДРЕСА_2. Як ствердив допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, син власника  вказаної квартири, саме він періодично навідувався  у дане помешкання,  отримував плату по договору оренди . Житло надавалось в  оренду в стані, придатному для проживання. Свідок  не міг уточнити , чи  у вказаний період  позивачем придбавались будь-які електротовари, меблі та за  якою адресою  та які саме речі  в подальшому  були перевезені позивачем після закінчення строку дії договору. Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила ту обставину, що  в липні 2007 р., коли позивача вигнала дружина, він не маючи де проживати, зберігав у неї сумки зі своїми особистими речами .В подальшому вона двічі навідувала його на квартирі по вул. Некрасова і  не бачила там жодних  придбаних ним ніби-то нових меблів чи електротоварів.

Беззаперечним, в силу дії  вимог ч. 1 ст.61 ЦПК України , є те, що в період з  липня 2008 р. по 22.02.11 р. позивач проживав у квартирі, що на праві власності належить відповідачці.  Письмового договору найму між сторонами не укладалось. З показань допитаних в судовому засіданні в якості свідків  ОСОБА_7 , ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9  вбачається, що вони відвідували квартиру відповідачки до поселення  позивача та можуть ствердити, що  житло було повністю омебльоване, придатне для проживання. Крім того свідки зазначили, що їм не відомо про наявність у вказаній квартирі  майна, на яке покликається позивач у позові.

На думку суду ,представлені позивачем квитанції  на придбання спірного майна самі по собі не є доказом того, що саме  таке  майно  на момент виселення   позивача перебувало у володінні відповідачки, оскільки жодного акту опису майна не складалось, що вбачається з  матеріалів перевірки Шевченківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області, що оглянуті судом. Також список майна, вказаний  у письмових поясненнях позивача, долучених до вказаних матеріалів перевірки, різниться із  переліком майна, зазначеного у тексті позовної заяви.

. Крім того, у платіжних документах, представлених позивачем,  не вказано прізвище покупця, а  вписані анкетні дані позивача у гарантійних талонах виконані власноручно  ним у невідомий період , а не працівником торгівельної установи у момент придбання товару . Відтак, вказані  документи не  свідчать про те, що  саме позивач  є власником спірного майна.

15.02.11р. позивачем було укладено  договір оренди на АДРЕСА_3. У тексті угоди зазначено, що  вказане житло передається орендарю без меблів в межах одного дня  з моменту підписання договору  . Відтак до 22.02.11 р. позивач не був позбавлений можливості  перевести частину належного йому майна за вказаною адресою.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності ,суд приходить до висновку, що  позивачем не представлено доказів того, що зазначене ним у позовній заяві  майно придбане саме ним та що таке на момент його виселення  з квартири  відповідачки залишилось у її володінні. Тому в задоволенні  позову слід відмовити.

          Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 57,60,61, 88,  209   , 214 ЦПК  України  , ст. 387, 400 ЦК України ,  суд , -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_11 до ОСОБА_2 про   повернення майна , а саме :  пральної машинки ARDO  , телевізора  DAEWOO, комплекту " Мішель", холодильника INDESIT, телевізора  SAMSUNG, пилососу SAMSUNG, фільтру до пилососа    WORW, кухні " Престиж", газової плити HG  605, тостеру  SC-110, швейної машинки SINGER , чайника  PHILIPS,  пилососа DAEWOO,  вентилятора   ELENBERG, кухонного комбайну PHILIPS, витяжки   MEKAРРA та перфоратора   відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після його оголошення через Шевченківський  районний суд м. Львова.  

Суддя:І. Є. Зима